Ухвала суду № 23677144, 28.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2012 р.Справа № 2-а/1570/6956/11

Категорія:8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Пеха Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Елмар" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним податкового повідомлення -рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05.09.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Елмар" (надалі ТОВ "Елмар") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (надалі -ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002012350 від 19.08.2011р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2011р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що з 25.07.2011р. до 05.08.2011р. відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Компанія «Уна», їх реальності та повноти відображення в обліку за 2008 рік. За результатами перевірки складений акт від 11.08.2011р. №5260/23-5/32751436. /а.с.6-15/

Перевіркою встановлено, що у порушення п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п 7.4.5 п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР ТОВ «Елмар»завищено податковий кредит у сумі 237373,00 грн. у тому числі за вересень 2008 року на суму 97639грн. та за грудень 2008 року на суму ПДВ 139734грн.

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002012350 від 19.08.2011р., яким визначено податкове зобов'язання позивача за основним платежем з податку на додану вартість у сумі 237373грн. та за штрафними санкціями на суму 59343грн. /а.с.16/

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний період. Зазначений закон не передбачав надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставив отримання бюджетного відшкодування платником податків у залежність від податкового обліку (стану) інших осіб та фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Формування від'ємного значення суми стосується тільки окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків із бюджетом третіх осіб.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підставі включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність і негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року №165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки, в 2008 році між ТОВ «Елмар»та ТОВ «Компанія «Уна»були укладені договори: №1901/1 від 19.01.2008р.; №1004/1 від 10.04.2008р.; 0110/3 від 01.10.2008р.; №1010/7 від 10.10.2008р. про настройки та тестування модулів системи моніторингу електроживлення та обладнання гідрографічних об'єктів, монтажні та пусконаладжувальні роботи обладнання моніторингу стану гідрографічних об'єктів.

Перевіркою встановлено, що на виконання зазначених договорів та відповідно до актів виконаних робіт, рахунків та накладних ТОВ «Компанія «Уна»виписано (оформлено) податкові накладні, проведено розрахунки, на момент надання послуг та виписки податкових накладних ТОВ «Компанія «Уна»було зареєстроване платником ПДВ, про що свідчить відповідне свідоцтво.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції посилався на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.10.2011р. у справі №2а-4129/11/1470 за позовом ТОВ «Компанія «Уна»до ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва, якою було визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва про анулювання реєстрації платника ПДВ./а.с.131/

Також, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011р. у справі №2-а-5738/09/1470, залишено без змін постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2010р., якою було відмовлено у задоволенні адміністративного позову ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва до ТОВ «Компанія «Уна», Духового А.І. про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації та припинення юридичної особи ТОВ «Компанія «Уна»з підстав фіктивного підприємництва.

При цьому, судом першої інстанції зроблений правильний висновок з приводу безпідставного посилання відповідача на порушення позивачем порядку формування податкового кредиту у зв'язку ненаданням позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, оскільки предметом договорів ТОВ «Елмар»та ТОВ «Компанія «Уна», за якими сформовано позивачем податковий кредит, є монтажні та пусконалагоджувальні роботи обладнання моніторингу стану географічних об'єктів, у тому числі роботи по кріпленню та монтажу блоків системи, які не пов'язані з перевозками.

Отже, висновок відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 237373грн. за вересень, грудень 2008 року є безпідставним та необґрунтованим.

На підставі викладеного, суд першої інстанції при вирішенні справи вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: