Ухвала суду № 23665334, 23.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"23" квітня 2012 р. Справа № 14/17пд

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Попікової О.В.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Р-КВАДРАТ УКРАЇНА МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТИНГ" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2011 року

у справі № 14/17пд господарського суду Донецької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техпостаченерго"

до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкос"

відповідача -2 I.S.F. Consulting LTD Co.

відповідача -3 Best Quality Inc.

про визнання недійсним договору оренди № 12/05-О від 26.12.2005 року та про зобов'язання Best Quality Inc. укласти з ТОВ "Техпостаченерго" договір купівлі -продажу частини об'єктів інфраструктури ТСЦ "Поділля" на умовах, вказаних у попередньому договорі від 04.08.2005 року

за зустрічним позовом I.S.F. Consulting LTD Co.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Техпостаченерго"

про визнання за I.S.F. Consulting LTD Co. права власності на частину об'єктів інфраструктури ТСЦ "Поділля", зазначену у пункті 6.1 додаткової угоди № 4 від 13.12.2003 року до договору про сумісну діяльність № 09/07 від 09.07.2003 року, а саме 3,505 торгівельних павільйонів ТСЦ "Поділля" першої черги, розташованих на території Розсошанської сільської ради Хмельницької області, отриманих від Best Quality Inc. за актом про передачу майна у власність в порядку добровільного виконання судового рішення у справі № 12/173 від 19.12.2005 року

ВСТАНОВИВ:

У січні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Техпостаченерго" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лінкос", I.S.F. Consulting LTD Co., Best Quality Inc., просило визнати договір оренди № 12/05-О від 26.12.2005 року недійсним, зобов'язати Best Quality Inc. укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Техпостаченерго" договір купівлі-продажу частини об'єктів інфраструктури ТСЦ "Поділля" на умовах, вказаних у попередньому договорі від 04.08.2005 року.

У січні 2006 року I.S.F. Consulting LTD Co. звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Техпостаченерго", треті особи -Best Quality Inc., товариство з обмеженою відповідальністю "Лінкос", просило визнати за I.S.F. Consulting LTD Co. право власності на частину об'єктів інфраструктури ТСЦ "Поділля", зазначену в п. 6.1 додаткової угоди № 4 від 13.12.2003 року до договору про сумісну діяльність № 09/07 від 09.07.2003 року, а саме: 3505 торговельних павільйонів ТСЦ "Поділля" першої черги, розташованих на території Розсошанської сільської ради Хмельницької області, отриманих від Best Quality Inc. за актом про передачу майна у власність в порядку добровільного виконання судового рішення у справі № 12/173 від 19.12.2005 року та відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Техпостаченерго" у задоволенні первісного позову.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.02.2006 року у справі 14/17пд в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Техпостаченерго" відмовлено, зустрічні позовні вимоги I.S.F. Consulting LTD Co. задоволено. Визнано за I.S.F. Consulting LTD Co. право власності на частину об'єктів інфраструктури ТСЦ "Поділля", зазначену в п. 6.1 додаткової угоди № 4 від 13.12.2003 року до договору про сумісну діяльність № 09/07 від 09.07.2003 року, а саме: 3505 торговельних павільйонів ТСЦ "Поділля" першої черги, розташованих на території Розсошанської сільської ради Хмельницької області (а.с. 95-96, т. 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2009 року касаційну скаргу приватного підприємства "Коммандос Гамма" залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2006 року залишено без змін (а.с. 188-192, т. 1).

Ухвалою Верховного Суду України від 12.11.2009 року задоволено заяву приватного підприємства "Коммандос Гамма" про відкликання касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України від 15.09.2009 року у справі № 14/17пд та доручено Вищому господарському суду України повернути заявнику матеріали касаційної скарги (а.с. 200, т. 1).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.03.2010 року відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "ТСЦ Поділля" у прийнятті касаційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2006 року на підставі того, що касаційне провадження у справі № 14/17пд на вищевказане рішення закінчено (а.с. 204, т. 1).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2011 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Р-КВАДРАТ УКРАЇНА МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТИНГ" на рішення господарського суду Донецької області від 22.02.2006 року у справі № 14/17пд -припинено (а.с. 151-152, т.2).

Не погоджуючись із постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Р-КВАДРАТ УКРАЇНА МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТИНГ" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2011 року та направити справу на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.12.2011 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Р-КВАДРАТ УКРАЇНА МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТИНГ" повернуто на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 162-164, т. 2).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2012 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Р-КВАДРАТ УКРАЇНА МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТИНГ" повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 176-178, т. 2).

15.03.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Р-КВАДРАТ УКРАЇНА МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТИНГ" втретє звернулось із касаційною скаргою, підтримавши вимоги, викладені вище.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржувана ухвала Донецького апеляційного господарського суду набрала законної сили 28.09.2011 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 18.10.2011 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 15.03.2012 року, про що свідчить штамп на конверті, адресованому Донецькому апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником подану заяву про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що товариством з обмеженою відповідальністю "Р-КВАДРАТ УКРАЇНА МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТИНГ" було пропущено строк на подання касаційної скарги з поважних причин, оскільки усунено обставини, які зумовили повернення касаційної скарги ухвалами Вищого господарського суду України від 22.12.2011 року та від 05.03.2012 року.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів не знайшла підстав для її задоволення, оскільки, як вбачається з ухвал Вищого господарського суду України від 22.12.2011 року та від 05.03.2012 року касаційна скарга поверталася без розгляду з підстав допущення скаржником процесуальних порушень. Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою відповідної юридичної особи.

При цьому процесуальний закон не перериває та не зупиняє перебіг процесуального строку, встановленого на касаційне оскарження судового рішення.

Виправлення недоліків касаційної скарги, що зумовили її повернення скаржнику, не свідчить про наявність у скаржника обставин, що можуть бути визнані в якості поважних причин для відновлення пропущеного строку, оскільки такі дії зумовлені суб'єктивними обставинами.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Повернути касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Р-КВАДРАТ УКРАЇНА МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТИНГ" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2011 року у справі № 14/17пд (з доданими до неї документами).

2. Справу № 14/17пд повернути до господарського суду Донецької області.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Р-КВАДРАТ УКРАЇНА МЕНЕДЖМЕНТ КОНСАЛТИНГ" (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, б. 12; код ЄДРПОУ 35677298) з Державного бюджету України 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 8 від 13.03.2012 року

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.В. Попікова