Ухвала суду № 23667197, 28.03.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2012 р.Справа № 2-а-2992/11/1470

Категорія:8.2.9Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусян А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08.04.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.03.2011р. №0000561503/0 на суму 1696,92грн. та №0000571503/0 на суму 29941,13грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2011р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обгрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.01.2009р. відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належних до сплати податків та зборів (обовязкових платежів). За наслідками перевірки складено акт від 30.03.2011р. № 1075/153-31707056. /а.с.6-7/

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення рішення від 30.03.2011р. №0000561503/0 /а.с.8/, яким позивачу нарахований штраф (10%) у сумі 1696,92 грн. за затримку на 18 календарних днів від граничного строку сплати грошового зобовязання та №0000571503/0 від 30.03.2011р. /а.с.9/, яким нарахований штраф (20%) у сумі 29941,13 грн. за затримку на 126 календарний день від граничного строку сплати грошового зобовязання.

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про плату за землю»(який діяв на час виникнення та існування правовідносин позивача з оренди землі) податок - обовязковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками; земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності, визначені у податковій декларації на поточний рік є податковими зобовязаннями, на які розповсюджується дія Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який також діяв в період виникнення податкових зобовязань позивача).

Відповідно до п.5.3.1 та п.5.4.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку; узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника.

Згідно з ст.1 та ст.17 Закону України «Про плату за землю»податок - обовязковий платіж, який справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками; земельний податок та орендна плата за землі державної та комунальної власності, визначені у податковій декларації на поточний рік є податковими зобовязаннями, на які розповсюджується дія Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку, відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 зазначеного Закону, зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1-17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про плату за землю»власники землі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності на земельну ділянку. У разі припинення права користування земельною ділянкою орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році.

Позивачем факт несвоєчасної сплати податку з прибутку підприємства не спростовано.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є законними та обґрунтованими.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК»залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: