Постанова № 23672886, 17.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1637/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

при секретарі - Горбач Д.О.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Кременчуцької

об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001492302/278 від 30.12.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем протиправно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, оскільки під час проведення перевірки не було взято до уваги належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, а саме: податкові накладні, накладні, виписки з журналу довіреностей, прибуткові ордери, подорожні листи вантажного автомобіля та платіжні доручення.

12 квітня 2012 року позивачем до суду подано уточнення до адміністративного позову, згідно якого він просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000842302/36 від 30.03.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, а саме завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року на 142 060 грн., за вересень 2011 року на 123 077 грн. та п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного ПДВ за вересень 2011 року на 142 060 грн.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" зареєстровано 29.12.1993 року Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Позивач перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 30.12.21993 року за № 68, станом на 22.06.2011 року перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 08.07.1997 року № 24158891 є платником податку на додану вартість.

В період з 17.11.2011 року по 30.11.2011 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за вересень 2011 року яке виникло за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в серпні 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 13.12.2011 року № 8447/23-110/05763814, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011 року на 142 060 грн., за вересень 2011 року на 123 077 грн. та п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України завищено заявлену суму бюджетного ПДВ за вересень 2011 року на 142 060 грн.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001492302/278 від 30.12.2011 року яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 70 105,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до ДПА у Полтавській області.

За результатами розгляду скарги позивача ДПА у Полтавській області прийнято рішення від 12.03.2012 року № 539/10/10-215, яким скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001492302/278 від 30.12.2011 року в частині зменшення від'ємного значення по податку на додану вартість в розмірі 44 146,68 грн. в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

На виконання рішення ДПА у Полтавській області від 12.03.2012 року № 539/10/10-215 Кременчуцькою ОДПІ прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000842302/36 від 30.03.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25 958,32 грн.

З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлено, що 02.09.2011 року між позивачем (покупець) та ПП "Будмонремсервіс-КР" (постачальник) укладено договір поставки № 2911/010591/з, відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставити у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар згідно специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору.

Слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарської операції між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та ПП "Будмонремсервіс-КР" з поставки вентиляційного обладнання, останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні № 7 від 09.09.2011 року, № 27 від 27.10.2011 року, накладні № 19-1 від 04.10.2011 року, № 19-2 20.10.2011 року, № 19-4 від 03.10.2011 року, № 19-3 від 02.11.2011 року. На підтвердження здійснення оплати за придбаний товар суду надано платіжні доручення № 29/39074 від 09.09.2011 року та № 29/41956 від 27.10.2011 року.

На підтвердження реальності транспортування придбаного ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" товару представником позивача надано до матеріалів справи належним чином завірену копію подорожніх листів вантажного автомобіля № 0021862 від 01.11.2011, № 0020324 від 22.10.2011 року.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався провідним інженером ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" ОСОБА_3 на підставі довіреностей № 6003 від 01.11.2011 року, № 5742 від 20.10.2011 року та № 5314 від 03.10.2011 року, підпис якого мається також у накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, оприбуткування та подальше зберігання позивачем придбаного у ПП "Будмонремсервіс-КР" товару підтверджується прибутковими ордерами № 1715 від 05.10.2011 року, № 1807 від 24.10.2011 року, № 1896 від 03.11.2011 року, № 1895 від 03.11.2011 року.

Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів того, що на час укладання та виконання умов договору поставки № 2911/010591/з ПП "Будмонремсервіс-КР" був відсутній за місцезнаходження.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000842302/36 від 30.03.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25 958,32 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" витрати зі сплати судового збору в сумі 701 грн. 05 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 23 квітня 2012 року.

Суддя С.С. Бойко