Рішення № 23656130, 14.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/491 14.10.11

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія»

до Публічного акціонерного товариства «Перестрахова компанія «Лідер Ре»

про стягнення 18 336 грн. 85 коп.

Суддя Катрич В.С.Представники Від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 863 від 03.10.2011;

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія»до Публічного акціонерного товариства «Перестрахова компанія «Лідер Ре»про стягнення 18 336 грн. 85 коп. частки страхового перестрахування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2011 порушено провадження у справі № 8/491, розгляд справи було призначено на 14.10.2011, зобов'язано сторін вчинити певні дії.

В судове засідання 14.10.2011 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового процесу був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав на виконання вимог суду документи, які долученні до матеріалів справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2008 між Закритим акціонерним товариством «Перестрахова компанія «Лідер Ре»(Перестраховиком, відповідачем) та Товариством з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія»(Перестрахувальником, позивачем) було укладено договір № 215/ОП/01/09 пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум, предметом якого є угода сторін про здійснення пропорційного облігаторного (обов'язкового) перестрахування ризиків, на визначених даним договором умовах.

Даним договором були встановлені умови обов'язкового перестрахування Перестраховиком ризиків, прийнятих на себе Перестрахувальником за договорами добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), які Перестрахувальник укладатиме в подальшому у відповідності з Правилами добровільного страхування наземного транспорту.

Відповідно до п. 1.2. договору, тип укладеного між сторонами договору -пропорційний на базі ексцедента суми. Перестрахувальник страхує у Перестраховика ризик настання відповідальності по виконанню частини своїх зобов'язань за договорами страхування наземних транспортних засобів, укладеними Перестрахувальником. Частки відповідальності сторін за цим договором зазначені в Додатку № 1 до договору. Включення Перестрахувальником ризиків у договір та відповідальність Перестраховика по всім ризикам, що підпадають під дію цього договору, здійснюється на облігаторній (обов'язковій) основі, тобто відповідальністю Перестраховика починається відразу після укладення в належній формі Перестрахувальником договорів страхування наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. 2.2.1. Перестрахувальник (позивач) зобов'язаний на умовах, викладених у Додатках № 1 та № 2 передавати Перестраховику (відповідачу) в перестрахування частку відповідальності за договорами страхування транспортних засобів, укладеними безпосередньо Перестрахувальником.

Відповідно до п. 2.2.2. Перестрахувальник (позивач) зобов'язаний один раз на місяць, не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, надавати Перестраховику (відповідачу) рахунки-бордеро ризиків, переданих в перестрахування (надалі -рахунок-бордеро ризиків), рахунки- бордеро сплачених збитків та рахунки-бордеро заявлених, але не сплачених збитків (надалі -рахунки-бордеро несплачених збитків), оформлені відповідно до Додатку № 3, Додатку № 4 та Додатку № 5 до договору.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.04.2010 між позивачем (Страховиком) та ОСОБА_2 (Страхувальником) було укладено договір СНТ-К № 1034/10-05 добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту), відповідно до якого було застраховано автомобіль марки Volkswagen Touareg GP 3.0 V6, державний номер НОМЕР_1, зокрема від ризику його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Факт передання позивачем відповідачу у перестрахування автомобіль Volkswagen Touareg GP 3.0 V6, державний номер НОМЕР_1 підтверджується рахунком-бордеро ризиків № 04 від 06.05.2010, який був підписаний сторонами.

Відповідно до зазначеного рахунку-бордеро ризиків № 04 від 06.05.2010 вбачається частка відповідальності Перестраховика (відповідача) 67,35%, а перестрахувальна премія, що належить до сплати Перестраховику становить 6 991 грн. 60 коп.

Як вбачається із платіжного доручення № 1029 від 12.05.2010 позивач перерахував на користь відповідача перестрахувальну премію відповідно до рахунку-бордеро ризиків № 4 від 06.05.2010.

Як вбачається із довідки за фактом дорожньо-транспортної пригоди виданої Відділом Державтоінспекції з обслуговування міста Харкова та АТІ № 5280 від 06.10.2010 та постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі № 3-3977/10 від 19.11.2010 22.09.2010 о 16:20 год. водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки Фольксваген Таурег, державний номер НОМЕР_1 в м. Харкові по вул. Кооперативній у районі будинку 10 не переконався, що це буде безпечно для інших учасників руху при виконанні маневру з крайнього лівого положення на проїзній частині, допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21723, державний номер НОМЕР_2.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі № 3-3977/10 від 19.11.2010 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення по ст. 124 КпАП України та накладено до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.

Позивач відповідно до умов п. 2.2.6 договору № 215/ОП/01/09 від 29.12.2008 повідомив відповідача про факт ДТП, про що свідчить лист № 874 від 23.09.2010.

04.10.2010 сторонами було підписано рахунок-бордеро заявлених, але не сплачених збитків.

Відповідно до консультаційного повідомлення № Д-93 від 26.10.2010 виконаного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. професора М.С.Бокаріуса, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Volkswagen Touareg GP 3.0 V6, державний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП, складає 28 911 грн. 20 коп.

Відповідно до страхового акту № 4244/1 від 22.12.2010 позивач прийняв рішення про виплату Страхувальнику суми страхового відшкодування за мінусом франшизи 1685 грн. 00 коп. у розмірі 27 226 грн. 20 коп.

Платіжним дорученням № 711 від 22.12.2010 позивач виплатив Страхувальнику страхове відшкодування у зазначеному розмірі.

05.01.2011 позивач направив на адресу відповідача рахунок-бордеро сплачених збитків на адресу відповідача, в якому було зазначено розмір перестрахувального відшкодування, який було підписано сторонами.

Відповідно до п. 3.4.4 договору, Перестраховик на підставі рахунку-бордеро сплачених збитків та доданих документів, вказаних в п. 2.2.5 сплачує

Перестрахувальнику свою частку страхового відшкодування.

Як вбачається із матеріалів справи позивач отримав від відповідача лист № 110 від 21.01.2011 з вимогою на підставі п. 2.2.5 договору надати копії повного пакету виплатних документів стосовно страхового випадку.

21.01.2011 позивач направив на адресу відповідача повний пакет вищезазначених документів, про що свідчить лист № 63 від 21.01.2011 та опис поштового вкладення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 987 Цивільного кодексу України, за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Відповідно до преамбули Закону України «Про страхування»цей Закон регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Суд відзначає, що норма Закону України «Про страхування»є спеціальною по відношенню до норм ЦК України, які в даному випадку є загальними нормами.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про страхування»перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Отже, як вбачається з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про страхування», у разі настання страхового випадку у перестраховика виникають певні зобов'язання, зокрема виплатити свою частину страхового відшкодування. В свою чергу у перестрахувальника теж виникають зобов'язання,

Договір перестрахування за своєю суттю є договором страхування, що укладається між спеціальними суб'єктами і об'єктом якого є, ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика, що вбачається із змісту ч. 1 ст. 12 Закону України «Про страхування», ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України. Таким чином, до такого договору мають застосовуватись загальні положення про договір страхування.

В матеріалах справи знаходиться платіжне доручення, на підставі якого позивач відшкодовував страхове відшкодування, а саме: № 711 від 22.12.2010.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов'язання за договором перестрахування № 215/ОП/01/09 від 29.12.2008 виконав належним чином.

Однак, відповідач свої зобов'язання, передбачені даним договором, щодо сплати своєї частки страхового відшкодування належним чином не виконав.

Враховуючи вищезазначене, суд відзначає, що відповідач безпідставно не виконує свої зобов'язання за договором пропорційного облігаторного перестрахування наземних транспортних засобів на базі ексцедента сум.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, за таких обставин, позов про стягнення страхових відшкодувань за договором перестрахування в розмірі 18 336 грн. 85 коп. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перестрахова компанія «Лідер Ре»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 40; ідентифікаційний код 32830769) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія»(61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 99 А-3; ідентифікаційний код 31236795) частки страхових відшкодувань в розмірі 18 336 (вісімнадцять тисяч триста тридцять шість) грн. 85 коп., 183 (сто вісімдесят три ) грн. 37 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дата підписання рішення 20.04.2012 В.С.Катрич