Постанова № 23688392, 23.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2012 р. Справа №2а-2305/12/0170/1

(16:18) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представника позивача - Марюшина С.П.,

представника відповідача - Джемілової А.Н.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» до Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Державної податкової служби

про визнання рішення недійсним та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Державне підприємство «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» до Бахчисарайської державної податкової служби АР Крим про визнання недійним (незаконним) рішення № 1/15-02 від 09.02.12 Бахчисарайської державної податкової служби «Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування; шляхом скасування рішення № 1/15-02 від 09.02.12 зобов'язати відповідача дотримуватися гарантоване ч.2 ст.209.11 ПК України права ДП «Агрофірма «Магарач» продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленого ч.1 ст.209.11 ПК України.

Адміністративний позов мотивований тим, що 14.10.2011 року постановою слідчого по ОВС СВ прокуратури АРК Е.В. Барюгіним по кримінальній справі, порушеній за ч.2 ст.364 КК України, майно ДП «Агрофірма «Магарач» визнано речовим доказом.

Позивач зазначає, що постанова слідчого по ОВС СВ прокуратури АРК Е.В. Барюгіна від 14.10.2011 року визнана об'єктивною перешкодою, яка становить непереборну силу як для добровільного погашення вимог стягувачів, так і для ведення фінансово-господарської діяльності позивача.

Позивач пояснює, що в силу непереборної сили у ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач», починаючи з 14.10.2011 року, не було можливості продавати сільсьгосппродукцію.

Позивач зауважує, що після 14.10.2011 року частка несільськогосподарських товарів в загальному об'ємі вартості постачань ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» почала домінувати, к 01.11.2011 року перевисила на 1,29 % поріг в 25 % вартості несільськогосподарських товарів від усіх видів поставлених на ринок, дозволених п.209.6 та 209.11 ст.209 ПК України.

Позивач зауважує, що відповідач не врахував вищезазначені обставини, що спричинило прийняття неправомірного рішення № 1/15-02 від 09.02.12 року.

Позивач зазначає, що податковий орган мав керуватися ч.2 п.209.11 ст.209 ПК України, відповідно до якого якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії обставин непереробної сили, такі суб'єкти мають право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом, та зберегти право державного підприємства на спеціальний режим оподаткування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2012 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.04.2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.04.2012 року замінено неналежного відповідача у справі Бахчисарайську державну податкову службу АР Крим належним відповідачем Державною податковою інспекцією в Бахчисарайському районі Державної податкової служби.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція в Бахчисарайському районі Державної податкової служби у відносинах з Державним підприємством «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач», під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являється суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Агрофірма "Магарач"Національного інституту винограду і вина "Магарач"( надалі - ДП "Агрофірма "Магарач" НІВіВ "Магарач") є юридичною особою, яка зареєстрована Бахчисарайською районною державною адміністрацією АРК, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ № 413926 від 15.12.2011 року.

Відповідно до п.1.4 статуту ДП "Агрофірма "Магарач" НІВіВ "Магарач", затвердженого 25.12.2006 року президентом Української академії аграрних наук М.В. Зубець (надалі -статут), Господарство створено наказом Української академії аграрних наук від 18.10.2000 року № 94 "Про створення "Агрофірми "Магарач"на базі науково-виробничого відділу Інституту винограду і вина "Магарач" Української академії аграрних наук і є правонаступником Інституту в частині майна, що передається, землі, майнових прав і зобов'язань.

Згідно з п.п.3.1, 3.2 статуту господарство є державним підприємством, дослідним господарством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання, є юридичною особою.

Судом встановлено, що ДП "Агрофірма "Магарач" НІВіВ "Магарач"зареєстровано в податковому органі, що вбачається з довідки про взяття на облік платника податків № 109 від 17.04.2007 року, є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 200027521 від 13.02.2012 року.

Судом встановлено, що позивач був зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість 01.01.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 100192932 від 09.02.2009 року.

Таким чином, судом встановлено, що ДП "Агрофірма "Магарач" НІВіВ "Магарач" є суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що на підставі п.200.10 ст.200 розділу V ПК України в порядку ст.76 розділу II ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності ДП "Агрофірма "Магарач" НІВіВ "Магарач" з ПДВ за листопад 2011 року, за результатами проведення якої складено довідку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ від 12.01.2012 року №4/15-02 (надалі - довідка).

З довідки вбачається, що за результатами перевірки згідно податкової звітності з ПДВ за листопад 2011 року встановлено порушення позивачем вимог п.209.6 ст.209 ПК України, а саме: перевищення 25 % вартості несільськогосподарських товарів від всіх поставлених товарів (послуг).

З довідки № 4/1502/31332064 від 12.01.2012 року вбачається, що 12.01.2012 року проведена інвентаризація сільськогосподарських підприємств, які включені до реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ платників ПДВ. В ході інвентаризації встановлено, що ДП "Агрофірма "Магарач" НІВіВ "Магарач" згідно податкової звітності з ПДВ за листопад 2011 року порушило вимоги ст.209.6, а саме: перевищення 25 % вартості несільськогосподарських товарів від всіх поставлених товарів (послуг).

В довідці № 4/1502/31332064 від 12.01.2012 року зазначено, що відповідно до п.п. «б» п.209.11 ст.209 ПК України, а також п.п.6.9.2 розділу 6 Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом № 1394 від 07.11.2011 року Міністерства фінансів України, є підстави для виключення ДП АФ «Магарач» НІВІВ «Магарач» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ.

10.02.2012 року відповідачем прийнято рішення № 1/15-02 від 09.02.2012 року про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

З рішення вбачається, що за даними довідки № 4/1502/31332064 від 12.01.2012 року про наявність підстав для виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ сільськогосподарське підприємство з 01.12.2010 року по 30.11.2011 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 11620042 гривень, у т.ч. несільськогосподарських товарів (послуг) 3055665 гривень, що становить 26,29 % та перевищує 25 % вартості всіх поставлених товарів (послуг).

В рішенні зазначено, що перше число місяця, в якому було допущено перевищення - 01.11.2011 року.

З рішення вбачається, що перелічені документи є підставою для виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у зв'язку з тим, що протягом 12 послідовних звітних податкових періодів притомна вага несільськогосподарських товарів (послуг) перевищує 25 % вартості всіх поставлених товарів (послуг) та відповідно до п.п. «б» п.209.11 ст.209 ПК України.

В рішенні зазначено, що на підставі цього рішення податкового органу проведені анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрація сільськогосподарського підприємства як платника ПДВ на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації. Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Спеціальне свідоцтво та всі його засвідчені копії. Податковий орган видає сільськогосподарському підприємству Свідоцтво лише в обмін на оригінал та всі завірені копії Спеціального свідоцтва, яке було анульоване.

10.02.2012 року рішення № 1/15-02 від 09.02.2012 року було направлено позивачу, що підтверджується супровідним листом № 306/10-1/15-02. В супровідному листі зазначено про необхідність позивачу терміново повернути до ДПІ у Бахчисарайському районі оригінал свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ та отримати свідоцтво платника ПДВ.

Зазначений супровідний лист був отриманий позивачем 15.02.2012 року, що підтверджується копією поштового повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Позивач, не погодившись з рішенням № 1/15-02 від 09.02.2012 року, звернувся до ДПІ у Бахчисарайському районі з заявою про його оскарження.

З відповіді № 222/10-1/10 від 28.03.2012 року на заяву позивача вбачається, правові підстави для задоволення заяви ДП АФ «Магарач» НІВІВ «Магарач» та продовження строків застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленого ч.1 ст.209.11 ПК України, відсутні.

Предметом адміністративного позову є визнання недійним (незаконним) рішення № 1/15-02 від 09.02.12 Бахчисарайської державної податкової служби «Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування; шляхом скасування рішення № 1/15-02 від 09.02.12 зобов'язання відповідача дотримуватися гарантоване ч.2 ст.209.11 ПК України права ДП «Агрофірма «Магарач» продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленого ч.1 ст.209.11 ПК України.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.209.6 ст.209 ПК України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з п.209.1 ст.209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п.209.2 ст.209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.209.11 ст.209 ПК України якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Відповідно до п.6.9.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 N 1394, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107, анулювання Спеціального свідоцтва на підставі, визначеній у підпункті "б" цього пункту, може бути здійснене за ініціативою податкового органу у порядку, визначеному пунктом 209.11 статті 209 розділу V Кодексу (пункт 6.4 цього розділу).

У таких випадках податковий орган видає сільськогосподарському підприємству Свідоцтво лише в обмін на оригінал та всі завірені копії Спеціального свідоцтва, яке було анульоване.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, у зв'язку з чим орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Перевіряючи обґрунтованість прийняття податковим органом рішення № 1/15-02 від 09.02.12 Бахчисарайської державної податкової служби «Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування», судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що в рішенні відповідач посилається на те, що сільськогосподарське підприємство з 01.12.2010 року по 30.11.2011 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 11620042 гривень, у т.ч. несільськогосподарських товарів (послуг) 3055665 гривень, що становить 26,29 % та перевищує 25 % вартості всіх поставлених товарів (послуг).

Щодо обґрунтованості зазначених доводів, суд встановив наступне.

З додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДСЗ)» за листопад 2011 року вбачається, що за період з грудня 2010 року по листопад 2011 року загальний обсяг постачання (без ПДВ) позивачем товарів (послуг) склав 11620042,00 гривень, з яких постачання сільськогосподарських товарів (послуг) склало 8564377 гривень (питома вага 73,7 %), постачання товарів (послуг), що не належать до сільськогосподарських склало 3055665 гривень (питома вага 26,3 %).

Зазначене також підтверджується додатками 3 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДСЗ)» за грудень 2010 року - жовтень 2011 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Отже, судом встановлено, що ДП АФ «Магарач» НІВІВ «Магарач» протягом попередніх послідовних звітних податкових періодів з грудня 2010 року по листопад 2011 року поставив сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких склала 26,3 %, що перевищує допустимі 25 %, встановлені ст.209 ПК України, що є підставою для виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Щодо посилання позивача на те, що постанова слідчого по ОВС СВ прокуратури АРК Е.В. Барюгіна від 14.10.2011 року є об'єктивною перешкодою, яка становить непереборну силу для ведення фінансово-господарської діяльності, продажу сільсьгосппродукції, у зв'язку з чим після 14.10.2011 року частка несільськогосподарських товарів в загальному об'ємі вартості постачань ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» к 01.11.2011 року перевисила на 1,29 % поріг в 25 % вартості несільськогосподарських товарів від усіх видів поставлених на ринок, дозволених п.209.6 та 209.11 ст.209 ПК України, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіним Е.В. від 14.10.2011 року по кримінальній справі № 12011011770059 майно ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач», зареєстрованого за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с.Віліно, вул.Чапаєва,буд.9, де б воно не розташовувалось та в чому не виражалося (об'єкти нерухомості, виробничі потужності, автотранспорт, обладнання, інше) визнано речовим доказом.

Отже, як встановлено вище, на думку позивача, підставою перевищення ним за період з грудня 2010 року по листопад 2011 року порогу в 25 % вартості несільськогосподарських товарів від усіх видів поставлених на ринок, дозволених п.209.6 та 209.11 ст.209 ПК України, є саме постанова слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіним Е.В. від 14.10.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що саме у зв'язку з зазначеною постановою ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» втратило можливість реалізовувати сільськогосподарську продукцію, а тому збільшилися обсяги реалізації несільськогосподарської продукції.

При цьому, суд, проаналізувавши поданий позивачем до податкового органу додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДСЗ)» за листопад 2011 року, встановив, що перевищення позивачем дозволених п.209.6 та 209.11 ст.209 ПК України 25 % вартості несільськогосподарських товарів від усіх видів поставлених на ринок, відбулося не тільки в жовтні та листопаді 2011 року:

- в квітні 2011 року питома вага несільськогосподарських товарів (послуг) від усіх видів поставлених товарів (послуг) склала 73,6 %;

- в травні 2011 року питома вага несільськогосподарських товарів (послуг) від усіх видів поставлених товарів (послуг) склала 100 %;

- в серпні 2011 року питома вага несільськогосподарських товарів (послуг) від усіх видів поставлених товарів (послуг) склала 38 %;

- в вересні 2011 року питома вага несільськогосподарських товарів (послуг) від усіх видів поставлених товарів (послуг) склала 29,7 %;

- жовтні 2011 року питома вага несільськогосподарських товарів (послуг) від усіх видів поставлених товарів (послуг) склала 53,85 %.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, суд встановив, що позивачем перевищення дозволених п.209.6 та 209.11 ст.209 ПК України 25 % вартості несільськогосподарських товарів від усіх видів поставлених на ринок, відбулося не тільки в жовтні та листопаді 2011 року, але й в квітні, травні, серпні, вересні, жовтні 2011 року, що спростовує посилання позивача на той факт, що в період з грудня 2010 року по листопад 2011 року підставою перевищення ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» порогу в 25 % вартості несільськогосподарських товарів від усіх видів поставлених на ринок, дозволених п.209.6 та 209.11 ст.209 ПК України, є постанова слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіна Е.В. від 14.10.2011 року.

Крім того, судом встановлено, що в листопаді 2011 року позивач, не зважаючи на постанову слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіна Е.В. від 14.10.2011 року, здійснював реалізацію сільськогосподарської продукції на суму 195887 гривень, що склало 63,48 % від загального обсягу постачання за листопад 2011 року.

Щодо посилання позивача на те, що постанова слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіна Е.В. від 14.10.2011 року є обставиною непереробної сили, у зв'язку з чим відповідно до п.209.11 ст.209 ПК України строк застосування спеціального режиму оподаткування підлягає подовженню без дотримання розміру питомої ваги, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.209.11 ст.209 ПК України якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії обставин непереборної сили, такі суб'єкти мають право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом.

Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані. У такому випадку суми одержаних страхових виплат враховуються при визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальному обсязі постачання за відповідний звітний період.

Рішення про наявність обставин непереборної сили, перелік суб'єктів, що постраждали внаслідок таких обставин, та терміни застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом, визначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Норми цього пункту починають застосовуватися після закінчення терміну, визначеного Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що обставини непереборної сили мають підтверджуватися відповідним рішенням, яке приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Судом встановлено, що рішення про наявність обставин непереборної сили, які виразилися в тому, що згідно постанови слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіна Е.В. від 14.10.2011 року майно ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач», де б воно не розташовувалось та в чому не виражалося, визнано речовим доказом, Верховною Радою АР Крим чи обласною радою не приймалося.

Таким чином, визнання майна ДП «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» речовим доказом згідно постанови слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіна Е.В. від 14.10.2011 року не може бути обставиною непереборної сили, наявність якої є підставою відповідно до п.209.11 ст.209 ПК України для подовження строку застосування спеціального режиму оподаткування підлягає подовженню без дотримання розміру питомої ваги.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на ухвалу Господарського суду АР Крим від 11.01.2012 року по справі № 5002-11/3555-2011 та ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 22.02.2012 року по справі № 103/1068/12 як на доказ визнання постанови слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіним Е.В. від 14.10.2011 року обставиною непереборної сили, у зв'язку з тим, що такі обставини відповідно до п.209.11 ст.209 ПК України мають бути підтверджені рішенням ВР АР Крим чи обласної ради.

Суд, проаналізувавши ухвалу Господарського суду АР Крим від 11.01.2012 року по справі № 5002-11/3555-2011 та ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 22.02.2012 року, також зазначає, що суд, приймаючи кожну з вищевказаних ухвал, постанову слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіна Е.В. від 14.10.2011 року розцінював лише як обставину, що ускладнює виконання рішення суду, у зв'язку з чим ГС АР Крим ухвалою від 11.02.2012 року по справі № 5002-11/3555-2011 задоволено заяву позивача про відстрочку виконання рішення, та ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 22.02.2012 року відстрочено виконання позивачем судового наказу.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на судову практику розгляду цивільних справ та ЦК України як на доказ того, що постанова слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіна Е.В. від 14.10.2011 року відноситься до обставин непереборної сили у зв'язку з тим, що в даному випадку умови підтвердження обставин непереборної сили прямо встановлені нормами ПК України.

Проаналізувавши вищевикладене, враховуючи, що ДП АФ «Магарач» НІВІВ «Магарач» протягом попередніх послідовних звітних податкових періодів з грудня 2010 року по листопад 2011 року поставив сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких склала 26,3 %, що перевищує допустимі 25 %, встановлені ст.209 ПК України, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення № 1/15-02 від 09.02.12 «Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування», відповідно, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача в частині визнання його недійним (незаконним).

Враховуючи, що суд відмовив в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним (незаконним) рішення відповідача № 1/15-02 від 09.02.12 «Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування», суд зазначає, що підстави для задоволення позовних вимог: шляхом скасування рішення № 1/15-02 від 09.02.12 зобов'язати відповідача дотримуватися гарантоване ч.2 ст.209.11 ПК України права ДП «Агрофірма «Магарач» продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленого ч.1 ст.209.11 ПК України, також відсутні.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.04.2012 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 26.04.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.