Рішення № 23676319, 19.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" квітня 2012 р. Справа № 10/015-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/015-12

за позовом дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до комунального підприємства Володарської селищної ради

«Володарка», смт. Володарка

про стягнення 855212,92 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 113/10 від 26.12.2011 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі-позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка»(далі-відповідач) про стягнення 855212,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 06/10-1322БО-17 про закупівлю природного газу за державні кошти від 14.10.2010 р. утворилась заборгованість в сумі 739122,11 грн., за прострочення строків оплати якої нараховані пеня в сумі 57036,57 грн., інфляційні втрати - 32648,40 грн. та 3% річних - 26405,84 грн.

Ухвалою суду від 28.03.2012 р. порушено провадження у справі № 10/015-12 та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 10.04.2012 р. розгляд справи відкладено.

Присутнім в судових засіданнях від 10.04.2012 р. та від 19.04.2012 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судові засідання від 10.04.2012 р. та від 19.04.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 28.03.2012 р. та від 10.04.2012 р. не виконав, відзив на позов до суду не надіслав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу рекомендованих поштових відправлень щодо ухвал суду від 28.03.2012 р. та від 10.04.2012 р.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2010р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 06/10-1322БО-17 про закупівлю природного газу за державні кошти, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору, постачальник передає покупцю в період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 330 тис. куб. м., в тому числі по місяцях: жовтень - 60 тис. куб. м., листопад - 110 тис. куб. м.; грудень - 160 тис. куб. м.

Згідно з п. 3.1. договору, ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 2957,93 грн. з урахуванням ПДВ, тарифу на транспортування газу та збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Між сторонами у справі також було підписано Додаток № 1 до Договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-1322БО-17 від 14.10.2010 р.

Судом встановлено, що позивачем на виконання п. 1.1. договору за період: жовтень 2010 року - грудень 2010 року поставлено, а відповідачем прийнято природний газ, загальною вартістю 909122,11 грн., про що свідчать підписані та скріплені печатками обох сторін акти передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 31 жовтня 2010 року, від 30 листопада 2010 року та від 31 грудня 2010 року.

Проте, відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов'язань за отриманий природний газ розрахувався лише частково - в сумі 170000,00 грн., внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в сумі 739122,11 грн.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом ( ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки заборгованість відповідача щодо оплати поставленого позивачем на підставі Договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-1322БО-17 від 14.10.2010 р. природний газ на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 739122,11 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, позивач, на підставі п. 7.3.1 договору, просить суд стягнути 57036,57 грн. пені, нарахованої за період з 15.09.2011 р. по 15.03.2012 р.

Умовами п.п. 7.3.1, 9.3 договору визначено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Строк позовної давності за цим договором та вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 (три) роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі наведених норм права, враховуючи, що розрахунок пені, наданий позивачем до матеріалів позовної заяви, є арифметично вірним, суд приходить до висновку про задоволення зазначеної вимоги.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 26405,84 грн., нараховані за період з 21.11.2010 р. по 15.03.2012 р. та інфляційні втрати в сумі 32648,40 грн., нараховані за період: грудень 2010 р. - лютий 2012 р.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування 3 % річних і інфляційних втрат та прийшов до висновку щодо задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача, який міститься в матеріалах позовної заяви та є арифметично вірним.

Враховуючи наведе вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства Володарської селищної ради «Володарка»(09300, Київська область, смт. Володарка, пров. Перемоги, 3; код 35450817) на користь дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; код 31301827) 739122,11 грн. заборгованості, 57036,57 грн. пені, 32648,40 грн. інфляційних втрат, 26405,84 грн. 3 % річних та 17104,26 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 23.04.2012 р.

Суддя А.І. Привалов