Рішення № 23676357, 23.04.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2012 р.Справа № 5013/88/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у судовому засіданні матеріали справи № 5013/88/12

за позовом: Одеської залізниці

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт"

про стягнення 818 007,48 грн.,

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 03.01.12 (був присутній у засіданні 20.04.12);

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 15.02.12;

брали участь: начальник навантажувальної дільниці ТОВ "Гранекспорт" Ячмінник Н.І. (у засіданні 19.04.12); старший прийомоздавальник Гулимова Л.П. та комерційний агент Пастухова Т.О. станції Лелеківка Одеської залізниці (у засіданні 20.04.12).

У судовому засіданні, в якому брали участь представники позивача та відповідача оголошувалася перерва з 19.04.12 до 20.04.12 і до 23.04.12.

Одеська залізниця звернулася до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою від 26 січня 2012 р., яка містить вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт" 818 007,48 грн. заборгованості за Тимчасовою угодою про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр" від 31.12.2010 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов відхилив, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними засобами доказування дотримання порядку повідомлення вантажоодержувача про затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача, а саме не надано доказів передачі відповідачу "Повідомлення про затримку вагонів" не пізніше двох годин після їх отримання станцією призначення; безпідставно здійснено нарахування збору за зберігання власного рухомого складу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, осіб, які брали участь у судовому засіданні, господарський суд встановив наступне.

14 жовтня 2009 року Одеською залізницею, Знам'янською дирекцією залізничних перевезень (Залізниця) та відкритим акціонерним товариством "Кіровоградський кар'єр" (Власник) укладено договір № 3/162 про подачу і забирання вагонів з під'їзної колії відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр".

Згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах договору здійснюється подача, розставлення на місяця навантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить Залізниці та примикає з'їздом 41/43 до 1 колії станції Лелеківка і обслуговується локомотивом залізниці.

Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлений на відстані 62,50 м від стику рамної рейки СП41 біля маневрового сигналу М25 і знак "Межа під'їзної колії" встановлений на відстані 1040,4 м від маневрового сигналу М25.

Розгорнута довжина під'їзної колії складає 1100,2 погонних метрів.

Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, інструкції з руху поїздів та сигналізації.

Договір укладений терміном на 5 років з 14.10.2009 року до 14.10.2014 року включно.

Між Одеською залізницею, Знам'янською дирекцією залізничних перевезень (Залізниця) та товариством з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт" (Контрагент) укладено тимчасову угоду про подачу та забирання вагонів на під'їзну колію відкритого акціонерного товариства "Кіровоградський кар'єр".

Згідно Статуту залізниць України, Правилами перевезення вантажів і відповідно до письмової згоди власника під'їзної колії вихідний № 93/09 від 27.09.2010р. та на умовах договору про подачу та забирання вагонів № 64443/162 від 14.10.2009р., який укладений між Залізницею та ВАТ "Кіровоградський кар'єр" (Користувач) під'їзної колії здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить Залізниці та примикає до станції Лелеківка Одеської залізниці через стрілку № 41/43 і обслуговується локомотивом залізниці.

Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та сигналізації.

Пунктом 3 угоди сторони узгодили умову про те, що вагони на під'їзну колію подаються після повідомлення, яке передається шляхом вивішування оголошення в клієнтській товарній конторі.

Вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях навантаження.

Здача вагонів провадиться: на місцях навантаження. Загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, не більше 25 одиниць.

Про готовність вагонів до забирання Контрагент передає залізниці письмове повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за № 1654/3458.

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту подачі вагонів на під'їзну колію до моменту отримання Залізницею повідомлення Контрагента про готовність вагонів до забирання.

Контрагент сплачує Залізниці плату: за подачу, забирання вагонів згідно Тарифного керівництва № 1; за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами; за складування вантажів; за маневрову роботу згідно Тарифного керівництва № 1; інші збори і плати згідно Тарифного керівництва № 1 (пункт 12 угоди).

Збори і плати вносяться: попередньою оплатою централізовано шляхом зарахування коштів на рахунок контрагента, який відкритий в ЄТехПД.

Угода автоматично втрачає свою силу у разі отримання Залізницею письмового листа від Користувача під'їзної колії про відмову в наданні дозволу в користуванні під'їзною колією Контрагенту.

Угода укладена на строк з 31.12.2010 року до 31.12.2011 року включно.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Нормативні документи, що визначають, зокрема, порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 306 Господарського кодексу України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно статті 71 Статуту залізниць України, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.

Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання.

Відповідно статті 76 Статуту залізниць України, час знаходження вагонів на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються їх локомотивами, визначається з моменту передачі вагонів на передавальних коліях. Місце і порядок операцій встановлюються договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії.

У період червень-вересень 2011 року на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт" надходили порожні залізничні вагони під навантаження щебеневої продукції на станцію призначення Лелеківка.

У зв'язку з невеликим фронтом навантаження під'їзної колії відповідача (25 вагонів), вагони, які продовжували надходити на його адресу, були затримані на підходах до станції Лелеківка, а саме на станціях Чорноліська, Канатове та Кіровоград.

Станцією Лелеківка згідно актів про затримку вагонів складено накопичувальні картки: № 19061470 від 19.06.2011р., № 26061522 від 26.06.2011р., № 01071548 від 01.07.2011р., № 03071565 від 03.07.2011р., № 05071594 від 05.07.2011р., № 06071596 від 06.07.2011р., № 07071611 від 07.07.2011р., № 08071615 від 08.07.2011р., № 11071628 від 11.07.2011р., № 12071640 від 12.07.2011р., № 13071646 від 13.07.2011р., № 14071656 від 14.07.2011р., № 15071665 від 15.07.2011р., № 16071672 від 16.07.2011р., № 18071682 від 18.07.2011р., № 19071695 від 19.07.2011р., № 19071696 від 19.07.2011р., № 20071700 від 20.07.2011р., № 05081813 від 05.08.2011р., № 14081868 від 14.08.2011р., № 18081878 від 18.08.2011р., № 19081899 від 19.08.2011р., № 20081906 від 20.08.2011р., № 21081913 від 21.08.2011р., № 22081927 від 22.08.2011р., № 23081931 від 23.08.2011р., № 24081936 від 24.08.2011р., № 29081967 від 29.08.2011р., № 30081977 від 30.08.2011р., № 18092110 від 18.09.2011р., № 30092176 від 30.09.2011р. (том 1 а.с. 93-123).

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що за умовами Тимчасової угоди, відповідач зобов'язався сплачувати усі належні залізниці платежі, тому дії ТОВ "Гранекспорт" спричинили заборгованість за Тимчасовою угодою в сумі 818 007,00 грн., із яких; 378 309,20 грн. плата за користування вагонами, які затримані по станції Лелеківка; 136 468,90 грн. плата за користування вагонами, які затримані по станції Чорноліська; 145 927,20 грн. плата за користування вагонами, які затримані по станції Канатове; 132 141,06 грн. 20% ПДВ; 5381,40 грн. збір за зберігання вагонів (однократний), які простоювали по станції Лелеківка, 1 076,28 грн. - 20% ПДВ, 15 586,20 грн. збір за зберігання вагонів (двократний), які простроювали по станції Лелеківка; 3 117,24 грн. - 20% ПДВ.

Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України N 113 від 25.02.99.

Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені відповідно ст. 5 Статуту залізниць України наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 року № 113 і зареєстровані Міністерством юстиції України 15.03.99 року за № 165/3458 передбачають, що ними визначається порядок і умови користування вагонами, зокрема, і тими, які належать підприємствам, організаціям, установам і громадянам, а також орендованими ними за час затримки їх на коліях залізниць загального користування.

Вантажовласниками є вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (п. 2 Правил).

Відповідно до абз. 2 п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у його користуванні.

Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією (пункт 10 Правил користування вагонами і контейнерами).

Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Згідно пункту 15 Правил за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.

У даному випадку затримка вагонів сталася на підходах до станції призначення, тому, згідно п. 9 Правил, залізницею повинен бути виданий відповідний наказ. Проте, в позовній заяві поміж обставин, на підставі яких подано позов, не зазначено про видання залізницею таких наказів, які позивачем не подано до справи.

Згідно з п. 10 Правил, облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, тобто на станціях Лелеківка, Чорноліська, Канатове та Кіровоград на підставі актів про затримку вагонів, що було виконано залізницею (том 1 а.с. 19-92).

Усі дані, вказані у цих актах, зазначені залізницею у Повідомленнях про затримку вагонів на станцію призначення (том 2 а.с. 5-35).

Стаття 129 Статуту встановлює, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Правила складання актів встановлюють, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Так, позивачем складені акти загальної форми № 1/058 від 19.06.2011р., № 1/059 від 26.06.2011р., № 2/073 від 01.07.2011р., № 1/060 від 03.07.2011р., № 1/061 від 05.07.2011р., № 1/062 від 06.07.2011р., № 1/063 від 07.07.2011р., № 1/064 від 08.07.2011р., № 1/065 від 08.07.2011р., № 1/066 від 11.07.2011р., № 1/067 від 12.07.2011р., № 1/068 від 13.07.2011р., № 1/069 від 14.07.2011р., № 1/070 від 15.07.2011р., № 1/071 від 16.07.2011р., № 1/072 від 18.07.2011р., № 1/073 від 19.07.2011р., № 1/074 від 05.08.2011р., № 1/075 від 14.08.2011р., № 1/076 від 18.08.2011р., № 1/077 від 19.08.2011р., № 1/078 від 20.08.2011р., № 1/079 від 21.08.2011р., № 1/080 від 22.08.2011р., № 1/081 від 23.08.2011р., № 1/082 від 24.08.2011р., № 1/083 від 29.08.2011р., № 1/084 від 30.08.2011р. про те, що начальник навантажувальної дільниці товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт" Ячмінник Н.І. відмовилася від підписання актів про затримку поїзда, що були складені станцією Лелеківка;

акти загальної форми № 4/021 від 19.06.2011р., № 4/022 від 26.06.2011р., № 4/023 від 01.07.2011р., № 4/024 від 03.07.2011р., № 4/025 від 05.07.2011р., № 4/026 від 06.07.2011р., № 4/027 від 07.07.2011р., № 4/028 від 08.07.2011р., № 4/029 від 11.07.2011р., № 4/030 від 12.07.2011р., № 4/031 від 13.07.2011р., № 4/032 від 14.07.2011р., № 4/033 від 15.07.2011р., № 4/034 від 16.07.2011р., № 4/035 від 18.07.2011р., № 4/036 від 19.07.2011р., № 4/037 від 19.07.2011р., № 4/038 від 20.07.2011р., № 4/039 від 05.08.2011р., № 4/040 від 14.08.2011р., № 4/041 від 18.08.2011р., № 4/042 від 20.08.2011р., № 4/043 від 21.08.2011р., № 4/044 від 22.08.2011р., № 4/045 від 23.08.2011р., № 4/046 від 24.08.2011р., № 4/047 від 29.08.2011р., № 4/048 від 30.08.2011р., № 4/041А від 19.08.2011р. про те, що начальник навантажувальної дільниці товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт" Ячмінник Н.І. відмовилася від підписання накопичувальних карток, що були складені станцією Лелеківка;

акти загальної форми № 3/021 від 05.09.2011р. та № 3/037 від 12.09.2011 р. про те, що начальник навантажувальної дільниці товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт" Ячмінник Н.І. відмовилася від отримання копії повідомлення про затримку вагонів, складених ст. Канатове та Чорноліська Одеської залізниці.

Акти загальної форми оформлені відповідно п. 3 абз. 3 Правил складання актів № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України за № 567/6855 від 08.07.2002.

Одеська залізниця в позовній заяві щодо інформування про затримку вагонів посилається на пункт 3 Тимчасової угоди, укладеної Одеською залізницею та ТОВ "Гранекспорт", та вважає, що відповідач належним чином повідомлений про затримку вагонів шляхом вивішування оголошення в клієнтській товарній конторі станції Лелеківка.

Так, у пункті 3 Тимчасової угоди сторони узгодили умову про те, що вагони на під'їзну колію подаються після повідомлення, яке передається шляхом вивішування оголошення в клієнтській товарній конторі.

Отже, у Тимчасовій угоді сторонами погоджено саме порядок повідомлення вантажовласника про подачу вагонів на під'їзну колію.

Щодо повідомлення про затримку вагонів, то Тимчасовою угодою між сторонами не встановлено порядок чи спосіб повідомлення вантажовласника про факти затримки вагонів.

Ухвалами господарського суду від 26.03.2012 та від 19.04.2012 в судове засідання в порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України викликалися начальник навантажувальної дільниці товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт" Ячмінник Н.І. та працівники станції Лелеківка Одеської залізниці - старший прийомоздавальник Гулимова Л.П. та комерційний агент Пастухова Т.О.

Із письмових пояснень працівників станції Лелеківка Одеської залізниці Гулимової Л.П. та Пастухової Т.О. слідує, що в 2011 році працівниками станцій Канатове, Чорноліська та Кіровоград передавалося повідомлення про затримку вагонів, які простоюють на їх коліях в очікуванні довезення їх до станції Лелеківка під навантаження на адресу одержувача ТОВ "Гранекспорт". Вказані повідомлення намагалися вручити представнику ТОВ "Гранекспорт" Ячмінник Н.І., однак остання відмовилася від їх отримання, після чого було складено акти загальної форми про відмову від отримання повідомлень.

Як вбачається із письмових пояснень начальника навантажувальної дільниці товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт" Ячмінник Н.І. від 20.04.2012р., на початку 2011 року директором цього товариства їй видано довіреність на вчинення від імені товариства певних дій, перелік яких вказано в довіреності. В період з червня по вересень 2011 року Одеською залізницею складено акти про затримку вагонів на станціях Чорноліська, Канатове. На станції Лелеківка їй пропонували отримати під розпис, як представнику ТОВ "Гранекспорт", повідомлення про затримку вагонів, однак приймати вказані документи вона відмовилася з причин відсутності повноважень на отримання від Одеської залізниці документів про затримку вагонів.

Посилання позивача щодо інформування вантажовласника шляхом складення актів загальної форми відхиляються, оскільки в порушення вимог пункту 10 Правил користування вагонами і контейнерами станція призначення не проінформувала вантажовласника про затримку вагонів з його вини, і не передала йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Фіксація обставин відмови начальника навантажувальної дільниці товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт" Ячмінник Н.І. від отримання повідомлення про затримку вагонів не замінює обов'язок залізниці належним чином надіслати повідомлення власнику вагонів в порядку, визначеному пунктом 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України № 113 від 25.02.99.

Визначеними способами повідомлення про затримку вагонів є: телефонограмою телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факс або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником. У разі відмови працівника товариства з обмеженою відповідальністю "Гранекспорт" Ячмінник Н.І. від отримання таких повідомлень, з будь-яких причин, зокрема відсутності належних повноважень, то залізниця не була позбавлена можливості надіслати вантажовласникові повідомлення про затримку вагонів телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, або факсом.

В матеріалах справи відсутні докази передачі такого повідомлення відповідачу.

Згідно зі ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Позивачем не доведено належними засобами доказування дотримання порядку повідомлення вантажоодержувача про затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини відповідача, а саме, не надано доказів передачі відповідачу повідомлення про затримку вагонів, складених на підставі обов'язкових необхідних наказів. Вина відповідача у його обізнаності про затримку вагонів на підходах до станції залізницею не доведена.

З огляду на викладене вище господарський суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає.

У відповідності до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 25.04.12