ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-36/3339-2012 18.04.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово - будівельна компанія «ВІНДОР»
про стягнення 65 243, 92 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 11 від 09.09.2011 р.
від відповідача: не з'явились
Обставини справи :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія»звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово - будівельна компанія «ВІНДОР»заборгованості в розмірі 65 243, 92 грн., з яких: 65 126, 69 грн. -заборгованість зі сплати лізингових платежів та 117, 23 грн. -заборгованість зі сплати ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів відповідно до лізингової угоди № FL-0166-06 KY від 28.09.2006 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов вищезазначеної угоди.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 18.04.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.
У судовому засіданні 18.04.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
28.09.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Лізингова компанія»(далі -лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПБК «Віндор»(далі-лізингоодержувач) укладено лізингову угоду № FL-0166-06 KY, за умовами якої регулюються юридичні відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем та лізингу транспортного засобу, зазначеного в додатку № 1 до цієї лізингової угоди.
Відповідно до п. 2.4. договору строк чинності цієї угоди розпочинається датою підписання даної угоди та закінчується:
а) датою викупу або повернення транспортного засобу лізингодавцеві згідно з розділом 12 цієї угоди, за умови повного розрахунку по лізингових та інших платежах;
б) або датою дострокового припинення дії даної угоди згідно з розділами 13, 14, 15 та 16 цієї угоди.
Пунктом 8.1. договору передбачено, що лізингоодержувач сплачує лізингодавцеві:
а) перший лізинговий платіж як це визначено в додатку 14 протягом трьох робочих днів після підписання цієї угоди;
б) щомісячні лізингові та будь-які інші платежі, належні за цією лізинговою угодою, мають бути сплачені протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків-фактур згідно з лізинговим протоколом (Додатком 1).
Відповідно до п. 10.7. договору лізингоодержувач несе витрати на всі ремонтні роботи, які не покриваються за рахунок лізингових платежів (якщо такий перелік ремонтних робіт визначений в додатку 1), а також пов'язані з недбалим ставленням до транспортного засобу або його забороненим використанням, включаючи роботи, які необхідно виконати внаслідок забороненого використання транспортного засобу, невиконання/та/або нерегулярного щоденного та/або стандартного обслуговування транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2006 р. лізингодавець надав лізингоодержувачу транспортний засіб марки Land Rover, реєстраційний номер АА 5668ВХ загальною вартістю 449 673, 68 грн., а лізингоодержувач провів огляд транспортного засобу та виявив, що двигун, корпус та прилади руху перебувають в належному стані, що підтверджується актом прийому-передачі.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що 22.09.2009 р. лізингоодрежувач повернув лізингодавевцеві транспортний засіб марки Land Rover, реєстраційний номер АА 5668ВХ, що підтверджується актом повернення.
Також, з матеріалів справи вбачається, що 03.04.2009 р. позивач направив лист відповідачу, в якому зазначає, що заборгованість з оплати лізингових та інших належних до сплати платежів відповідно до угоди з фінансового лізингу № FL-0166-06 KY від 28.09.2006 р. на підставі виставлених рахунків-фактур складає 123 042, 75 грн. та просить оплатити відповідача вказану заборгованість.
Окрім того, 31.01.2012 р. позивач направив відповідачу вимогу про виконання зобов'язання, в якій просить оплатити заборгованість з оплати лізингових платежів, у тому числі і платежу за надмірний пробіг транспортного засобу (перебіг) відповідно до угоди з фінансового лізингу № FL-0166-06 KY від 28.09.2006 р. на підставі виставлених рахунків-фактур в розмірі 169 352, 23 грн.
Проте, станом на день розгляду справи відповідач відповідь на вищезазначені листи не надав, заборгованість відповідно до угоди з фінансового лізингу № FL-0166-06 KY від 28.09.2006 р. повністю не сплатив.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав умови угоди з фінансового лізингу № FL-0166-06 KY від 28.09.2006 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з лізингових платежів в розмірі 65 126,69 грн. за березень - травень 2009 р. та заборгованість зі сплати ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів в розмірі 117, 23 грн.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання відповідачем умов угоди з фінансового лізингу № FL-0166-06 KY від 28.09.2006 р. заборгованість з лізингових платежів в розмірі 65 126,69 грн. за березень - травень 2009 р. та заборгованість зі сплати ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів в розмірі 117, 23 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Проаналізувавши зміст укладеної між сторонами угоди з фінансового лізингу № FL-0166-06 KY від 28.09.2006 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором лізингу, а тому до нього застосовуються положення законодавства про лізинг.
Згідно з ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, а відповідно до ч. 1 ст.16 зазначеного Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до розрахунку, здійсненого позивачем та перевіреного судом, розмір заборгованості відповідача за договору № 240 фінансового лізингу від 11.12.2007 р. становить 45 881,11 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови угоди з фінансового лізингу № FL-0166-06 KY від 28.09.2006 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Крім того, судом встановлено, що позивачем замовлено ремонтні роботи транспортного засобу марки Land Rover, реєстраційний номер АА 5668ВХ, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів»виконано ремонтні роботи на загальні суму 117,23 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 136712-S 0309 від 21.03.2009 р.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з лізингових платежів відповідно до угоди з фінансового лізингу № FL-0166-06 KY від 28.09.2006 р. в розмірі 65 126,69 грн. за березень - травень 2009 р. та заборгованості зі сплати ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів в розмірі 117, 23 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово - будівельна компанія «ВІНДОР» (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 7-А, код 31481820), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (03118, м. Київ, вул. Гвардійська, 80, код 30436756) заборгованість з лізингових платежів в розмірі 65 126 (шістдесят п'ять тисяч сто двадцять шість) грн. 69 коп. та заборгованість зі сплати ремонтних робіт, які не покриваються за рахунок лізингових платежів в розмірі 117 (сто сімнадцять) 23 коп., судовий збір 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Трофименко Т.Ю. Повний текст рішення складений: 19.04.2012 р.
Судове рішення № 23655923, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5011-36/3339-2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: