Рішення № 23676313, 10.04.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" квітня 2012 р. Справа № 20/012-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОПТ «Мастер-Енерго»

про стягнення 1223084,63 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 113/10 від 26.12.2011 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОПТ «Мастер-Енерго»(далі - відповідач) про стягнення 1223084,63 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 15.10.2010 р. з ТОВ «УКРОПТ «Мастер-Енерго»договору № 06/10-1574ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, згідно якого ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»зобов'язувалась передавати у власність покупцю природний газ, а відповідач -приймати та оплачувати його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку газу відповідачеві на загальну суму 1173354,79 грн., який покупцем був оплачений частково, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1044965,55 грн. основного боргу, 85185,67 грн. пені, 53714,68 грн. інфляційних втрат, 39218,73 грн. 3% річних, а також 24461,70 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

26.03.2012 р. до господарського суду Київської області ТОВ «УКРОПТ «Мастер-Енерго»було подано клопотання б/н від 23.03.2012 р. про відкладення розгляду справи, призначеного на 27.03.2012 р., яке було задоволено судом.

26.03.2012 р. до господарського суду Київської області ДП «Газ України»НАК «Нафтогаз України»було подано пояснення № 31/10-1 від 23.03.2012 р.

У судових засіданнях 27.03.2012 р., 10.04.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримував.

У судові засідання 27.03.2012 р., 10.04.2012 р. відповідач не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 10.04.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

15.10.2010 р. між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРОПТ «Мастер-Енерго» (покупець) було укладено договір № 06/10-1574ТЕ-17, оригінал якого був оглянутий судом, поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п. 1.2 цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає покупцю в період з 01.10.2010 р. до 31.12.2010 р. газ в обсязі до 900 тис. куб.м, у тому числі по місяцях: жовтень - 150 тис. куб.м, листопад - 300 тис. куб.м, грудень - 450 тис. куб.м.

Частиною 3 пункту 3.1 договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м газу становить 1309,20 грн.

У відповідності з приписами п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа, наступного за місяцем поставки газу.

У разі порушення покупцем умов п. 4.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пп. 7.3.1 п. 7.3 договору).

Пунктом 9.3 договору передбачено, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

15.10.2010 р. між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРОПТ «Мастер-Енерго» було укладено додаток № 1 до договору № 06/10-1574ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, відповідно до п. 2.2 якої приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна і вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.

Не пізніше 5 числа, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.

На виконання умов договору від 15.10.2010 р. № 06/10-1574ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» було поставлено ТОВ «УКРОПТ «Мастер-Енерго»у жовтні-грудні 2010 року природного газу на загальну суму 1173354,79 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання, у тому числі від 31.10.2010 р. на суму 283738,99 грн., від 30.11.2010 р. на суму 291422,68 грн., від 31.12.2010 р. на суму 598193,12 грн., які підписані повноважними представниками сторін і газорозподільної організації та скріплені їх печатками (оригінали актів були оглянуті судом).

У зв'язку з неналежним внесенням відповідачем плати за поставлений газ, позивачем було направлено на адресу ТОВ «УКРОПТ «Мастер-Енерго»повідомлення-вимогу № 31/17-3646 від 25.03.2011 р. на суму 1133354,79 грн. Відповіді отримано не було.

Проте, як зазначає позивач, відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково у сумі 128389,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 795 від 21.12.2010 р. на суму 40000,00 грн. та випискою з банківського рахунку позивача від 27.12.2011 р. на суму 88389,24 грн., долученими до матеріалів справи.

Оскільки відповідач не розрахувався з ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»за отриманий природний газ належним чином, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати за поставлений позивачем газ суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням викладеного, встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений природний газ на виконання умов договору від 15.10.2010 р. № 06/10-1574ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання в сумі 1044965,55 грн., позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми основного боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до пп. 7.3.1 п. 7.3 та п. 9.3 договору від 15.10.2010 р. № 06/10-1574ТЕ-17.

Як зазначалося вище, згідно вказаного пп. 7.3.1 п. 7.3 у разі порушення покупцем умов п. 4.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а ч. 2 п. 9.3 договору передбачено, що неустойка нараховується за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 85185,67 грн. за період з 01.09.2011 р. до 01.03.2012 р., який є арифметично вірним, обґрунтованим, у зв'язку з чим пеня підлягає стягненню з відповідача у заявленому позивачем розмірі.

Також позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних вбачається, що позивачем було визначено розмір 3% річних у сумі 39218,73 грн. за період з 21.11.2010 р. до 01.03.2012 р., який є арифметично вірним, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 53714,68 грн. за період з грудня 2010 року до лютого 2012 року, є арифметично вірним, обґрунтованим, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОПТ «Мастер-Енерго»(08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 9, код ЄДРПОУ 33482826) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) -1044965 (один мільйон сорок чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 55 коп. основного боргу, 85185 (вісімдесят п'ять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. 67 грн. пені, 53714 (п'ятдесят три тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 39218 (тридцять дев'ять тисяч двісті вісімнадцять) грн. 73 коп. 3% річних, 24461 (двадцять чотири тисячі чотириста шістдесят одну) грн. 70 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 17.04.2012 р.

Суддя В.М. Бабкіна