Ухвала суду № 23664808, 19.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 р.Справа № 2а-1870/350/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів: Курило Л.В.

Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Верман А.М., Деревянко А.О.

представника позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7

прокурора Фатєєва А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінея-С" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. по справі № 2а-1870/350/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінея-С"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

за участю прокуратури Сумської області

про визнання неправомірними та недійсними податкові повідомленн-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінея-С", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, в якому згідно змінених позовних вимог просив визнати протиправними та недійсними податкові повідомлення-рішення №0005841503/0/56739 від 27 липня 2010 року; №0005841503/1/56739 від 30 вересня 2010року; № 0005841503/2/56739 від 27 жовтня 2010 року; № 0005841503/3/56739 від 06 січня 2010 року за платежем «податок на додану вартість» в сумі 2857413,20 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на невідповідність висновків акту перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, вважаючи, що первинні документи, надані відповідачу під час проведення перевірки на підтвердження реального виконання договорів, укладених між ТОВ "Лінея-С" та ТОВ "Славія", ТОВ "Агістель", безпідставно не враховані та не відображені в акті перевірки. Позивач вважав, що укладені ТОВ "Лінея-С" угоди з контрагентами відповідають вимогам цивільного, господарського та податкового законодавства України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Лінея-С" у задоволенні адміністративного позову.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Також просили врахувати доводи, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2011 року, якою скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Лінея-С»у справі за аналогічним спором та залишено без змін постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року, якою позовні вимоги ТОВ «Лінея-С»задоволено в повному обсязі.

Представники відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення, посилаючись на те, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини у справи і дав належну правову оцінку встановленим фактам.

Представник прокуратури в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 10.10.2011 року просив відмовити у задоволенні апеляційних вимог позивача, вважаючи законним та обґрунтованим судове рішення від суду першої інстанції від 21 червня 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача та

прокуратури Сумської області, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції в м. Суми на підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»проведено невиїзну (камеральну) документальну перевірку податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінея-С" з податку на додану вартість за квітень 2010 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Листом № 52111/10/15-345 від 09.07.2010 р., адресованим керівнику ТОВ "Лінея-С", ДПІ в м. Суми запрошено посадових осіб підприємства з'явитися 15.07.2010 р. до податкового органу для проведення невиїзної документальної перевірки податкової декларації за квітень 2010 р. та підписання акту невиїзної документальної перевірки; зазначений лист отримано ТОВ "Лінея-С" 09.07.2010 р. вх. №107 (т.1, а.с.40).

Згідно акту ДПІ в м. Суми № 694/15-319/36067248 від 15.07.2010 р., посадові особи ТОВ "Лінея-С" для ознайомлення та підписання акту про результати документальної невиїзної перевірки до ДПІ в м. Суми не з'явилися (т.1, а.с.41).

За результатами невиїзної документальної перевірки податкової декларації 15.07.2010 р. складено акт №5521/15-320/36067248, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3., п.п.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та збільшено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на 2 198 024,00 грн. та суму податку на додану вартість, яка підлягає перерахуванню до сплати в бюджет, на 2 198 024,00 грн. (т.1 а.с.8-12).

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в м. Суми 27 липня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005841503/0/56739, яким ТОВ "Лінея-С" визначено податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» в сумі 2 857 413,20 грн., в тому числі: 2 198 024,00 грн. - основний платіж, 659 407,20 грн. -штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.13, 45).

Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, скористався процедурою адміністративного оскарження, передбаченою ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Рішеннями ДПІ в м. Суми, ДПА в Сумській області та ДПА України за результатами первинної та повторної скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0005841503/0/56739 від 27.07.2010 року, а скарги позивача - без задоволення (т.1, а.с.4-23, 25-28).

З метою доведення нових граничних строків сплати податкового зобов'язання відповідачем 30 вересня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0005841503/1/56739 (т.1, а.с.45 - зворот); 27 жовтня 2010 року - податкове повідомлення-рішення № 0005841503/2/56739 (т.1, а.с.24) 06 січня 2010 року -податкове повідомлення-рішення № 0005841503/3/56739 (т.1, а.с.52).

Також встановлено, що ТОВ "Лінея-С" у 2008, 2009 роках мало господарські відносини з ТОВ "Агістель" та ТОВ "Славія".

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем ні в ході перевірки, ні під час розгляду справи в суді не надано документів, які б беззаперечно підтверджували факт поставки та отримання товару на виконання договорів, укладених ТОВ "Лінея-С" з ТОВ "Агістель" та ТОВ "Славія".

Суд дійшов висновку про недотримання сторонам істотних умов договорів від 25.09.2008 року та від 01.06.2009р., оскільки поставка товару від ТОВ "Славія" за угодою від 25.09.2008 року, від ТОВ "Агістель" за угодою від 01.06.2009р., які видали відповідні податкові та видаткові накладні, не відбулась (товар до ТОВ "Лінея-С" був поставлений іншим господарюючим суб'єктом -Бузовською філією ВАТ "Дніпронафтопродукт", ТОВ "Еквіла", який не був наділений відповідними повноваженнями на вчинення певних дій від імені ТОВ "Славія"), що є свідченням того, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ "Агістель", ТОВ "Славія" всупереч п.5 ст.203 Цивільного кодексу України, не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи відсутність належних доказів реальності господарських операцій з поставки позивачеві контрагентами (ТОВ "Агістель", ТОВ "Славія") нафтопродуктів, суд першої інстанції вважав, що первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, складені між Бузовським філіалом ВАТ "Дніпронафтопродукт", ВАТ "Еквіла" та ТОВ "Лінея-С") не є достатньою підставою для формування позивачем податкового кредиту за спірною угодою по даних контрагентах, оскільки всупереч приписам ст..9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не відображають реального змісту господарських операцій, укладених ТОВ "Лінея-С" з ТОВ "Славія" та ТОВ "Агістель".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як свідчать письмові докази, 25.09.2008 р. між ТОВ "Лінея-С" та ТОВ "Славія" укладено договір купівлі-продажу № 47-09/08-ЛС, згідно якого ТОВ "Славія" зобов'язується поставити і передати у власність ТОВ "Лінея-С" нафтопродукти, бензини А-76, А-80, А-92, А-95, дизельне пальне, масла, присадки, автошини, товари нафтохімії, а ТОВ "Лінея-С" зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його (т.1, а.с.58-60).

Найменування товару, повний асортимент, ціна, кількість, одиниця виміру визначені в Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною Договору (п.1.2 Договору). Якість товару повинна відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України. Прийом Товару по кількості та якості проводиться Покупцем в момент отримання його від Продавця (п.2.1, п.2.2. Договору). Умови поставки у відповідності з вимогами Міжнародних правил відносно тлумачення термінів (Инкотермс (2000р.) ЕХW склад ВАТ "Дніпронафтопродукт" м.Дніпропетровськ, або на інших складах, які знаходяться в користуванні ВАТ "Дніпронафтопродукт" на підставах, що не суперечать діючому законодавству (п.3.3 Договору) (т.1 а.с.58-60).

До вказаного договору ТОВ "Лінея-С" та ТОВ "Славія" складені додаткові угоди (т.1, а.с.61-64).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Славія" виписано ТОВ "Лінея-С" видаткові та податкові накладні (т.1, а.с.69-71, 209-211).

01.06.2009 р. між ТОВ "Лінея-С" та ТОВ "Агістель" укладено договір купівлі-продажу № 2009-30-П, згідно умов якого ТОВ "Агістель" зобов'язується поставити і передати у власність ТОВ "Лінея-С" світлі нафтопродукти у кількості, за цінами та в строки, встановлені згідно Специфікацій, які є невід'ємною частиною договору, а ТОВ "Лінея-С" зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його (п.1.1 Договору, т.1 а.с.67-68).

Якість товару повинна відповідати технічним умовам (ТУ) та державним стандартам, діючим на території України, та підтверджуючим паспортом (сертифікатом) якості заводу-виробника (п.1.4 Договору). Прийом Товару по кількості та якості проводиться Покупцем в момент отримання його від Продавця (п.2.1 Договору). Умови поставки у відповідності з вимогами Міжнародних правил відносно тлумачення термінів (Інкотермс (2000р.) ЕХW склад ВАТ "Дніпронафтопродукт" (п.2.3 Договору) (т.1, а.с.214 -215).

До вказаного договору ТОВ "Лінея-С" та ТОВ "Агістель" складена відповідна специфікація (т.1, а.с.216).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ "Агістель" виписано ТОВ "Лінея-С" видаткові та податкові накладні (т.1, а.с.72, 217 - 218).

Виходячи зі змісту спірних договорів, укладених між ТОВ "Лінея-С" та ТОВ "Агістель", ТОВ "Славія", зобов'язання по поставці товару покладено саме на продавців - ТОВ "Агістель" та ТОВ "Славія".

Відповідно до ч.1 ст. 265 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.267 Цивільного кодексу України, у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, відповідно до яких первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистика та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування (оброблення) даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Письмові докази, а саме товарно-транспортні накладні, свідчать про те, що поставка нафтопродуктів на АЗС ТОВ "Лінея-С" здійснювалась Бузовською філією ВАТ "Дніпронафтопродукт", а також на підставі договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №2 від 01.09.2009 р., укладеного між ТОВ "Лінея-С" та ТОВ "Еквіла"( т.1, а.с. 57, 73-177, 229).

Вказані документи свідчать про те, що замовником була одна із філій ВАТ "Дніпронафтопродукт" (ТОВ "Еквіла") , вантажовідправником - ТОВ "Лінея-С", вантажоодержувачем - відповідне АЗС ТОВ "Лінея-С". Їх зміст не містить відомостей про те, що нафтопродукти перевозилися згідно умов договорів ТОВ "Агістель" чи ТОВ "Славія" або представниками, уповноваженими саме цими підприємствами.

Умови договорів купівлі-продажу нафтопродуктів, укладених між ТОВ "Лінея-С" та ТОВ "Агістель", ТОВ "Славія", не передбачають поставку, у тому числі перевезення товару до АЗС покупця (позивача) Бузовською філією ВАТ "Дніпронафтопродукт" ( ТОВ "Еквіла").

Позивачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про уповноваження Бузовську філію ВАТ "Дніпронафтопродукт" чи ТОВ "Еквіла" від імені ТОВ "Агістель", ТОВ "Славія" здійснити поставку нафтопродуктів за укладеними договорами ТОВ "Лінея-С", як і не надано доказів на підтвердження внутрішнього переміщення товару (нафтопродуктів) в межах складу ВАТ "Дніпронафтопродукт" від продавця - ТОВ "Славія", ТОВ "Агістель" до покупця - ТОВ "Лінея-С".

Суд першої інстанції правомірно не прийняв як належний доказ на підтвердження факту зберігання нафтопродуктів наданий позивачем лист ТОВ "Славія", адресований ТОВ "Лінея С" та ВАТ "Дніпронафтопродукт" про перехід права власності на нафтопродукти на підставі договору № 47-09/08-ЛС від 25.09.2008р., оскільки у розумінні приписів ст.70 КАС України, ст.ст.936, 937 Цивільного кодексу України він не може вважатись належним та допустимим доказом (т.1, а.с.65-66) .

Договір зберігання №2212/09-4 від 22.12.2009р., укладений між ВАТ "Дніпронафтопродукт" та ТОВ "Лінея-С", також не свідчить про зберігання та переміщення нафтопродуктів, які були відчуженні ТОВ "Славія" позивачу за спірною угодою (т.1, 54-56).

Письмові докази свідчать про те, на підприємстві ТОВ "Славія" чисельність працюючих складає 2 особи, на ТОВ "Агістель" - одна (директор). Згідно даних податкової звітності, у підприємств відсутні складські приміщення, інші основні фонди (т.2, а.с.10-19).

Листом від 09.06.2010 р. №42896/10/15-345 відповідач запропонував керівництву ТОВ "Лінея-С" 25.06.2010 року, але на пізніше 10-денного терміну від дати отримання запиту, надати до податкового органу пояснення щодо здійснених господарських операцій (назва платника) постачальника товарів, послуг, повноти декларування податкових зобов'язань, правомірності формування податкового кредиту ТОВ "Лінея-С" із переліченими контрагентами, в т.ч. ТОВ "Славія", ТОВ "Агістель" та документальне підтвердження; визначено перелік необхідних документів, які повинно подати ТОВ "Лінея-С" до ДПІ в м. Суми (т.1, а.с.249).

Позивачем отримано запит 18.06.2010р. (т.1, а.с.249).

У суді першої та апеляційної інстанції представник позивача пояснив, що на даний запит головним бухгалтером ТОВ "Лінея-С" всі первинні документи, зазначені податковим органом у листі від 09.06.2010 р., надані інспектору, який здійснював перевірку.

Однак, такі пояснення спростовуються письмовими доказами, зокрема листом ТОВ "Лінея-С" № 159 від 23.06.2010 р. на запит податкового органу від 09.06.2010 р. №42896/10/15-345, відповідно до якого ТОВ "Лінея-С" надано відповідачу лише реєстр отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2010 р., копії податкових накладних по контрагентах ТОВ "Агістель", ТОВ "Славія" (т. 1, а.с.250).

Як свідчить акт перевірки, станом на 29.06.2010 р. (граничний строк, визначений у листі ДПІ в м. Суми від 09.06.2010р. №42896/10/15-345) документи, які б підтверджували реальність виконання господарських договорів та які вимагалися в запиті, позивачем не подані.

Посилання представника позивача у суді першої та апеляційної інстанції на те, що документи із поважних причин не були надані податковому органу, оскільки вилучені слідчим під час проведення обшуку, спростовуються письмовими доказами, зокрема, протоколом обшуку, від 14.07.2010 р., під час якого документація ТОВ "Лінея-С" вилучена слідчим, тобто документи були вилучені після 29.06.2010р. -граничного строку, встановленого податковим органом у запиті.

А тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження своєчасного надання на перевірку та в повному обсязі документів, витребуваних ДПІ в м. Суми листом від 09.06.2010 р. №42896/10/15-345.

Відповідно до п.п.5.4.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом № 281/171/578/155 від 20.05.2008 р., з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт); відповідність найменування, марки і виду ( залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20 градусів за Цельсієм відповідно до ГОСТ 3900. Про прийнятий нафтопродукт матеріально - відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Позивачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано документів на підтвердження перевірки якості пального, врахування якої при прийманні товару передбачено положеннями п.2.1, п.2.2 Договору від 25.09.2008 р., а також п. 1.4 Договору від 01.06.2009 р., що могло б вважатись одним із доказів реальності угод, укладених позивачем з ТОВ "Славія" та ТОВ "Агістель" 25.09.2008 р. та 01.06.2009 р. (т.1, а.с.58-60, 67-68).

Правомірним є висновок суду першої інстанції про те, що надані позивачем первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, складені між Бузовською філією ВАТ "Дніпронафтопродукт", ВАТ "Еквіла"та ТОВ "Лінея-С"), всупереч приписам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не відображають реального змісту господарських операцій, укладених ТОВ "Лінея-С" з ТОВ "Славія", ТОВ "Агістель".

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що доводи позивача про те, що отриманий ним зі складу ВАТ "Дніпронафтопродукт" товар (нафтопродукти) є товаром, придбаним у ТОВ "Агістель" за угодою від 01.06.2009р., ТОВ "Славія" за угодою від 25.09.2008 року, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки судом першої інстанції достовірно встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що поставка товару за угодою від 25.09.2008 року від ТОВ "Славія", за угодою від 01.06.2009 р. від ТОВ "Агістель", які видали відповідні податкові та видаткові накладні, не відбулась (товар до ТОВ "Лінея-С" поставлений іншим господарюючим суб'єктом - Бузовською філією ВАТ "Дніпронафтопродукт" - ТОВ "Еквіла", який не був наділений відповідними повноваженнями на вчинення певних дій від імені ТОВ "Славія"), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недотримання між сторонами істотних умов договорів від 25.09.2008 року та від 01.06.2009 р., що дає підстави вважати, що правочин, укладений ТОВ "Лінея-С" з ТОВ "Агістель" та ТОВ "Славія" всупереч п.5 ст.203 Цивільного кодексу України, не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п.1 ст.215 Цивільного кодексу України, недодержання на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1,3,5,6 статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини у справі, які знайшли своє підтвердження при її апеляційному перегляді, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для врахування та застосування висновків, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.12.2011 року, оскільки предметом спору є різні періоди господарської діяльності позивача і мали місце порушення, які позивачем не спростовані.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що позивач, в порушення приписів ч.1 ст. 71 КАС України, не надав належних доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, відповідно до приписів ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, надав належні і допустимі докази на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого ним податкового повідомлення-рішення стосовно позивача.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, що кореспондується з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 р. по справі № 2а-1870/350/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінея-С" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 р. по справі

№ 2а-1870/350/11 за позовом ТОВ "Лінея-С" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання неправомірними та недійсними податкові повідомленн-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П.Судді Курило Л.В. Калиновський В.А.