Рішення № 23656745, 17.04.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2012 р.Справа № 11/5025/205/12

За позовом заступника прокурора м.Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м.Хмельницький

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Хмельницький

про стягнення 11 726,04грн. за спожиту теплову енергію, з яких 10 919,07грн. - сума основної заборгованості, 359,34грн. - інфляційні, 285,59грн. - 3% річних,162,04грн. - пеня.

Суддя Д.І. Радченя

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. № 2/09 від 03.01.2012р.,

ОСОБА_3 за дов. № 02-15-1229 від 13.02.2010 р;

від відповідача: ОСОБА_4 за договором про надання правової допомоги від 04.03.2012р., ОСОБА_5 за договором про надання правової допомоги № 02-21/2012 від 21.02.2012 року

від прокуратури м. Хмельницького не приймав участь.

Суть спору:

Заступник прокурора м. Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 11 726,04 грн., з яких 10 919,07грн. - сума основної заборгованості за спожиту теплову енергію, 359,34 грн. -інфляційних нарахувань, 285,59 грн. - 3% річних та 162,04 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду від 16 лютого 2012 року порушено провадження у справі №11/5025/205/12 та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Розгляд справи відкладався з різних причин.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №1177/527 на постачання теплової енергії від 03.04.2006 р., укладеного між сторонами, щодо оплати за спожиту теплову енергію.

Представники позивача в судовому засіданні заявлений позов підтримують, мотивуючи тим, що вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. В судовому засіданні 17 квітня 2012 року повноважним представником позивача ("Хмельницьктеплокомуненерго") надано додаткові пояснення та відповідні докази такі, як: розрахунки здійсненої оплати відповідачем за період з травня 2006р. по червень 2010р., докази надсилання рахунків до оплати за теплову енергію за 2011-2012рр. Зі змісту наданих документів вбачається, що відповідачем проводилась часткова оплата вартості спожитої теплової енергії відповідно до виставлених позивачем рахунків, тобто схвалення стороною ( споживачем) угоди на постачання теплової енергії.

Представник від прокуратури м.Хмельницького для участі в судовому засіданні не з'явився, хоча була належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечують, мотивуючи тим, що між ПП ОСОБА_1 та МКП „Хмельницьктеплокомунерго" письмовий договір не укладався, а тому у позивача відсутні підстави звернення до суду про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню саме на підставі договору № 1177/525 від 2 квітня 2006 року. Більш детальні обґрунтування викладені відповідачем у письмовому відзиві від 05.03.2012 року та подальших усних та письмових поясненнях, наданих повноважними представниками відповідача.

Суд, оцінивши подані позивачем по справі документи, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

03.04.2006р. між МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" та приватним підприємцем ОСОБА_1 м. Хмельницький укладений договір на постачання теплової енергії №1177/527, відповідно до умов якого позивач постачає відповідачу теплову енергію у відповідності до умов укладеного договору.

За умовами укладеного договору енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. договору).

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності споживача тощо (п. 2.1. договору).

Споживач теплової енергії зобов'язується: виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.2. договору).

Енергопостачальна організація зобов'язується забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором та повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів (п. 4.2.1., п. 4.2.2 договору).

Відповідно до п. 5.1. договору облік споживання теплової енергії проводиться за правилами обліку або розрахунковим способом.

Пункт 5.3. договору передбачає обов'язок споживача щомісячно подавати звіти про фактичне споживання теплової енергії.

Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (розділ 6 договору).

Договір набуває чинності з 03.04.2006р. та діє до 03.04.2007р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (розділ 10 договору).

Договір підписано від імені позивача та скріплено печатками сторін.

Щомісячно відповідачу направлялись до оплати рахунки за спожиту теплову енергію згідно затверджених тарифів.

Відповідач свої зобов'язання згідно договору належним чином не виконав. Станом на 01.02.2012р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2009р. по 01.01.2012р. становить 10919,07 грн.

На виконання умов укладеного договору позивач у визначеній додатком №1 від 03.04.2006р. кількості та обсягах постачав теплову енергію з 01.10.2006р. по 01.02.2012р. відповідачу на загальну суму 14388,77 грн., з яких оплачено частково у сумі 3469,70 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 10919,07грн. станом на 01.02.2012р.

Згідно з п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

У відзиві на позов від 05.03.2012р. відповідач зазначає необґрунтованість нарахування заборгованості позивачем внаслідок неодноразового його повідомлення про непридатний стан опалювальних приладів, з огляду на що розмір опалювальної площі визначений невірно. Також посилається на відсутність двосторонньої угоди з МКП "Хмельницьктеплокомуненерго", оскільки підпису ОСОБА_1 у ньому немає, а оплата здійснювалась на основі усної угоди. 02.09.2010р. позивач надіслав заповнений договір на постачання теплової енергії для пролонгації його дії, однак відповідач у письмовому вигляді відхилив дану пропозицію, а отже договірні відносини між сторонами відсутні.

Відповідно до поданого позивачем заперечення на відзив від 21.03.2012р. визначено, що від відповідача не надходило звернень про неякісне надання послуг з централізованого опалення та за наслідками проведеної перевірки централізованої системи опалення приміщення, визначено належне її функціонування, що підтверджується актом обстеження лише частини приміщення внаслідок не допуску у підсобні приміщення для здійснення обстеження. Також відповідач вже звертався до господарського суду з проханням визнати нарахування плати за договором неправомірним та зобов'язати позивача припинити постачання теплової енергії у приміщення АДРЕСА_1. Проте рішенням господарського суду по справі №10/5025/918/11 у задоволенні позову відмовлено. Зазначено, що оскільки послугами теплопостачання відповідач продовжує користуватись, а новий договір №2382/527 від 01.09.2010р. відповідно до типової форми затвердженої КМУ №933 від 03.09.2009р. не було підписано, тому продовжує свою дію договір № 1177/527 укладений раніше, від 03.04.2006р.

Так, згідно заявлених вимог, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором - 10919,07 грн., пеню у сумі - 162,04грн., 3% річних в сумі 285,59грн. та 359,34 грн. інфляційних втрат нарахованих відповідно до п.7.2.3 договору та норм законодавства України.

З огляду на непогашення заборгованості позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке:

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як передбачено приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом враховується, що згідно п.1 ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.04р. плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно з п.п.1, 2, 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Факт наявності основної заборгованості в сумі 10919,07 грн. підтверджено наявними у справі матеріалами, а саме: договором №1177/527, додатками №№ 1, 3 до договору від 03.04.06р., рахунками за 2009 - 2011р, які відповідно до умов укладеного договору надсилались теплопостачальною організацією, розрахунком позову тощо.

Відповідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Листи та заяви про відключення споживача від тепломережі регулюється Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758, зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 6 листопада 2007 року № 169), в якому визначено, що відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, після чого складаються відповідні технічні умови, проект індивідуального (автономного) теплопостачання до якого надаються проектні рішення щодо опалення місць загального користування у будинку; технічні рішення з розрахунками щодо реконструкції існуючої системи теплопостачання: перенесення транзитних стояків, їхня ізоляція, можливе перекладання розподільних трубопроводів, стояків, заміна дросельних діафрагм, елеваторів, тепло лічильників тощо; теплові навантаження місць загального користування; розраховані теплові навантаження будинку; технічні рішення з перерахунку та заміни внутрішньо будинкових систем газо - та електропостачання (залежно від типу нагрівачів). Аналогічне викладено в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.06.2011р.

На підставі вищевикладеного, оскільки міжвідомча комісія не скликалась і відсутній акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП, складення якого передбачено даним Порядком та Положенням про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затвердженим постановою КМУ №630 від 21.07.2005р., тому суд прийшов до висновку, що позивачем -МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" послуги з теплопостачання надавались правомірно на підставі укладеного договору № 1177/527 від 03.04.2006р, дія якого у встановленому законом порядку не припинилась.

Про наведене свідчать виставлені позивачем рахунки на оплату послуг, які частково відповідачем оплачувались, що свідчить про схвалення укладеної угоди, дія якої продовжена відповідно п. 10.4 договору.

Суд не приймає заперечення відповідача про відсутність оригіналу примірника договору, оскільки в матеріалах справи наявна копія цього договору, засвідчена печаткою адвоката ОСОБА_4 Крім того, чинність зазначеного договору та його факт укладення була предметом дослідження по справі № 10/5025/918/11 від 08.08.2011 року, де повноважний представник ПП ОСОБА_1 ОСОБА_5. обґрунтовуючи та підтримуючи позовні вимоги, посилалась на чинність зазначеного договору № 1177/527 від 03.04.2006 року.

Крім того, як вбачається з пояснення повноважного представника МКП „Хмельницьктеплокомуненерго", в разі укладення договору на постачання теплової енергії, споживачу присвоюється рахунок, номер якого співпадає з номером договору після порядкового номера тобто № 1177/ 527.

Як свідчать матеріали справи, номер рахунку співпадає з № 527 і саме за такими рахунком відповідачам частково здійснювалась оплата послуг за спожите тепло, тобто визнавалась дія укладеного договору.

Доказів про сплату заборгованості в сумі 10919,07 грн. за поставлену теплову енергію суду не подано, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Аналізуючи загальні положення про купівлю-продаж та положення про поставку суд враховує, що відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця.

За змістом укладеного договору сторони передбачили, що наданню послуг з теплопостачання передує перевірка роботи приладів/обліку та стану теплоспоживального обладнання.

Окремо також передбачено обов'язок споживача щомісячно подавати звіти про фактичне споживання теплової енергії, попередню оплату в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії та право постачальника на припинення подачі теплової енергії є відсутність протягом 10 днів оплати теплової енергії у встановлені договором терміни.

Рішенням господарського суду по справі № 10/5025/918/11 від 08.08.2011р. встановлена правомірність надання послуг з теплопостачання та нарахування плати за поставлену теплову енергію за договором № 1177/527 від 03.04.2006р., тому в силу частини 2 ст. 35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні іншої справи в яких беруть участь ті ж самі сторони.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, встановлений за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

З посиланням на п.7.2.3 договору позивачем нараховано відповідачу 162,04 грн. пені за відповідні періоди прострочення платежу за договором.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми пені судом встановлено, що заявлена сума пені нарахована в межах максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 285,59 грн. 3% річних за період з листопада 2009р. по січень 2012р. та 359,34 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2009р. по січень 2012р.

Частиною 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми 3 % річних та інфляційних нарахувань судом встановлено, що заявлена сума нарахована в межах максимально можливого розміру, а тому вимога про її стягнення підлягає задоволенню.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати повкладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 45, 12, 13, 32, 33, 43, 44-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника прокурора м.Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м.Хмельницький до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Хмельницький про стягнення 11 726,04грн. за спожиту теплову енергію, з яких 10 919,07грн. - сума основної заборгованості, 359,34грн. - інфляційні, 285,59грн. - 3% річних,162,04грн. - пеня задоволити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький 10 919,07 грн. - сума основної заборгованості, 359,34 грн. - інфляційних, 285,59грн. - 3% річних,162,04грн. - пені.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України (по коду бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206, р/р 31218206783002 УДКСУ у м.Хмельницькому, код 38045529, ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013) судовий збір в розмірі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 23.04.2012р.

Суддя Д.Радченя

Віддрук. в 3 прим.:

1 - до справи;

2 - прокуратурі міста Хмельницького -за заявою;

3 - відповідачу - за заявою.