Постанова № 23688394, 17.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2012 р. Справа №2а-11331/11/0170/20

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі:

головуючого - судді Кисельової О.М.,

при секретарі Беловій І.С.,

за участю: представників позивача - Біченкова М.В., відповідача Приватного підприємства "ПАН БУД" - Рудько Р.І., відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49" - Мончук А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Кримдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49", Приватного підприємства "ПАН БУД"про стягнення коштів за нікчемним правочином

ПОСТАНОВИВ:

Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49", Приватного підприємства "ПАН БУД" про стягнення в дохід держави суми, одержаної за нікчемним правочином, а саме: за договором купівлі - продажу, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49" та Приватним підприємством "ПАН БУД" в розмірі 24829,56 грн. в тому числі ПДВ -4138,26 грн. в рівних частинах з кожного відповідача по справі.

Позовні вимоги мотивуючи тим, що Красноперекопською ОДПІ складено акт №495/23-04/32188239 від 05.05.2011 року за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "Шляхове-будівельне управління-49" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Реммаркет» за серпень 2010 року та Приватним підприємством "ПАН БУД"за грудень 2010 року. Первинними документами, наданими до перевірки, встановлено, що ТОВ "Шляхове-будівельне управління-49" за перевіряємий період мав господарські відносини з Приватним підприємством "ПАН БУД", що у бухгалтерському та податковому обліку відображено відповідно до податкової накладної №780 від 08.12.2010 року, видаткової накладної №РН780 від 08.12.2010 року, рахунку - фактури №СФ652 від 08.12.2010 року, платіжного доручення №859 від 08.12.2010 року. При перевірці було враховано висновки акту від 25.03.2011 року №3410/23-7/37081614 документальної позапланової невиїзної перевірки Приватним підприємством "ПАН БУД" з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за грудень 2010 року ДПІ в м. Сімферополі, яким встановлено, що Приватним підприємством "ПАН БУД" зайво включено до складу податкового зобов'язання суми ПДВ з продажу товарів (робіт, послуг) по безтоварних операціях, сформовано податковий кредит по відсутнім документам з метою одержання податкової вигоди. У Приватного підприємства "ПАН БУД" відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказують про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами; підприємство декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів(робіт, послуг) у підприємств, які фактично не відбувалися, тобто є нікчемними. Отже у Приватного підприємства "ПАН БУД" відсутні адміністративно - господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань, отже такі угоди носять фіктивний характер.

Порушення допущені Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49", Приватним підприємством "ПАН БУД" порушують публічний порядок сплати податку на додану вартість та інтереси держави та суспільства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, які вказано в позові.

В судовому засіданні представник Приватного підприємства "ПАН БУД" проти позовних вимог заперечував, пояснивши, що актом перевірки підприємства не визначено які саме правочини з участю Приватного підприємства "ПАН БУД" ДПІ вважає недійсними, перелік правочинів відсутній, акт не конкретизований. Всі правочини, укладені у грудні 2010 року з ПП "ПАН БУД" не оскаржені, недійсними чи нікчемними не визнані, крім того, є виконаними та оплаченими. Також, ДПІ в м.Сімферополі за результатами перевірки підприємства вже знято податкового зобов'язання та податкового кредиту по ПДВ за грудень 2010 року, відповідно їх застосування повторюється з Красноперекопською ОДПІ, на обліку якої Приватне підприємство "ПАН БУД" не перебуває.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49" в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що укладена сторонами угода не визнана нікчемною судом, вся необхідна первинна документація складена належним чином, господарські операції здійснено та проведено, тому висновок про нікчемність є безпідставним.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "ПАН БУД" є юридичною особою, яка 26.04.2010 року зареєстрована виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується довідкою з ЄДР (а.с.5-6).

ТОВ "Шляхове-будівельне управління-49" є юридичною особою, яка 18.01.2005 року зареєстрована виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради, що підтверджується довідкою з ЄДР (а.с.7-10).

Обидва відповідача знаходяться на податковому обліку в органах державної податкової служби та є суб'єктами господарювання - юридичними особами, що зобов'язані виконувати обов'язки, покладені на них законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Красноперекопською ОДПІ складено акт №495/23-04/32188239 від 05.05.2011 року за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "Шляхове-будівельне управління-49", яка проведена на підставі направлення від 18.04.2011 року №107/23-04 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Реммаркет» за серпень 2010 року та ПП «Пан Буд» за грудень 2010 року (а.с.11-20). На підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 12.05.2011 року №0000122304, яким встановлені порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого, ТОВ "Шляхове-будівельне управління-49" занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на загальну суму в розмірі 4138,26 грн.(а.с.21).

Позивач, посилаючись на висновки вищенаведеного акту перевірки, в основу якого покладено висновки акту перевірки від 25.03.2011 року №3410/23-7/37081614 документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "ПАН БУД" з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за грудень 2010 року ДПІ в м. Сімферополі щодо нікчемності укладених Приватним підприємством "ПАН БУД" правочинів, відповідно до чого зроблено висновок про недійсність правочину між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49" та ПП «Пан Буд», на підставі статей 202, 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, просить стягнути в дохід держави з відповідачів суми, одержаної за нікчемним правочином, а саме за договором купівлі - продажу, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49" та Приватним підприємством "ПАН БУД" в розмірі 24829,56 грн. в тому числі ПДВ -4138,26 грн. в рівних частинах з кожного відповідача по справі.

При цьому позивач, як до позову так і в процесі розгляду справи не надав суду договору, який вважає нікчемним, що фактично сам в акті перевірки №495/23-04/32188239 від 05.05.2011 року і встановив , а посилається лише на податкові накладні та рахунки-фактури на загальну суму 24829,56 грн., в зв'язку з чим і просить стягнути на його думку незаконно отриманні кошти сторонами цього договору.

Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд, не розглядаючи питання щодо законності укладання Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхове-будівельне управління-49" та Приватним підприємством "ПАН БУД" договору купівлі-продажу на підставі якого однією зі сторін було отримано суму в розмірі 24829,56 грн., про що і не ставиться в позові питання, вирішує питання про правомірність отримання такої суми внаслідок укладеного між сторонами договору, який позивач вважає нікчемним що встановив в акті перевірки наведених суб'єктів господарювання.

Позивач, посилаючись на недодержання відповідачами публічного порядку, зазначає про порушення ними порядку сплати ПДВ.

При цьому, згідно з ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для визнання правочину недійсним за ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України податковий орган повинен був заявити відповідну вимогу в позовній заяві, оскільки позивач не заявив про такі позовні вимоги, та правочин не був визнаний судом недійсним, підстави для застосування наслідків у вигляді стягнення одержаного за угодою відсутні.

Саме у випадку визнання судом правочину недійсним у зв'язку з укладенням його з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, підлягає розгляду судом питання щодо повернення одержаного за такою угодою при встановленні наявності умислу у однієї з сторін договору чи обох сторін.

Суд також зазначає, що позивач, звернувшись до суду з позовом просить стягнути з відповідачів в дохід держави суму, одержану за нікчемним правочином, тоді як законом не передбачено такий спосіб захисту прав, як стягнення коштів в дохід держави за нікчемним правочином з підстав, на які посилається податковий орган, а саме: укладання правочину без мети настання реальних наслідків та порушення інтересів держави та суспільства.

Таким чином, суд не знаходить законних підстав для стягнення з ТОВ "Шляхове-будівельне управління-49" та ПП «Пан Буд» в дохід держави суми, одержаної за нікчемним правочином, укладеним між зазначеними підприємствами, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.