Рішення № 23656838, 23.04.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2012 р.Справа № 22/5025/180/12

за позовом Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області м. Хмельницький

до: 1. Малиницької сільської ради с. Малиничі Хмельницький район

2. Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон", Київська область, с. Музичі

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен-транс", Хмельницька область, с. Мацьківці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Хмельницького бюро технічної інвентаризації м. Хмельницький

про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Малинецької сільської ради №3 від 20.08.2007;

визнання недійсними договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р.;

визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 21.04.2008р.;

знесення самочинно збудованого об'єкту будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивач: ОСОБА_4 за довіреністю від 03.01.2012р.

відповідач 1: Маренок М.С. сільський голова

відповідач 2: ОСОБА_6 за довіреністю №03/01-138/1 від 03.01.2012р.; ОСОБА_7 за довіреністю від 03.01.2012р. №03/01-185 (присутній в судовому засіданні 09.04.2012 р.)

відповідач 3: не з'явився

третя особа: не з'явився

прокурор: Мартинюк Н.Ю., старший помічник Хмельницького транспортного прокурора Хмельницької області

Повне рішення складено 23.04.2012 р.

Суть спору: Хмельницький транспортний прокурор в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області м. Хмельницький звернувся до: 1. Малиницької сільської ради с. Малиничі Хмельницький район, 2. Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон", Київська область, с. Музичі, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен-транс", Хмельницька область, с. Мацьківці про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007; визнання недійсними договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р.; визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 21.04.2008р.; знесення самочинно збудованого об'єкту будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що проведеною на виконання завдання прокуратури Хмельницької області від 18.11.2011р. та Генеральної прокуратури від 08.11.2011р. Хмельницькою транспортною прокуратурою перевіркою в порядку ст.ст. 1, 19 Закону України "Про прокуратуру" виявлено порушення вимог архітектурно-будівельного законодавства під час будівництва, реконструкції, прийняття в експлуатацію, використання приміщень на території Малиницької сільської ради Хмельницького району.

Так, рішенням виконавчого комітету Малиницької сільської ради Хмельницького району №3 від 20.08.2007р., на підставі заяви директора ТОВ "Клен-транс", оформлено право власності на будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою с. Малиничі автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540. На підставі вказаного рішення ТОВ "Клен-транс" видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно (офісна будівля, площею 125,2 кв.м.) серії САВ №348276 від 03.09.2007р.

В подальшому, 08.04.2008р. між ТОВ "Клен-транс" та МПП Фірма "Ерідон" був укладений договір купівлі-продажу ВКК №058125 приміщення, в результаті якого МПП Фірма "Ерідон" набуло права власності на офісну будівлю площею 125,2 кв.м.

21.04.2008р. Хмельницьким бюро технічної інвентаризації МПП Фірма "Ерідон" видано свідоцтво на право власності на нерухоме майно.

Однак, 30.11.2011р. перевіркою з залученням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області встановлено, що добудова офісного приміщення до складських приміщень здійснено без відповідного дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, а завершений об'єкт в експлуатацію не приймався, тобто є самочинним будівництвом і підлягає знесенню.

Таким чином, стверджує прокурор, рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради про оформлення права власності на нерухоме майно суперечить вимогам чинного законодавства і відповідно до ст. 21 ЦКУ визнається незаконним та скасовується.

Оскільки ТОВ "Клен-транс" неправомірно набуто (оформлено) право власності на самовільне будівництво (будівля офісного приміщення площею), рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. є незаконним, тому він не мав права продажу приміщення спірної будівлі.

Враховуючи викладене, договір купівлі-продажу від 08.04.2008р., на думку прокурора, укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України, є недійсним.

Окрім цього, оскільки свідоцтво на право власності на нерухоме майно, видане 21.04.2008р. Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, МПП Фірма "Ерідон" на підставі недійсного договору купівлі-продажу є також недійсним.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та надав письмові пояснення в яких зазначає, що даний об'єкт самовільно побудований, так як Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва офісного приміщення площею 125,0 кв.м. не надавався, а об'єкт в експлуатацію не приймався, чим порушено ст. 29 Закону України "Про планування та забудову території". Окрім того, зазначає позивач, що згідно п.8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на теперішній час експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. На думку інспекції підставою для оформлення права власності є державний акт прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.

Представник відповідача 1 Малиницької сільської ради в судовому засіданні та в письмових поясненнях заперечує проти заявленого позову, зазначає, що поданий ТОВ "Клен Транс" пакет документів про належність їм даних приміщень (копія протоколів загальних зборів і акту прийому-передачі майна) для оформлення права власності був достатній для прийняття рішення сільською радою.

Також відповідач 1 подав заяву про розгляд справи за відсутності представника останнього.

Представник відповідача 2 МПП Фірма "Ерідон" в судовому засіданні та у відзиві на позов позовні вимоги не визнає, стосовно позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. просить суд провадження у справі припинити на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний спір повинен здійснюватись в порядку адміністративного судочинства, з огляду на те, що сільська рада при прийнятті спірного рішення виконувала владні управлінські функції.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р. відповідач 2 зазначає, що позивачем при зверненні до суду не визначено, в чому полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, а тому вважає, що позовні вимоги заявлено безпідставно. При цьому звертає увагу суду на тому, що спірний договір відповідає вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України, зокрема його було зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується відповідною відміткою від 21.04.2008р.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.04.2008р. відповідач 2 відмічає, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.04.2008р. на ім'я МПП Фірма "Ерідон" ніколи та ніким не оформлялося та не видавалося. Крім того, вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно не може бути предметом розгляду в господарському суді, оскільки за своїм змістом не є правочином, а лише документом, яким підтверджується право власності. Тому, провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Щодо позовних вимог про знесення самочинно збудованого об'єкту будівлі офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540, відповідач зазначає, що позивачем не визначено коло осіб, чиї права порушено, не зазначено, яке саме право було порушено, не вказано способу порушення права та не додано на підтвердження цих обставин жодних доказів. Крім того, відповідач 2 вважає, що ця вимога заявлена прокурором завчасно.

Разом з тим, на даний час власником земельної ділянки, на якій знаходиться спірне майно, є МПП Фірма "Ерідон", що підтверджується державним актом серія ЯГ №985311 від 26.06.2008р. Тобто, МПП Фірма "Ерідон", як належний землекористувач, відповідно до приписів чинного законодавства, має можливість вжити ряд юридичних та фактичних дій, спрямованих на отримання спірного майна у власність, а рішення про знесення спірного нерухомого майна, позбавить підприємство такої можливості, чим грубо порушить його права.

Крім того, відповідач 2 відзначає, що МПП Фірма "Ерідон" є добросовісним набувачем.

Окремо, відповідач 2 зазначає про пропущення позивачем строку, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність).

23.04.2012р. МПП Фірма "Ерідон" подала додаткові заперечення на позов, в яких щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. та про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р. зазначає, що заявлений прокурором позов не містить обґрунтування, в чому саме полягають порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області внаслідок прийняття виконавчим комітетом Малиницької сільської ради спірного рішення та укладення договору купівлі-продажу від 08.04.2008р., а також не вказано, яким чином буде відновлено порушені права та законні інтереси вказаного органу, у зв'язку з чим, відповідач 2 вважає, що прокурором по даній справі не виконано положень закону, за яких він мав право на звернення до суду, а тому, його вимоги є безпідставними.

Щодо позовних вимог про знесення самочинно збудованого об'єкту будівлю приміщення площею 125,2 кв.м. зазначає, що матеріали позову не містять жодних документів перевірки, яка б підтверджувала факт самочинного будівництва. При цьому, звертає увагу суду на те, що згідно з поясненнями представника позивача перевірка взагалі не проводилась та документи перевірки не складалися, що свідчить про недоведеність цієї позовної вимоги.

Крім того, відповідач 2 повторно наголошує про сплив позовної давності за заявленими вимогами та просить застосувати наслідки спливу позовної давності.

Відповідач 3 ТОВ "Клен-транс" в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини не повідомив, про проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденції від 20.02.2012р.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №241869 товариство з обмеженою відповідальністю "Клен транс" зареєстровано за адресою: Хмельницька область, с. Мацьківці, шосе Умань-Львів-Краковець, код 34025824.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.02.2012р. мале приватне підприємство фірма "Ерідон" зареєстроване за адресою: Київська область, с. Княжичі, вул. Леніна, 46, код 19420704.

Рішенням виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 26.01.2006р. "Про надання дозволу на оформлення права власності на нерухоме майно, яке вноситься до статутного фонду ТОВ "Клен транс" надано дозвіл на оформлення права власності на нерухоме майно, яке вноситься до статутного фонду ТОВ "Клен-транс", а саме складське приміщення площею 564,8 кв.м., у зв'язку із входом ТОВ "Корпорація Клен" до складу засновників підприємства ТОВ "Клен-транс" на підставі корпоративних прав, які розташовані за адресою с. Малиничі траса Львів-Кіровоград-Знам'янка 298 км. Хмельницького району Хмельницької області.

Рішенням виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 29.03.2007р. надано дозвіл на оформлення права власності на нерухоме майно, яке вноситься до статутного фонду ТОВ "Клен транс", а саме: складське приміщення площею 564,8 кв.м., яке розташоване за адресою с. Малиничі траса Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 Хмельницького району Хмельницької області.

16.04.2007р. Малиницькою сільською радою було видано ТОВ "Клен транс" Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія САВ №325081 на складське приміщення площ. 564,8 кв.м.

20.08.2007р. ТОВ "Клен транс" звернулося до виконкому Малиницької сільської ради із заявою №30-07 (вх.№68) про надання дозволу на виготовлення технічної документації та свідоцтва на право власності будівлі офісно-складського приміщення площею 125,2 кв.м., яке находиться за адресою дорога Стрий-Тернопіль-Знам'янка, 251+540 км праворуч цієї дороги. Будівля знаходиться на території Малиницької сільської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. оформлено право власності на будівлю офісно-складського приміщення ТОВ "Клен-транс", а саме: офісна будівля площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою с. Малиничі траса Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 Хмельницького району Хмельницької області на території Малиницької сільської ради. Бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво на право власності (п. 2 рішення).

03.09.2007р. Малиницькою сільською радою видано ТОВ "Клен-транс" свідоцтво про право власності на офісну будівлю площ. 125,2 кв.м., розташовану за адресою автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 праворуч.

08.04.2008р. між ТОВ "Клен-транс" (Продавець) та МПП Фірма "Ерідон" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу приміщення, відповідно до п. 1 якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти у власність офісну будівлю, площею 125,2 кв.м., що знаходиться на території Малиницької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 праворуч, і сплатити за нього визначену грошову суму.

Вказана офісна будівля належить ТОВ "Клен-транс", на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, вид. Малиницькою сільською радою Хмельницького району Хмельницької області 03.09.2007р., на підставі рішення №3 від 20.08.2007р. та зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно Хмельницького бюро технічної інвентаризації під номером 20141883 (п.2 Договору).

Відповідно до п.4 Договору Продавець зобов'язується передати Покупцю відчужувану офісну будівлю на протязі трьох днів, на підставі акту прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Акт прийому-передачі є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.5 Договору загальна вартість нерухомого майна відповідно відомостям, викладеним у Витязі з Реєстру прав власності на нерухоме майно №18082987, виданому Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 13.03.2008р., становить 244 490,30 грн.

Продавець стверджує, що зазначена офісна будівля на момент укладення цього договору нікому іншому не продана, іншим способом не відчужена, під заставою (податковою заставою), забороною (арештом) не перебуває, прав у третіх осіб як у межах, так і за межами України, немає, як внесок до статутного капіталу інших юридичних осіб не внесене, в найм не здане (п.8 Договору).

Сторонам роз'яснено зміст ст. ст. 182, 210, 640 Цивільного кодексу України про необхідність державної реєстрації цього договору та те, що право власності на нерухоме майно у Покупця виникає з моменту державної реєстрації (п.15 Договору).

Договір підписано представниками сторін, скріплено їх печатками та посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_9, а також зареєстровано в реєстрі за №1806. Цей договір зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 21.04.2008р.

На підставі Акту приймання-передачі майна від 09.04.2008р. за договором купівлі-продажу приміщення від 08.04.2008р. ТОВ "Клен-транс" передало, а МПП Фірма "Ерідон" прийняла приміщення офісної будівлі, площею 125,20 кв.м.

Приміщення введено в експлуатацію 03.09.2007р., перебуває у стані придатному до використання (п.п. 2, 3 Акту приймання передачі).

Акт приймання передачі майна підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

21.04.2008р. Хмельницьким бюро технічної інвентаризації було зареєстровано за МПП Фірма "Ерідон" право власності на офісну будівлю площ.125,2 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 08.04.2008р., про що свідчить наявний в матеріалах справи Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

26.06.2008р. МПП Фірма "Ерідон" на підставі договору купівлі-продажу від 09.04.2008р. №1511 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1800 га, що розташована на території Малиницької сільської ради та призначена для комерційного використання. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010874300010.

Листом від 23.11.2011р. №53-2459 вих-4 Хмельницька транспортна прокуратура, у зв'язку з проведенням перевірки, керуючись ст.ст. 8, 20 Закону України "Про прокуратуру" звернулась до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області з проханням провести перевірку додержання вимог архітектурно-будівельного законодавства під час будівництва, реконструкції, прийняття в експлуатацію, використання приміщень на території Малиничівської сільської ради, яке розташоване в охоронній зоні газопроводу-відгалуження до ГРС №2 м. Хмельницького ДУ-300.

У відповідь Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області повідомила (лист від 08.12.2011р. №2270), що даний об'єкт вважається самовільно побудованим, так як Інспекцією дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва не надавався, в експлуатацію об'єкт не приймався, чим на момент будівництва офісного приміщення площею 125,2 кв.м., було порушено ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій". Згідно з п. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" на теперішній час експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. На даний момент вищезгаданий об'єкт експлуатується без прийняття його в експлуатацію. Однак, притягнути до відповідальності МПП Фірма "Ерідон" за експлуатацію об'єкту без прийняття його в експлуатацію Інспекція не має підстав, так як підприємство не являється забудовником і не може надати довідку-вартості виконаних будівельних робіт.

За таких обставин прокурор, посилаючись на те, що відповідачами порушено норми містобудівного законодавства, що в свою чергу порушує інтереси держави в частині гарантування державою в особі її уповноважених органів економічної безпеки та захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, звернувся з даним позовом до суду.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Статтею 1 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст.2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З наведених правових норм вбачається, що цивільним законодавством регулюються приватні, цивільні відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників. Публічні відносини, засновані на владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, податкові, бюджетні відносини цивільним законодавством не регулюються.

При цьому, учасником цивільних відносин можуть бути держава, державні органи, органи місцевого самоврядування та інші суб'єкти публічного права. У межах цих цивільних відносин можуть оскаржуватись нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії, видані вказаними суб'єктами публічного права, якщо вони порушують цивільні права або інтереси.

Відповідно до п.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З матеріалів справи слідує, що прокурор в інтересах позивача, звертаючись із даним позовом, просить визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. про оформлення за ТОВ "Клен-транс" права власності на будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540, посилаючись на те, що спірна будівля є самочинною, а тому оформлення права власності на нерухоме майно суперечить вимогам чинного законодавства.

За змістом ч.2 ст.144 Конституції України та ч.10 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи зацікавлених осіб в судовому порядку.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Указом Президента України від 08.04.2011р. №439 затверджено положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (Держархбудінспекція України), відповідно до п.1 якого остання є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 3 Положення передбачено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури; внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.

Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи (п. 6 Положення).

Відповідно до п. 4 Положення Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань: приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти, видає відповідні сертифікати; у визначених законодавством випадках видає дозволи на виконання будівельних робіт, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт; здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням: юридичними і фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил; здійснювати претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів, а також інтересів держави з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства (п.5 Положення).

Відповідно до п.п. 1, 5, 8, 9 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється (п.8 ст. 39 даного Закону).

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (частина 1 статті 376 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 5 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до статті 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифікату відповідності, який видається державними інспекціями архітектурно-будівельного контролю. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється приймальними комісіями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 пункту 1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004 передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Згідно з пунктом 29 цього Порядку датою введення в експлуатацію такого об'єкту є дата затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об'єкта органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію.

Відповідно до п.8.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.20002р. оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: а) органами місцевого самоврядування: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

До заяви про оформлення права власності на нерухоме майно додаються матеріали технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, а також інші документи, визначені Положенням (п. 8.2. Положення).

Враховуючи вищезазначене, з огляду на те, що будівля офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 не прийнята в експлуатацію (лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області від 08.12.2011р. №2270, матеріали перевірки позивача за серпень 2008 року стосовно ТОВ "Клен транс", доводи прокурора та позивача, викладені в позовній заяві, лист Хмельницької районної державної адміністрації від 18.04.2012 р.), відсутність в матеріалах справи документів, що засвідчують відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам і правилам та технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. не відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте з перевищенням компетенції, наданій сільській раді та є таким, що порушує права та інтереси позивача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області, оскільки остання здійснює контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

При цьому приймається до уваги, що рішенням виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. фактично констатовано факт відповідності закінченого будівництвом об'єкта (будівлі офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540) проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, проте виконавчі комітети не наділені даним правом, оскільки вказані функції законодавчо покладені саме на позивача.

Судом враховується, що саме лише непринесення прокурором (його заступником) протесту на акт, що суперечить закону, до органу який його видав, або до вищестоящого органу не позбавляє прокурора права на звернення до суду з відповідним позовом (ч. 2 п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 р. "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам).

Вказане вище, спростовує доводи позивача, в частині того, що рішення ради не порушує права та інтереси позивача.

За таких обставин позовні вимоги Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області м. Хмельницький про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо доводів відповідача-2 про необхідність припинення провадження у справі (п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України) щодо позовних вимог про визнання недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р., оскільки спір в цій частині має вирішуватись в порядку адміністративного судочинства, судом враховується таке:

Рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010р. у справі №1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України проаналізовано повноваження та компетенцію адміністративних судів щодо судового захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій, врегульовані Конституцією України та іншими законами України.

Під поняттям „справа адміністративної юрисдикції" наведеного у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Як вбачається із матеріалів справи, Малиницька сільська рада, приймаючи рішення №3 від 20.08.2007р. щодо оформлення права власності на будівлю ТОВ „Клен-Транс", не здійснювала при цьому владних управлінських функцій, тому спір в цих відносинах не має ознак справи адміністративної юрисдикції і повинен вирішуватись за правилами ГПК України.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р. суд виходить з наступного:

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України (ст.215 ЦК України).

Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 658 Цивільного кодексу України визначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 5 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, виходячи із наведених приписів, прокурор, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення, зобов'язаний довести, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) права та законні інтереси позивача, а суд, в свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Вимогами Позивача у даній справі є визнання недійсним Договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р., з посиланням на те, що зазначений Договір було укладено всупереч вимог чинного законодавства України, а саме ТОВ "Клен-транс" не мав права продажу приміщення спірної будівлі, оскільки ним неправомірно було набуто (оформлено) право власності на приміщення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не доведено факту порушення спірним договором його охоронюваних прав чи законних інтересів, з врахуванням того, що позивач не є стороною оспорюваного договору, а тому цей договір не створив для нього ніяких прав і не покладав на нього будь-яких обов'язків.

Разом з цим, судом береться до уваги, що згідно з ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Так, як встановлено судом, ТОВ "Клен-транс" не набув у встановленому порядку право власності на майно вказане у договорі, а тому з огляду на те, що лише власник має право відчужувати об'єкти нерухомості (зміст ст. 658 ЦК України), даний договір суперечить главі 54 ЦК України (купівля-продаж).

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що судом в процесі розгляду справи було встановлено, що будівля офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 не прийнята в експлуатацію, у зв'язку з чим визнано незаконним рішення виконавчого комітету Малинецької сільської ради №3 від 20.08.2007р. про оформлення права власності на спірне майно, суд керуючись ч. 1 ст. 83 ГПК України, вважає за необхідне визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р., укладений між сторонами ТОВ "Клен-транс" та МПП Фірма "Ерідон", як такий що суперечить актам цивільного законодавства.

Відносно позовної вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно площею 125,2 кв.м., що розташоване за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540, виданого 21.04.2008р., судом до уваги приймається, що в матеріалах справи відсутнє оспорюване свідоцтво, а наявним є лише Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.04.2008р., виданий Хмельницьким бюро технічної інвентаризації, що виключає можливість задоволення позовних вимог в цій частині. При цьому приймається до уваги твердження відповідача 2 МПП Фірма "Ерідон" про те, що свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.04.2008р. на ім'я МПП Фірма "Ерідон" не існує, оскільки останнє ніким не видавалось та право власності не оформлялось.

За таких обставин, з огляду на відсутність свідоцтва на право власності на нерухоме майно (офісна будівля, площею 125,2 кв.м.) від 21.04.2008 р. виданого ПМП Фірма "Ерідон", у позові в частині визнання недійсним останнього належить відмовити.

Щодо позовних вимог про знесення самочинно збудованого об'єкту будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 суд бере до уваги таке.

Статтею 22 Закону України "Про основи містобудування" передбачено, що забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Право на забудову (будівництво) виникає щодо земельних ділянок, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, місцевими правилами забудови. Право на забудову (будівництво) полягає у можливості власника, користувача земельної ділянки здійснювати на ній у порядку, встановленому законом, будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд. При цьому за статтею 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" поняття будівництво включає не тільки нове будівництво, але й реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єкта, що також мають здійснюватися відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил.

Статтею 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються: проектна документація на будівництво об'єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (якщо об'єкт застрахований).

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого сертифіката відповідності. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій" дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт є правопорушенням у сфері містобудування, вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (штраф).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 7 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

За частиною 7 ст. 376 Цивільного кодексу України задоволення даного позову може вважатися законним виключно лише при наявності одного з наступних обставин, а саме: 1) істотного відхилення відповідача від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил. При цьому кожна обставина може бути самостійною підставою для задоволення позову, однак, тільки при умові неможливості проведення перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від проведення такої перебудови.

Проте, як встановлено судом, ні прокурором, ні позивачем всупереч вимог ст. 33 ГПК України не надано ніяких належних та допустимих доказів (причини не повідомлено), в підтвердження неможливості проведення перебудови об'єкта або відмови відповідача від її проведення, що могло б тягнути за собою знесення всієї будівлі, як самочинно збудованої (аналогічна позиція в Постанові ВГСУ від 27.07.2011р. справа №6/130).

При цьому враховується відсутність в матеріалах справи будь-яких звернень позивача з вимогами провести перебудову спірного об'єкту, а також строки розгляду спору передбачені статтею 69 ГПК України, зважаючи на те, що позовна заява надійшла до суду 13.03.2012 р.

Принагідно зазначити, що право власника на забудову здійснюється ним за умови дотримання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (п.3 ст. 375 ЦК України).

Прокурором та позивачем не подано жодних доказів на підтвердження істотного недотримання відповідачами архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил при будівництві спірного об'єкту, однак лише дана обставина, в контексті доведення факту неможливості перебудови, може бути підставою для знесення нерухомого майна з огляду на п.7 ст. 376 ЦК України та яку прокурор і позивач просить застосувати в даному випадку. Також, відповідач - 2 стверджує, що поруч на тотожній земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомості іншої юридичної особи, останнє в свою чергу спростовує доводи позивача та прокурора про неможливість перебудови спірного об'єкту.

Надані в матеріали справи лист управління Держтехногенбезпеки у Хмельницькій області від 14.09.2011 р., довідка Красилівського ЛВ УМГ філії УМГ "Київтрансгаз" від 17.04.2012 р. №310/03-01 та лист останнього від 17.04.2012 р., акт обстеження місця порушення охоронної зони від 31.07.2008 р., лист головного управління держкомзему у Хмельницькій області від 28.11.2011 р. №10-051-08/5227, акт перевірки Держкомзему від 26.11.2011 р. є свідченням лише факту знаходження об'єкту в охоронній зоні газопроводу відгалуження (та не конкретизовано в якій саме площі). Однак, зміст аналізу останніх ніяким чином не підтверджує того, що проведення перебудови даного об'єкту є неможливим, а також не підтверджує факту істотного порушення архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил при будівництві спірного об'єкту, окрім того будь-який державний орган з даною пропозицією (проведення перебудови) до відповідача -2 не звертався.

При цьому звертається увага на п. 12 Правил охорони магістральних газопроводів, затверджених Кабінетом Міністрів України від 16.11.2002 р. №1747, згідно з якими будівельні та ремонтні роботи на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон проводяться лише за письмовою згодою підприємств магістрального трубопровідного транспорту та відповідних органів державного нагляду і контролю.

Тобто, в даному випадку не заборонено будівництво в охоронних зонах, що враховуючи останнє, не позбавляє можливості ПМП фірма "Ерідон" отримати (звернутися з пропозицією про отримання) даний дозвіл від підприємства магістрального трубопровідного транспорту (відповідних органів державного нагляду і контролю) та вирішити питання щодо прийняття спірного об'єкту в експлуатацію.

Також враховано пункт 11 даних правил, який встановлює вичерпний перелік дій, що не можливо вчинювати на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, де відсутня пряма вказівка на заборону будівництва саме офісного (нежитлового) приміщення.

Будь-яких інших доказів, які могли б слугувати підставою для задоволення позовних вимог, щодо знесення офісного приміщення не надано. При цьому сторони та прокурор, присутні в судовому засіданні пояснили, що всі наявні докази надані у справу, інших не існує.

Крім того, на даний час власником земельної ділянки, на якій знаходиться спірний об'єкт, є саме МПП Фірма "Ерідон" (договір купівлі-продажу від 08.04.2008р.), що підтверджується державним актом серія ЯГ №985311 від 26.06.2008р. Також, на момент укладення договору купівлі-продажу офісне приміщення вже було побудоване і поставлене на облік в Хмельницькому БТІ, останнє свідчить про те, що МПМ фірма "Ерідон" є добросовісним набувачем спірного об'єкту нерухомості.

За таких обставин суд відмовляє в задоволені позовних вимог прокурора про знесення самочинно збудованого об'єкту будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі, автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540, оскільки ця вимога заявлена завчасно, необґрунтовано та не підтверджена належними та допустимими доказами.

Також суд вважає, що не підлягає задоволенню заява відповідача 2 МПП Фірма "Ерідон" про застосування строку позовної давності для звернення з цим позовом до суду з врахуванням наступного:

Цивільним кодексом України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256). При цьому, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент, коли прокурор дізнався про порушене право) позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Тобто на момент, коли прокурор дізнався про порушене право, позовна давність не поширювалась на вимогу про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. про оформлення права власності.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20 грудня 2011 року № 4176-VI (набрав чинності з 15.01.2012р.) внесено зміни у Цивільний кодекс України, зокрема пункт 4 частини першої статті 268 виключено.

Відповідно до п. 3 ч. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону, протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про: визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Звідси випливає, що прокурор в період з 15.01.2012р. по 15.01.2015р. має право звернутись до суду з вимогою про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р. про оформлення права власності.

Стосовно спливу строку позовної давності до вимоги про визнання договору купівлі-продажу недійсним від 08.04.2008р. судом зазначається, що оскільки саме в процесі розгляду справи встановлено незаконність рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007р., яким оформлено право власності на оспорюване приміщення, у зв'язку з чим визнано судом недійсним вищезазначений договір купівлі-продажу, строк позовної давності почав перебіг саме з моменту визнання недійсним рішення сільської ради.

Суд вважає, що не підлягає задоволенню заява відповідача про застосування строку позовної давності до позовних вимог про визнання свідоцтва на право власності від 21.04.2008р. недійсним та про знесення самочинно збудованого об'єкту офісного приміщення з огляду на наступне. Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу. В свою чергу, можливість захисту цивільного права або інтересу породжується лише його порушенням. Зважаючи на те, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем у цій частині заявлених позовних вимог, у задоволенні заяви відповідача, викладеної у відзиві на позов від 23.02.2012р. про застосування строку позовної давності щодо вимог про визнання свідоцтва на право власності від 21.04.2008р. недійсним та про знесення самочинно збудованого об'єкту офісного приміщення слід відмовити.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача 1 Малиницьку сільську раду та відповідача 3 ТОВ "Клен-транс", оскільки спір внаслідок неправильних дій останніх. Крім того, судом враховується, що подана прокурором позовна заява є заявою немайнового характеру, з якої справляється судовий збір в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області м. Хмельницький до: 1. Малиницької сільської ради с. Малиничі Хмельницький район, 2. Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон", Київська область, с. Музичі, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен-транс", Хмельницька область, с. Мацьківці за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Хмельницького бюро технічної інвентаризації м. Хмельницький про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007; визнання недійсними договору купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р.; визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 21.04.2008р.; знесення самочинно збудованого об'єкту будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення сьомої сесії виконавчого комітету Малиницької сільської ради №3 від 20.08.2007 "Про оформлення права власності на будівлю офісно-складського приміщення ТОВ "Клен транс".

Стягнути з Малиницької сільської ради (Хмельницька область, с. Малиничі, вул. Мирна, 2, код 04403723) в доход державного бюджету України по коду класифікації доходів бюджетів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, на рахунок отримувача №31218206783002, код отримувача 38045529, банк отримувача -ГУ ДКСУ у Хмельницькій області , МФО 815013 судовий збір в розмірі 536,50 (п'ятсот тридцять шість гривень 50 коп.)

Видати наказ.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення ВКК №058125 від 08.04.2008р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Клен транс" (Хмельницька область, с. Мацьківці, шосе Умань-Львів-Краковець, код 34025824) та Малим приватним підприємством Фірма "Ерідон" (Київська область, с. Княжичі, вул. Леніна, 46, код 19420704).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен транс" (Хмельницька область, с. Мацьківці, шосе Умань-Львів-Краковець, код 34025824) в доход державного бюджету України по коду класифікації доходів бюджетів 22030001, отримувач коштів - УДКСУ у м. Хмельницькому, на рахунок отримувача №31218206783002, код отримувача 38045529, банк отримувача -ГУ ДКСУ у Хмельницькій області , МФО 815013 судовий збір в розмірі 536,50 (п'ятсот тридцять шість гривень 50 коп.)

Видати наказ.

У задоволені позовних вимог Хмельницького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області м. Хмельницький до: 1. Малиницької сільської ради с. Малиничі Хмельницький район, 2. Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон", Київська область, с. Музичі, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Клен-транс", Хмельницька область, с. Мацьківці за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Хмельницького бюро технічної інвентаризації м. Хмельницький про визнання недійсним свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 21.04.2008р.; знесення самочинно збудованого об'єкту будівлю офісного приміщення площею 125,2 кв.м., яка розташована за адресою: с. Малиничі автодорога Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка км 251+540 відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

Повне рішення складено 23.04.2012р.

Віддрук. 8 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87/2)

3 - прокурору (м. Хмельницький, вул. Шевченка, 85)

4 - відповідачу Малиницькій сільській раді (Хмельницький район, с. Малиничі)

5,6 - відповідачу МПП "Ерідон" (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Леніна, 16, кв.82; Київська область, Києво-Святошинський район, с. Княжичі, вул. Леніна, 46 - рекоменд.)

7 - відповідачу ТОВ "Клен-транс" (Хмельницький район, с. Мацьківці шосе Умань-Львів-Краківець) рекомендованим з повідомленням про вручення

8 - третій особі (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 15) рекомендованим з повідомленням про вручення.

Помічник судді Гураль Л.Л.