Рішення № 23685240, 24.04.2012, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 1620/920/2012

Номер провадження 2/1620/408/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 квітня 2012 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Городівського О.А.

при секретарі -Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення сум пені, втрат від інфляції та 3% річних, -

в с т а н о в и в:

В березні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен банк Аваль»про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних згідно умов договору банківського вкладу. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що рішенням Миргородського міськрайонного суду від 28.01.2011 року були частково задоволені її позовні вимоги до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»- стягнуто на її користь 133500 грн. в рахунок повернення банківського вкладу по договорам на вклад Універсальний № 20/02-02/25 від 17 серпня 2006 р, суму пені у розмірі 55669 грн. 50 коп. Рішення суду набрало законної сили 30 березня 2011 року, але виконане було тільки 03 червня 2011 року. Посилаючись на обставини, встановлені зазначеним рішенням, ст. 9 та 41 Конституції України, ст.ст. 8, 61 ЦПК України та ст.ст. 549, 599, 625, 1060, 1061 ЦК України позивачка просила стягнути з відповідача на її користь: по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/25 від 17.08.2006 р. -пеню за прострочення виплати суми грошового вкладу в розмірі 8410 грн. 50 коп. за період з 28.01.2011 року по 3 червня 2011 року; інфляційні втрати в розмірі 50863 грн. 50 коп. та суму 3% річних від суми боргу у розмірі 11192 грн. 05 коп. грн. Також просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні в зв'язку з його безпідставністю та неправомірністю. У заперечення позову пояснила, що грошові зобов'язання у банку перед ОСОБА_1 до набрання чинності рішенням суду від 28.01.2011 року були відсутні, але банк добровільно виконав рішення суду 30 травня 2011 року після надходження відповідної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Крім того, у наданому суду письмовому запереченні на позов викладено прохання застосувати до вимог позивачки позовну давність - та відмовити у задоволенні даної позовної вимоги і з цих підстав.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду від 28.01.2011р. по справі № 2-72/11 (а.с.4-6) встановлено, що 17 серпня 2006 року між позивачкою ОСОБА_1 та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»було укладено Договір № 20/02-02/25 на вклад Універсальний. Сума вкладу до повернення становила 133500 гривень.

За період часу, що пройшов від укладення позивачем договору АППБ «Аваль»змінив найменування на Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», а потім на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Вищевказаним рішенням договір між позивачкою ОСОБА_1 і відповідачем на вклад Універсальний № 20/02-02/25 від 17.08.2006р. визнаний укладеним і такими, що набрав чинності, і вимоги позивача про стягнення суми вкладу -133500 гривень та пені в сумі 55669,5 грн. ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Рішення Миргородського міськрайонного суду від 28 січня 2011 року у справі № 2-72/11 набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 30 березня 2011 року.

У відповідності з ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Оскільки у справі № 2-72/11 брали участь ті самі особи, що й у даній справі, обставини, встановлені рішенням суду від 28.01.2011 року не підлягають доказуванню.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися відповідно умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналіз цієї норми закону вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплаті кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Відповідно до п. 3.2.3. вищезгаданих договорів (а.с.9) вкладник має право по закінченню строку договору отримати всі належні йому суми коштів за договором готівкою або шляхом безготівкового перерахування на рахунки вкладника.

Стаття 1060 ЦК України встановлює, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умови договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Виходячи з системного аналізу вищенаведеного законодавства, враховуючи обставини встановлені рішенням суду від 28 січня 2011 року, суд вважає, що відповідач повинен сплатити позивачу: по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/25 від 17.08.2006 р. - пеню в розмірі, передбаченому п.4.1. цього договору та втрати від інфляції та ще й 3% річних, що також є платою від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

Крім того, відповідно до ст. 257 ЦК України до вимог про стягнення втрат від інфляції та 3% річних застосовується позовна давність в три роки. Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних 22.03.2012 року, отже у задоволенні цих вимоги за період до 22.03.2009 р. слід відмовити.

Щодо сум коштів, які підлягають стягненню з відповідача по договору на вклад Універсальний № 20/02-02/25 від 17.08.2006р. суд виходить з наступних розрахунків:

Сума пені за період з 28.01.2011 р. (дати постановлення рішення Миргородським міськрайонним судом ) по 30.05.2011р.(дати платіжного доручення відповідно якого перерахована заборгованість за виконавчим листом) складає:

- 133500 грн. ? 0,05% ? 122 днів = 8143,50 грн.

Сума втрат від інфляції відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України складає:

- 133500 грн. х 124,25% - 133500 грн. = 32373,75 грн., де 124,25 % -індекс інфляції за період з квітня 2009 року по травень 2011 року.

133500 грн. -сума заборгованості за договором.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України розрахунок 3% за час прострочення виконання грошового зобов'язання становить 133500грн. х 3% / 365 днів х 798 днів = 8756, 13 грн., де, 798 днів період з 22 березня 2009 року по 30 травня 2011 року.

У зв'язку з частковим задоволенням позову суд вважає необхідним відповідно ст.ст.81,88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивачки 493,26 грн. в рахунок відшкодування нею витрат на оплату судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволена на 70 % тому розрахунок становить 704,66 х 70% = 493 грн. 26 коп.

Керуючись ст. 9 Конституції України, ст.ст. 258, 267, 525, 526, 533, 599, 625, 1060, 1061 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 215, 223, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 по договору № 20/02-02/25 на вклад Універсальний від 17 серпня 2006 року пені за несвоєчасне повернення суми вкладу в розмірі 8143 грн. 50 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 по договору № 20/02-02/25 на вклад Універсальний від 17 серпня 2006 року 32373 грн. 75 коп. у рахунок відшкодування втрат від інфляції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 по договору № 20/02-02/25 на вклад Універсальний від 17 серпня 2006 року 8756, 13 грн. в рахунок відшкодування 3 % річних.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»- відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 493,26 грн. (чотириста дев'яносто три гривні 26 коп.) у відшкодування понесених витрат на сплату судового збору.

Всього стягнути Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(01011, м. Київ, вул.Лєскова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) на користь ОСОБА_1 49766 грн. 64 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Апеляційного суду Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: О. А. Городівський