Ухвала суду № 23664002, 10.04.2012, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22-ц-1409/12 Головуючий у 1 інстанції: Медведик Л. О.

Провадження № 22-ц/1390/1409/12 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого- Бермеса І.В.

суддів: Шандри М.М., Мусіної Т.Г.,

при секретарі: Глинський О.А.,

з участю ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 -ОСОБА_5 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 липня 2011 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «УніверсалБанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_6, за участю третьої особи приватного нотаріуса ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ «УніверсалБанк»про визнання кредитного договору та договору застави недійсними,-

встановила:

Оскаржуваним рішенням суду первісний позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованої АДРЕСА_2, ідент. № НОМЕР_2 в користь публічного акціонерного товариства «УніверсалБанк»на р/р 29093000203333 в ПАТ «УніверсалБанк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001 заборгованість по кредитному договору № 11 - 1/936к-07 від 26.12.2007 року в розмірі 327 218 (триста двадцять сім тисяч двісті вісімнадцять) грн. 77 коп., 1700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. сплаченого судового збору та 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У зустрічному позові ОСОБА_4 до ПАТ «УніверсалБанк»про визнання кредитного договору та договору застави недійсними - відмовлено.

Дане рішення оскаржив представник ОСОБА_4 -ОСОБА_5.

В апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції не перевірив та необгрунтовано врахував нараховану банком заборгованість за кредитом у розмірі 36 070, 14 доларів США яка є значно завищеною (на 1 343 долари США), хоч ОСОБА_4 суду були надані квитанції, які підтверджували погашення заборгованості на суму 6273 доларів США (копії в матеріалах справи) - що вказує на однобічність судового рішення та його незаконність.

П. 3 ч.1 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»не надає банкам права здійснювати розміщення залучених коштів в іноземній валюті.

Індивідуальні ліцензії на валютні операції мають цільовий характер і надаються на вчинення разової валютної операції. Також за змістом аналізованої ст. 5 Декрету, ліцензії на право вчинення операцій з валютними цінностями, видаються лише юридичним особам. Вищезгадана індивідуальна ліцензія у ОСОБА_4 відсутня і, за відомою інформацією, позивач також не володіє такою ліцензією.

Вказане свідчить, що будь-які грошові зобов'язання на території України, в тому числі і грошові зобов'язання, які виникають між сторонами на підставі кредитного договору, повинні бути виражені та виконуватися лише в національній валюті України -гривні.

Стаття 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Отже, оспорюваний кредитний договір відповідно до ст. ст. 203, 215, 227 ЦК України є недійсним.

Судом не враховано, що ОСОБА_4 змінив місце свого проживання.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні повністю заявлені вимог по первісному позові та задовольнити зустрічний позов.

В засідання судової колегії відповідачі не з'явились і судова колегія вважає за необхідне проводити розгляд справи у їх відсутності, т.я. вони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання. При цьому клопотання ОСОБА_5 про призначення експертизи по справи відхилено.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ПАТ «УніверсалБанк»звернулось з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по кредитному договору в сумі 41004,86 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 327 218,77 грн., посилаючись на те, що між ним та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, № 11-1/936к-07 від 26.12.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 41 000,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,5 % річних з кінцевим терміном повернення 25.12.2014 року.

Зобов'язання за вказаним договором забезпечено договором поруки від 26.12.2007 р., укладеним з відповідачем - поручителем ОСОБА_6

З метою забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір застави транспортного засобу від 26.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_7

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідачі станом на 02.09.2009 року мають заборгованість - 41 004,86 дол. США, що еквівалентно в національній валюті України за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку 327 218,77 грн., яка складається з:

36 070,87 дол. США ( 287 845,54 грн.) - прострочена заборгованість за кредитом; 4418,14 дол. США ( 35256,75 грн.) - заборгованість по відсотках; 515,85 дол. США (4116,48 грн.)- нарахована пеня.

Оскільки, відповідачами порушено умови кредитного договору, тому позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованость за кредитним договором та судові витрати.

Представником ОСОБА_4 було подано до суду зустрічний позов про визнання недійсним кредитного договору та договору застави транспортного засобу №10456 від 26 грудня 2006 року.

Покликався на збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки, що не відповідає умовам укладеного кредитного договору та ч.1ст.205, ч.1 ст.207,ч.1 ст.651, ст.654 ч.2 ст.1055 ЦК України. Зазначено також, що номер кредитного договору № 11-1/936к-07 не відповідає номерам, зазначеним у договорі застави транспортного засобу від 26 грудня 2006 року. Розміри річних та термін повернення кредитних коштів у цих договорах теж не співпадають. Просив задовольнити зустрічний позов.

Приймаючи до уваги, що збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки не відбувалося, номер кредитного договору в договорі застави транспортного засобу №10456 дійсно вказаний помилково, що є опискою, а вказані розміри річних та термін повернення кредитних коштів у цих договорах, дійсно не співпадали до їх виправлення нотаріусом ОСОБА_7, про що нею було зазначено в надісланому до суду письмовому поясненні, суд задовольнив первісний позов та відмовив в задоволенні зустрічного позову.

При цьому ці обставини стверджені письмовими доказами: кредитним договором № 11-1/936к-07 від 26.12.2007 року, розрахунком кредитної заборгованості по стану на 2.09.2009 року (а.с.6,23-28), договором поруки, згідно якого ОСОБА_6 поручилася за повне виконання відповідачем ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань по кредитному договорі.

Суд також вказав, що як вбачається із документів доданих до первісного позову збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки не відбувалося. Власне розрахунок заборгованості проведено виходячи із 12,5 % річних, що відповідає умовам кредитного договору укладеного між банком та ОСОБА_4 Номер кредитного договору в договорі застави транспортного засобу №10456 дійсно вказаний помилково. При зазначенні розмір річних та терміну повернення кредитних коштів у договорі застави транспортного засобу №10456 нотаріусом допущено механічні описки, які у відповідності до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, виправлені та застережені нею у примірнику цього договору.

Приватний нотаріус ОСОБА_7 щодо цих обставин надіслала до суду письмове пояснення, в яких вказала про вчинені нею виправлення. (а.с.143 ).

Зважаючи на це суд прийшов до висновку, що ці обставини це не є підставою для визнання кредитного та договору застави транспортного засобу - недійсними, оскільки інші істотні умови кредитного договору та договору застави транспортного засобу №10456 співпадають.

Крім того, судом встановлено, що інших будь яких договорів у цей день ОСОБА_4 із банком не підписували.

Ці ж обставини підтвердив в засіданні судової колегії представник банку. Він також подав оригінал заявки ОСОБА_4 на отримання кредиту, в якому вказано відсоткову ставку 12,5 %, що відповідає умовам кредитного договору, а отже не було збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки.

Таким чином суд вірно вказав, що обставини, викладені у зустрічному позові не є підставою для його задоволення та не спростовують обставин, які є підставами для задоволення первісного позову.

Апелянт покликається на те, що судом не враховано незаконність надання йому кредиту в іноземній валюті, однак ці покликання є безпідставні, так як ПАТ «УніверсалБанк»отримало генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю". Отже використання банком і позичальником іноземної валюти як засобу платежу за кредитним договором відповідає вимогам чинного законодавства.

Встановлено, що розрахунок кредитної заборгованості вчинено по стану на 2.09.2009 року, а тому, як пояснив в засіданні судової колегії представник банку, кошти, які відповідач сплатив пізніше будуть враховані при виконанні рішення суду.

Тому безпідставними є покликання апелянта на те, що судом не дано належної оцінки сплаті ним коштів на погашення боргу після вказаної дати.

До того ж належних та допустимих доказів в засідання судової колегії апелянта не подав, т.я. представлений ним розрахунок заборгованості не містить вказівок на дати сплати коштів (а.с.164-165).

Голослівними є покликання ОСОБА_4 в поясненнях від 9.04.2012 року, які подані в апеляційний суд, про те, що він вважає договір застави неукладений.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Отже, висновки суду відповідають обставинам справи, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстав для скасування його рішення немає.

Доводи апелянта не спростовують висновків суду, такі не ґрунтуються на законі спростовуються вищенаведеним.

Керуючись ч.1 п. 1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 -ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13 липня 2011 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Бермес І.В.

Судді: Шандра М.М.

Мусіна Т.Г.