Постанова № 23672881, 05.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/542/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Протас О.М.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "СТМ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "СТМ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 січня 2012 року №0000012301/44.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість.

Висновки Акту перевірки від 13 грудня 2011 року №8444/23-209/30481107 про заниження податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 111333,33 грн. є необґрунтованими та спростовуються належним виконанням сторонами умов договору і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що ТОВ "Монолітбудкомплект" на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції із вказаним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, вказує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні. У своїх письмових запереченнях зазначав, що у контрагента позивача ТОВ "Монолітбудкомплект" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне обладнання, сировина, матеріали для здійснення такого виду діяльності як будівництво. На думку податкового органу, операції із надання ремонтних робіт не носили реального характеру, послуги не надавалися. У зв'язку з цим, за результатами перевірки, позивачу було збільшено суму грошових зобов'язань за платежем з податку на додану вартість у розмірі 139166,67 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "СТМ" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 30481107, про що видане свідоцтво серії А00 №126248, копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 34/.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "СТМ" є платником податку на додану вартість з 25 жовтня 2004 року згідно свідоцтва №23706667 серії НБ №249389, копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 36/.

У період з 12 грудня 2011 року по 13 грудня 2011 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "СТМ" (код ЄДРПОУ 30481107) щодо правильності, повноти та нарахування сум податку на додану вартість за вересень 2011 року у зв'язку з надходженням неповного пояснення та документального підтвердження на запит №44517/10/15-322 від 15 листопада 2011 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 13 грудня 2011 року №8444/23-209/30481107 /том І, а.с. 15-21/, у якому зафіксовано порушення підпунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ за вересень 2011 року у сумі 111333,33 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що у контрагента позивача ТОВ "Монолітбудкомплект" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне обладнання, сировина, матеріали для здійснення такого виду діяльності як будівництво. Згідно даних Системи автоматизованого співставлення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів встановлено, що податковий кредит ТОВ "Монолітбудкомплект" сформований за рахунок підприємства ТОВ "Агрофірма "Зерно-Агро" (не звітується з початку 2011 року, стан платника 23-місцезнаходження не встановлено, підприємству 07 жовтня 2011 року анульоване свідоцтво платника ПДВ).

У ході проведення перевірки, податковим органом не встановлено факту надання послуг від підрядника ТОВ "Монолітбудкомплект"до замовника ТОВ "НВП "СТМ", у зв'язку з відсутністю у підрядника необхідних засобів та матеріалів, які вказані у формах КБ2в, крім того, на підприємстві підрядника фактично працює 7 працівників, що на думку відповідача, є неможливим для виконання зазначених замовником робіт згідно актів їх виконання /том І, а.с. 19/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 05 січня 2012 року №0000012301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 139166,67 грн., в тому числі 111333,33 грн. за основним платежем, 27833,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /том І, а.с. 13/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 05 січня 2012 року №0000012301, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту "а " пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку /пункт 198.1. статті 198 Податкового кодексу України/.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6. статті 198 цього ж Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Господарські відносини позивача (Замовник) з ТОВ "Монолітбудкомплект" (Підрядник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з виконання монтажних робіт на об'єктах ТОВ "Науково-виробнича фірма "СТМ".

Так, судом встановлено, що 17 січня 2011 року між ТОВ "Науково-виробнича фірма "СТМ" та ТОВ "Монолітбудкомплект" укладено договір №14/01 /том І, а.с. 58-65/, згідно пункту 1.1. умов якого Підрядник у межах договірної ціни виконує на свій ризик власними та залученими силами та способами, передбаченими кошторисами згідно заявок Замовника на його об'єктах.

Відповідно до пункту 2.1. Договору ціна робіт, доручених для виконання Підряднику, розрахована згідно ДБН Д1.1.-1-2000 (з урахуванням доповнень та змін) і складає 5 млн. грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 20%. Договірна ціна є динамічною.

На період виконання робіт і до їх закінчення Замовником надається Підряднику об'єкт, придатний для виконання робіт /пункт 7.1. Договору/.

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що замовлення, приймання, відвантаження, складання та подача на об'єкт обладнання, матеріалів, конструкцій, виробів здійснюється силами Підрядника.

Згідно пункту 9.1. Договору Підрядник залучає для виконання спеціальних робіт субпідрядні організації та забезпечує координацію їх діяльності на будівельному майданчику.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Монолітбудкомплект", позивачу виписано податкові накладні від 20 вересня 2011 року №130 на загальну суму 178000,00 грн., у тому числі ПДВ 29666,67 грн. /том І, а.с. 87/, від 30 вересня 2011 року №207 на загальну суму 490000,00 грн., у тому числі ПДВ 81666,67 грн. /том І, а.с. 88/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Монолітбудкомплект" (код ЄДРПОУ 34979064), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /том І, а.с. 52-53, том ІІ, а.с. 25-26, 58/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надані акти виконаних робіт форми КБ2в за вересень 2011 року /том І, а.с. 66-84/; довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ -3 за вересень 2011 року /том І, а.с. 85-86/.

Зазначені документи були досліджені у судовому засіданні, зі змісту судом встановлено перелік виконаних робіт, а також у якій кількості та яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

Також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надано

- копії заявок на виконання монтажних робіт від 13 квітня 2011 року №13-04-05 /том ІІ, а.с. 29/, від 16 червня 2011 року №16/06-03 /том ІІ, а.с. 28/;

- копії листування ТОВ "Науково-виробнича фірма "СТМ" та ТОВ "Монолітбудкомплект" з приводу виконання умов договору /том ІІ, а.с. 43, 45, 47, 49/;

- копії актів прийому-передачі робочих креслень від 13 квітня 2011 року /том ІІ, а.с. 44/, від 21 червня 2011 року /том ІІ, а.с. 48/;

- копії протоколів попереднього огляду та обстеження металоконструкцій та вузлів трубопроводів від 04 липня 2011 року /том ІІ, а.с. 46/, від 01 вересня 2011 року /том ІІ, а.с. 50/;

- копії робочих креслень /том ІІ, а.с. 51-55/.

В Акті перевірки працівниками податкового органу зазначено про неможливість виконання ТОВ "Монолітбудкомплект" будівельних робіт передбачених договором, однак зазначені доводи спростовуються наступними фактами.

Контрагент позивача ТОВ "Монолітбудкомплект" має ліцензію на здійснення будівельної діяльності серії АВ №316148, виданої Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України строком дії з 18 травня 2007 року по 18 травня 2012 року /том І, а.с. 54-57/.

Суд зауважує, що факт отримання ліцензії свідчить про наявність у контрагента позивача ТОВ "Монолітбудкомплект" необхідного обсягу трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного обладнання для здійснення вказаного виду діяльності, оскільки отриманню ліцензії передує подання ряду документів, зокрема, відомостей про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове, нормативно-технічне забезпечення, про наявну систему контролю якості виконання робіт.

Також, із пояснень представника позивача поданих у судовому засіданні та письмових пояснень /том ІІ, а.с. 67/ встановлено, що ТОВ "Науково-виробнича фірма "СТМ" здійснює господарські операції з ТОВ "Монолітбудкомплект" починаючи з 2007 року. За весь час роботи між підприємствами претензії відсутні, роботи виконувалися вчасно та у повному обсязі.

Крім того, представником позивача було зазначено та не заперечувалося представником відповідача, що за результатами проведеної у 2008 році комплексної перевірки, податковим органом не було виявлено будь-яких порушень у веденні податкового обліку у взаємовідносинах між ТОВ "Науково-виробнича фірма "СТМ" та ТОВ "Монолітбудкомплект" за період, що перевірявся.

Доводи відповідача про невстановлення місця виконання робіт суд вважає необґрунтованими, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Монолітбудкомплект" було залучено до виконання монтажних робіт якості субпідрядника на ТОВ АПО "Цукровик Полтавщини" та ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", на підтвердження цього позивачем надано копії договорів підряду, укладених ТОВ "Науково-виробнича фірма "СТМ" з ТОВ АПО "Цукровик Полтавщини" /том І, а.с. 178-183/ та ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" /том І, а.с. 170-177/.

Як припущення, суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента ПП ТОВ "Монолітбудкомплект" власних виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємству для виконання субпідрядних робіт. По-друге, такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Зазначені припущення працівників податкової інспекції також спростовуються пунктами 1.1. та 9.1. Договору від 17 січня 2011 року №14/01.

Також, суд наголошує на тому, що за змістом Статуту ТОВ "Науково-виробнича фірма "СТМ" одним із видів діяльності товариства є будівельна діяльність /том І, а.с. 40/.

Позивачем до матеріалів справи долучено копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №398733, згідно якої одним із видів діяльності позивача за КВЕД 45.21.1 є будівництво будівель /том І, а.с. 35/.

Отже, укладення платником податків договору субпідряду відповідає меті та змісту господарської діяльності товариства.

В тексті Акту перевірки відсутні дані про аналіз працівниками податкового органу первинної документації щодо даних операцій, натомість робиться висновок про те, що угода між платником податку ТОВ "Науково-виробнича фірма "СТМ" та його контрагентом ТОВ "Монолітбудкомплект" не мала реального характеру, а вчинялася вона без мети реального настання правових наслідків з метою включення платником податку відповідних до сум до складу податкового кредиту /том І, а.с. 19-20/.

З огляду на викладене, суд вважає, що податковий орган не перевірив у належний спосіб дійсність відповідних фінансово-господарських операцій.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов, сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, один до одного претензій не мають, а отже договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Монолітбудкомплект" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

З огляду на викладене податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларований позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "Монолітбудкомплект".

Суд зазначає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ "Монолітбудкомплект" не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 05 січня 2012 року №0000012301.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 05 січня 2012 року №0000012301 обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно пункту 1 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "СТМ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Взнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 05 січня 2012 року №0000012301/44.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "СТМ" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1391,68 грн.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "СТМ" з Державного бюджету України сплачену згідно квитанції від 23 січня 2012 року №64 суму судового збору у розмірі 32,19 грн. /тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2012 року.

Суддя Л.М. Петрова