ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" квітня 2012 р. Справа № 5004/379/12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант", м. Київ
до відповідача: державного підприємства "Нововолинський Ремонтно - механічний завод", м. Нововолинськ
про стягнення 36 909,76грн.
Суддя Слободян П. Р.
Секретар судового засідання Липська Х.І.
За участю представників сторін:
від позивача: н/з.
від відповідача: н/з.
Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Вікант", м. Київ звернувся в господарський суд з позовною заявою до державного підприємства "Нововолинський Ремонтно - механічний завод", м. Нововолинськ, в якій просить стягнути 36 909, 76 грн. заборгованості в т.ч. 33 304, 00грн. основного боргу, 2 505, 70 грн. пені, 360,98грн. інфляції, 739,08грн. - 3% річних.
Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 02.04.2012р. не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, хоча про день, час та місце розгляду справи в суді був повідомлений належним чином (зазначена ухвала направлялась на адресу відповідача: м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 53, рекомендованою кореспонденцією та була вручена адресату 06.04.2012р. про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції вх. № 01-29/4255/12). Ухвалою суду від 02.04.2012р. явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалася.
З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу предявленого позову.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:
01 квітня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ», м. Київ та державним підприємством «Нововолинський ремонтно-механічний завод», м. Нововолинськ було укладено договір купівлі-продажу № 45382, відповідно до умов якого позивачем було передано у власність відповідачу товар на загальну суму 73 304, 00грн., яка частково оплачена в сумі 40 000, 00грн. на умовах попередньої оплати 05.04.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №200 (є в матеріалах справи), несплачена сума становить 33 304, 00грн.
Відповідно до пп. 1.1, 2.1, 3.6. Договору купівлі-продажу № 45382 від 01.04.2011р. позивач зобовязувався передати у власність відповідача металопродукцію, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура якої, повинна була визначатись в заявках відповідача, у рахунках фактурах позивача та/або специфікаціях до договору, видаткових накладних, а відповідач зобовязувався своєчасно прийняти товар і здійснити його оплату шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок позивача, вказаний в договорі або у рахунках-фактурах на умовах передплати протягом 2-х календарних днів від дати рахунку-фактури, якщо інше не зазначено у рахуну-фактурі, або в терміни, зазначені у відповідній специфікації.
Позивач на виконання своїх зобовязань по договору передав у власність відповідача товар, про що свідчить рахунок-фактура №02916 від 05.04.2011р. на загальну суму 73 304, 00 грн., асортимент, тоннаж та ціна, за яким відповідає переданому по видатковій накладній товару.
Відповідачем прийнятий зазначений у накладних №02916 від 05.04.2011р. та №02499 від 07.04.2011р. товар, про що також свідчить довіреність №028 від 06.04.2011р. на отримання відповідачем цінностей. Відповідач повинен був оплатити вартість продукції повністю, однак в порушення умов договору № 45382 від 01.04.2011р. відповідач оплату не провів, внаслідок чого виникла заборгованість станом, на момент звернення в суд в сумі 33 304,00грн., про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків станом на 1-е грудня 2011р. (є в матеріалах справи).
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу продавець передає або зобовязується передати товар у власність покупцеві, а покупець приймає або зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору № 45382 від 01.04.2011р., передача позивачем на виконання умов договору відповідачу товару, отримання його відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову, в частині стягнення заборгованості в сумі 33 304, 00грн.
У звязку з прострочкою платежів, відповідно до ст. 526, 549 ЦК України, п. 6.3 договору № 45382 від 01.04.2011р., у випадку прострочення термінів оплати покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, що згідно розрахунку становить 2 505,70грн..
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, що згідно розрахунку становить 739, 08 грн. 3 % річних та 360,98 грн. інфляції.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на останнього.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 549, 599, 625, 655 ЦК України, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю
2. Стягнути з Державного підприємства «Нововолинський Ремонтно-механічний завод»(45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 53, код 00179000, р/р 26002054300413 в ВГРУ КБ ПриватБанк, м. Луцьк, МФО 303440) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім ВІКАНТ»(01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 34/2, оф.5, код 31568293, п/р 26006010115151 в ПАТ «ВТБ Банк», м. Києва, МФО 321767) 36 909,76грн., з яких 33 304, 00грн. основного боргу, 2 505,70грн. пені, 360,98грн. інфляції, 739,08грн. річних, 1 609.50грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.
Суддя П. Р. Слободян
Повний текст рішення
складено та підписано
26.04.12
Судове рішення № 23691501, Господарський суд Волинської області було прийнято 26.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5004/379/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: