Рішення № 23656180, 17.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-51/1150-2012 17.04.12

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ГРУП»

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від прокуратури: Волік О.Л.

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ГРУП» про розірвання договору оренди земельних ділянок, укладеного між сторонами, зареєстрованого у книзі записів державної реєстрації договорів 11.04.2006 р. за № 72-6-00357 та зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 4, 0866 га (кадастровий номер 8000000000:72:287:0006), що розташована на вул. Онуфрія Трутенка, 32 у Солом'янському районі міста Києва. В обґрунтування заявлених вимог Заступник прокурора міста Києва стверджує, що відповідачем порушені умови зазначеного договору щодо забудови земельної ділянки не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.02.2012 р. за участю прокурора та представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Київська міська рада подала письмові пояснення по справі, у яких зазначає про підтримку заявленого прокурором позову.

Розгляд справи відкладався у зв'язку з нез'явленням у судове засідання повноважних представників сторін та неналежним виконанням учасниками процесу вимог суду.

У даному судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги.

Представники сторін на виклик суду не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Суд відзначає, що ухвали Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ГРУП»направлялись на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців адресу -03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 88.

Однак конверти з ухвалами повернуто до Господарського суду міста Києва з відміткою пошти про неповну адресу.

Приймаючи до уваги, що учасники процесу були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання повноважних представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Рішення у даній справі відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України прийнято за результатами оцінки поданих учасниками процесу документів, копії яких долучено до матеріалів справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.04.2012 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2004 р. Київською міською радою прийнято рішення № 926/2336 «Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Л-ГРУП»для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу на вул. Онуфрія Трутенка, 32 у Солом'янському та Голосіївському районах міста Києва».

11.04.2006 р. між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Л-ГРУП»укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач, на підставі рішення Київської міської ради № 926/2336 від 23.12.2004 р., зобов'язався передати, а відповідач -прийняти в оренду земельну ділянку площею 4, 0866 га (кадастровий номер 8000000000:72:287:0006) по вул. Онуфрія Трутенка, 32 у Солом'янському районі міста Києва для будівництва експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу на п'ятнадцять років.

11.04.2006 р. вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 224.

11.04.2006 р. договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 72-6-00357.

Відповідно до положень п. 8.1. договору позивач має право вимагати від відповідача використання земельних ділянок за цільовим призначенням згідно цим договором.

При цьому, відповідно до п. 8.4. договору відповідач зобов'язався, зокрема, завершити забудову земельних ділянок у строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку, але не пізніше ніж через три роки моменту державної реєстрації договору, використовувати земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення.

У відповідності до п. 11.4. договір може бути припинений шляхом його розірвання в односторонньому порядку за ініціативою позивача, із звільненням позивача від відповідальності, гідно з Господарським кодексом України, в разі, коли відповідачем порушено строки завершення забудови земельних ділянок, встановлених пунктом 8.4. договору.

Згідно п. п. 11.5., 11.6. договору він може бути розірваний у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем обов'язків, визначених у п. 8.4. договору. Розірвання цього договору не потребує укладення додаткової угоди. Договір вважається розірваним моменту прийняття позивачем відповідного рішення, якщо інше не встановлено рішенням.

Як зазначається у п. 12.2. договору, у разі невиконання відповідачем йог умов та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

Разом з тим, пунктом 12.3. договору встановлено, що сторона, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

23.09.2011 р. Головним управлінням земельних ресурсів Київської місткої державної адміністрації проведено обстеження земельної ділянки по вул. Онуфрія Трутенка, 32 у Солом'янському районі міста Києва, за результатами якої складено акт № 696/09, у якому зазначається, що на земельні ділянці площею 4, 0866 га будівництво торговельно-розважального комплексу не ведеться та земельна ділянка вільна від забудови.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що відповідач не використовує земельну ділянку по вул. Онуфрія Трутенка, 32 у Солом'янському районі міста Києва за призначенням, що є порушенням умов договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006 р. щодо забудови вищевказаної земельної ділянки не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації вказаного договору.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Земельні відносини, відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі»до істотних умов договору оренди земельної ділянки відносить, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Земельна ділянка за спірним договором передана відповідачу для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу, яке мало бути закінчене не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі»встановлено право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Як зазначається у ст. 25 Закону України «Про оренду землі»орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

У відповідності до ст. 31 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з положеннями ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В силу положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Разом з тим, ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Тож, з вищенаведеного випливає, що зобов'язання виникають з підстав, визначених ст. 11 Цивільного кодексу України, які, в силу положень ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, є обов'язковими для сторін та за порушення яких ст. 611 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність.

Положеннями ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у вигляді постанови № 6 від 18.05.2011 р. у п. 2.20 якої зазначається, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України «Про оренду землі», у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, відповідачем не надано суду жодного доказу вчинення ним дій, спрямованих на належне виконання умов договору оренди земельної ділянки від 11.04.2006 р. щодо забудови земельної ділянки по вул. Онуфрія Трутенка, 32 у Солом'янському районі міста Києва або доказів звернення до позивача з пропозицією щодо внесення змін до п. 8.4. вказаного договору оренди.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено відсутності його вини у порушенні зобов'язань, обумовлених договором оренди земельної ділянки від 11.04.2006 р. приймаючи до уваги, що таке порушення є підставою для розірвання договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора в частині розірвання договору.

Що ж до вимог прокурора в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку, що розташована на вул. Онуфрія Трутенка, 32 у Солом'янському районі міста Києва, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі»у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п. 11.8 договору у разі його припинення або розірвання відповідач зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Тож, враховуючи, що підставою користування спірною земельною ділянкою є відповідний договір оренди, який є розірваним, з огляду на те, що у зв'язку із розірванням договору, відповідач втратив статус орендаря, суд вважає позов Заступника прокурора міста Києва в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ГРУП»повернути позивачу земельну ділянку площею 4, 0866 га (кадастровий номер 8000000000:72:287:0006), що розташована на вул. Онуфрія Трутенка, 32 у Солом'янському районі міста Києва таким, що підлягає задоволенню судом.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає позов Заступника прокурора міста Києва в особі Київської міської ради обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір, відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Л-ГРУП»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 88, код ЄДРПОУ 31811499) та зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів 11.04.2006 р. за № 72-6-00357.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-ГРУП» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 88, код ЄДРПОУ 31811499) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 4, 0866 га (кадастровий номер 8000000000:72:287:0006) вартістю 13 120 364, 40 грн., що розташована на вул. Онуфрія Трутенка, 32 у Солом'янському районі міста Києва.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Л-ГРУП»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 88, код ЄДРПОУ 31811499), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 073, 00 (одна тисяча сімдесят три грн. 00 коп.) грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено 19.04.2012 р.