Рішення № 23692502, 19.04.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 5016/516/2012(6/45)

м.Миколаїв

За позовом: Обласного комунального підприємства "Миколаїоблтеплоенерго", 54034, м.Миколаїв, вул.Миколаївсьська, 5а

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 157,69 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 10/юр від 03.01.2012р.

від відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Обласне комунальне підприємство "Миколаїоблтеплоенерго" звернулось до суду з позовними вимогами про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 7 157,69 грн.

19.04.2012 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 26.03.2012 року надано довідку з ЄДРЮОФОП № НОМЕР_2 станом на 04.04.2012 р. на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, вимоги ухвали суду від 26.03.2012р. не виконав, відзив по суті позовних вимог не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 26.03.2012 року, вказана ухвала була надіслана відповідачеві та повернулась до суду з відміткою пошти з зазначенням причин невручення, оскільки ухвала суду від 26.03.2012 року була направлена на адресу відповідача: АДРЕСА_1, яка зазначена в позовній заяві та в Договорі на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам № 26 від 11.08.2009 року та довідці з ЄДРЮОФОП № НОМЕР_2 станом на 04.04.2012 р., то за таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

На підставі ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами та поясненнями представника позивача.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

11.08.2009 р. між ОКП "Миколаївоблтеплоенерго" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 26 на постачання теплової енергії(далі - Договір).

За умовами Договору позивач зобов'язався відпускати, а відповідач використовувати теплову енергію для об'єкту: перукарня за адресою: м.Миколаїв, вул. Карпенко 2/1 та розрахуватись за неї на умовах передбачених Договором.

Позивачем умови договору виконувались належним чином.

Так, об'єкт споживача був підключений до опалення 16.10.2011р., що підтверджується нарядом № 1704 від 11.10.2011р. (а.с. 10).

Пунктом 1.8 Договору сторони передбачили, що усі розрахунки по даному Договору здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду, або року, шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць у розмірі, вказаному у додатку № 1 до договору до 5 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється відповідно до рахунку-фактури: до 05 числа місяця наступного за звітним (п.1.9 Договору).

Виконуючи умови договору, позивач поставив споживачу у період з 16.10.2011 р. по 29.02.2012 року теплової енергії на загальну суму 6974,23 грн., що підтверджується рахунками від 29.11.2011р., від 28.12.2011 року, від 31.01.2012 року, 22.02.2012 року (а.с. 23-26), направлених на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами згрупованих рекомендованих листів (а.с.27-30) та відомостями споживання теплової енергії у листопаді 2011 року - лютому 2012р. (а.с.11 -18).

Нарахування сум проплати за послуги по теплозабезпеченню згідно договору .N2 26 проводилося в період з 16.10.2011р. по 22 11.2011 р. згідно тарифу за 1 кв. м., з 23.11.2011 р. по 29.02.2012 р. згідно встановленного тарифу за 1 Гкал, що вказується у виставлених рахунках на оплату. Але відповідач не розраховується за послуги по договору.

Відповідач, в порушення умов договору, за поставлену теплову енергію не розрахувався.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На момент розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості в сумі 6 974,23 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 6 974,23 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 5.1 Договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені у п.1.9 договору, споживач зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобов»язань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно з умовами п. 5.1 Договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 06.12.2011 р. по 07.03.2012р. на загальну суму 136,56 грн. згідно наданого розрахунку., розмір яких підлягає уточненню та за підрахунком суду становить 136,25 грн. за період з 06.12.2011 р. по 07.03.2012р.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 0,31 грн. (136,56 грн. -136,25 грн.) задоволенню не підлягають.

Окрім пені, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за невиконання умов договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні за період з 01.12.2011 р. по 29.02.2012 р. в сумі 20,47 грн. та 3% річних за період з 06.12.2011 р. по 07.03.2012 р. в сумі 26,43 грн.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних обґрунтовані відповідно до вимог закону та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»(54034, м.Миколаїв, вул.Миколаївська, 5а, р/р 260029130 МОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 326182, код ЄДРПОУ 31319242) 6974,23 грн. основного боргу, пені в розмірі 136,25 грн., інфляційних в розмірі 20,47 грн. , 3% річних в розмірі 26,43 грн. -та 1609,43 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 23.04.2012 року.

Суддя О.В.Ткаченко