Рішення № 23665726, 10.04.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.04.12 р. Справа № 5006/13/31/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммерс -Україна", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", м. Донецьк

про: стягнення суми в розмірі 505680грн.34коп.

За участю представників сторін

від Позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю №27/09/2011 від 27.09.2011р.)

від Відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю №б/н від 20.01.2012р.)

ВСТАНОВИВ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Реммерс -Україна", м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", м. Донецьк про стягнення суми в розмірі 505680грн.34коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 502377грн.04коп. та 3% річних у розмірі 3303грн.30коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 2011/06-06 від 04.07.2011р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

27.03.2012р. позивач надав через канцелярію суду заперечення на відзив відповідача від 13.03.2012р., якими зазначив, що товар, погоджений сторонами специфікацією № 1 від 04.07.2011р. до договору товар був поставлений за накладною № 4040 від 26.08.2011р.; також між сторонами була укладена специфікація № 3 від 29.08.2011р., обумовлений нею товар був поставлений за іншими спірними видатковими накладними: № 5791 від 13.10.2011р. на суму 17960грн.40коп., № 5824 від 13.10.2011р. на суму 71841грн.60коп., № 5921 від 17.10.2011р. на суму 1580014грн.08коп., № 6419 від 01.11.2011р. на суму 86209грн.92коп.

Заявою про зменшення позовних вимог б/н від 28.03.2012р. просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 125594грн.26коп., у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу в розмірі 376782грн.78коп.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 13/03-1 від 13.03.2012р., обґрунтовуючи свої заперечення тим, що продукція за видатковими накладними № 5791 від 13.10.2011р., № 5824 від 13.10.2011р., № 6419 від 01.11.2011р. поставлена не за договором № 2011/06-06 від 04.07.2011р.

Поясненнями Вих. № 28/03-2 від 28.03.2012р. відповідач повідомив, що дійсно між сторонами була підписана специфікація № 3 від 29.08.2011р., однак за видатковими накладними № 5791 від 13.10.2011р., № 5824 від 13.10.2011р., № 6419 від 01.11.2011р., був переданий зовсім інший товар, ніж передбачений цією специфікацією.

Клопотанням № 28/03-1 від 28.03.2012р. відповідач на підтвердження часткової оплати вартості отриманого від позивача товару надав платіжні доручення № 2722 від 23.03.2012р. на суму 20000грн.00коп., № 2692 від 21.03.2012р. на суму 356782грн.78коп., всього відповідач сплатив 376782грн.78коп.

10.04.2011р. від позивача надійшло уточнення до позовних вимог, за змістом яких надав додаткові пояснення щодо поставленого за видатковими накладними № 5791 від 13.10.2011р., № 5824 від 13.10.2011р., № 6419 від 01.11.2011р. товару, наголосив на тому, що всі видаткові накладні містять посилання на договір № 2011/06-06 від 04.07.2011р., вважає, що своїми діями з оплати товару за договором відповідач фактично підтвердив поставку за цим договором.

В судовому засіданні 10.04.2012р. позивач надав уточнення до позовних вимог, якими змінив період нараховування 3% річних, внаслідок чого вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних у розмірі 3303грн.30коп. за період з 16.11.2011р. по 03.02.2012р.; відповідач надав заяву № 05/04-1 від 05.04.2012р., якою визнав суму боргу в розмірі 125594грн.26коп.

Під час судового засідання представники сторін підтримали позиції, викладені письмово, повідомили про відсутність будь-яких доказів в обґрунтування власної позиції зі спору.

Суд приймає уточнення до позовних вимог б/н від 06.04.2012р., так як це право позивача передбачено ст. 22 ГПК України та розглядає остаточні вимоги позивача в редакції цих уточнень.

Суд вважає за можливе за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

04.07.2011р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 2011/06-06, згідно з яким постачальник зобов'язується поставити у власність покупця будівельні матеріали (надалі - товар) індивідуальні характеристики якого, кількість та якість визначені в специфікаціях, які додаються до даного договору, а покупець зобов'язується прийняти його та своєчасно оплачувати товару на умовах, які вказані в даному договорі.

Відповідно до п. 2.1 договору ціна на товар вказується у специфікаціях, які з моменту підписання сторонами становлять невід'ємну частину договору.

Згідно із п. 5.1 договору покупець сплачує постачальнику протягом 7 робочих днів з моменту підписання відповідної специфікації авансовий платіж в розмірі 30% від її вартості.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що наступні платежі покупець сплачує протягом 14 календарних днів з моменту його поставки. Ціна та загальна вартість товару вказуються в специфікаціях.

Відповідно до п. 8.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе за договором зобов'язань.

Додатковою угодою № 1 від 29.08.2011р. до договору сторони доповнили умови договору п. 2.2, виклавши його в наступній редакції: «орієнтовна вартість договору становить 7000000грн.00коп. з ПДВ включно».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання п. 1.1 договору сторони уклали специфікацію № 1 від 04.07.2011р., передбачений цією специфікацією товар - грунтівка REMMERS IMPRAGNIERGRUND, кількістю 5040кг, ціною за одиницю без ПДВ 75,94грн., сумою без ПДВ 382737грн.60коп. та високоякісна еластична краска REMMERS BETONACRYL RFK 28-4 GRAU HBW - %55, кількістю 9360грн., ціною за одиницю без ПДВ 99,78грн., сумою без ПДВ 933940грн.80коп., загальна вартість товару разом з ПДВ складає 1580014грн.08коп. Товар, передбачений цією специфікацією і був поставлений позивачем за видатковою накладною № 4040 від 26.08.2011р. на суму 1580014грн.08коп.

Специфікацією № 3 від 29.08.2011р. до договору сторони погодили, що поставці підлягає грунтівка REMMERS IMPRAGNIERGRUND, в об'ємі 4320л, на загальну суму 328060грн.80коп. та високоякісна еластична краска REMMERS BETONACRYL RFK 28-4 GRAU HBW - %55, в об'ємі 10065л, на загальну суму 1004285грн.70коп., всього разом з ПДВ сума специфікації становить 1598815грн.80коп. Товар, передбачений цією специфікацією і був поставлений за видатковими накладними № 5791 від 13.10.2011р. на суму 17960грн.40коп., № 5824 від 13.10.2011р. на суму 71841грн.60коп., № 5921 від 17.10.2011р. на суму 1580014грн.08коп., № 6419 від 01.11.2011р. на суму 86209грн.92коп.

Однак, позивач стверджує, що відповідач всупереч умовам договору належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повної оплати вартості товару відповідно до умов п. 5.2 договору, здійснивши оплату на суму 3210445грн.82коп., внаслідок чого товар на суму 125594грн.26коп. залишився неоплаченим.

Претензією б/н від 07.12.2011р. позивач просив відповідача погасити виниклу суму боргу в розмірі 502377грн.04коп., без врахування здійснених відповідачем часткових оплат 23.03.2012р. на суму 20000грн.00коп., 21.03.2012р. на суму 356782грн.78коп., протягом п'ятнадцяти днів з дати відправлення даної претензії.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов наступних висновків:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього кодексу. Ст. 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом позову є стягнення з відповідача, зокрема, суми боргу в розмірі 125594грн.26коп.

Як вже зазначалось, позивачем була здійснена за видатковою накладною № 4040 від 26.08.2011р. поставка товару, обумовленого сторонами специфікацією № 1 від 04.07.2011р. до договору; за видатковими накладними № 5791 від 13.10.2011р., № 5824 від 13.10.2011р., № 5921 від 17.10.2011р., № 6419 від 01.11.2011р. позивачем був поставлений товару, передбачений сторонами специфікацією № 3 від 29.08.2011р.

Товар за цими накладними був поставлений відповідачу позивачем на виконання договору № 2011/06-06 від 04.07.2011р., оскільки в накладних є посилання на договір № 2011/06-06 від 04.07.2011р., безпосередньо відповідач уповноважував свого представника довіреностями на отримання матеріальних цінностей від позивача саме за цим договором, здійснюючі часткові оплати в призначенні платежу відповідач також вказує саме договір № 2011/06-06 від 04.07.2011р., у податкових накладних міститься посилання на цей договір. Дані, вказані в графі «колір» та «ціна» відповідають кольору та ціни товару, вказаному у специфікаціях.

За поясненнями позивача, в залежності від того кольору який вибирає покупець використовується та чи інша база: BASIS А (світлі тони), BASIS В (середні тони), BASIS С (темні тони). Колір, який був замовлений відповідачем (RFK 28-4) відноситься до світлих, а тому при виготовленні фарби використовувся BASIS A, а тому у деяких видаткових накладних використовувався додатковий артикль BASIS, всі товари є ідентичними. Пояснення позивача не спростовані відповідачем.

Поставлений товар на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей прийнято уповноваженою особою відповідача, що підтверджується підписом останньої на накладних.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, доказів звернення до позивача з повідомленням про здійснення поставки товару, не передбаченого умовами договору, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 2011/06-06 від 04.07.2011р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із п. 5.1, п. 5.2 договору покупець сплачує постачальнику протягом 7 робочих днів з моменту підписання відповідної специфікації авансовий платіж в розмірі 30% від її вартості, наступні платежі покупець сплачує протягом 14 календарних днів з моменту його поставки.

Враховуючи, що остання партія товару за видатковою накладною № 6419 була поставлена та відповідно отримана відповідачем 01.11.2011р., то з урахуванням вимог договору щодо строків оплати, 15.11.2011р. строк оплати для відповідача наступив, а вже з 16.11.2011р. почалося прострочення виконання зобов'язання.

Однак, вартість отриманого товару сплачена лише частково на загальну суму 3210445грн.82коп.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази погашення боргу в сумі 125594грн.26коп. суду не представлені, сума боргу в цьому розмірі визнана відповідачем у заяві № 05/04-1 від 05.04.2012р., отже позовні вимоги у розмірі 125594грн.26коп. підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3303грн.30коп., нараховані остаточно за період з 16.11.2011р. по 03.02.2012р.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошей, строк оплати яких наступив, але не сплачених.

Суд перевіривши арифметичних розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення 3% річних за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", вважає, що заявлена позивачем сума 3% річних у розмірі 3303грн.30коп. перевищує розмір, який може бути нарахований за заявлений період, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума 3% річних у розмірі 3299грн.47коп., у зв'язку з чим суд відмовляє в частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 3грн.83коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. Так як часткова оплата в сумі 356787грн.78коп. здійснена відповідачем вже після звернення позивача до суду, в цій частині судові витрати покладаються на відповідача, спір у даному випадку виник внаслідок прострочки боржника з виконання своїх обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммерс -Україна", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж", м. Донецьк про стягнення суми основного боргу в розмірі 125594грн.26коп., 3% річних у розмірі 3303грн.30коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" (юридична адреса: 83023, м. Донецьк, вул Харитонова, 2, код ЄДРПОУ 30871714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реммерс -Україна" (юридична адреса: 02217, м. Київ, вул. Крайня, 1-В, код ЄДРПОУ 34751239) суму основного боргу в розмірі 125594грн.26коп., 3% річних у розмірі 3299грн.47коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 10113грн.52коп.

В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 10.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 12.04.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.