Ухвала суду № 23652229, 20.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 р.Справа № 2а-6493/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Ульяненко А.Г.,

в присутності:

Представника позивача МоскаленкоЯ.М.;

представника відповідача Тоцької М. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. по справі № 2а-6493/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- ТОВ "Восток Телеком", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000180818/0 від 17.11.2010р. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, що прийняте на підставі акту перевірки №4095/18-010/30184815 від 08.11.2010р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на момент формування податкового кредиту у квітні 2009р. позивач мав для цього всі законні підстави, та надав до податкового органу податкові накладні виписані ТОВ "С.Дж.Р. Груп" на користь ТОВ "Восток Телеком", про що зазначається відповідачем у акті перевірки.

Твердження відповідача про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ "С.Дж.Р. Груп" є безпідставними та незаконними, оскільки правочин не містить жодної ознаки нікчемної угоди, які визначені в статті 215 ЦК України. На підставі неподання звітності контрагентом відповідачем було зроблено безпідставний та хибний висновок, що цей факт свідчить про відсутність об'єкту оподаткування та умов, необхідних для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності.

Відповідач безпідставно та незаконно прийшов до висновку, що у позивача відсутні правові підстави для формування податкового кредиту, оскільки операції з придбання товарів фактично не відбулися. Сам по собі факт несплати податку продавцем (ухилення від сплати) у тому числі, факт недекларування контрагентами своїх податкових зобов'язань при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця. Отже, податкові органи не вправі нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при факті недекларування контрагентами своїх податкових зобов'язань при фактичному здійсненні господарської операції, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові №0000180818/0 від 17.11.2010р. про визначення зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 389550,00 грн. (в т.ч. за основним платежем на суму 259700,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 129850,00 грн.).

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком" (код ЄДРПОУ 30184815, юридична адреса: м.Харків, вул. Академіка Проскури, 1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. ст. 3, 207, 208 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 203, ч.3, ч.5 ст. 203,, ч.2 ст. 207, ч.1, ч.2 ст. 215 ст. 216, п.2 ст.228 Цивільного кодексу України, п.п. 3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком" (код ЄДРПОУ 30184815) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "С.Дж.Р. Груп" (код ЄДРПОУ 34981754) за період квітень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки №4095/18-010-30184815 від 08.11.2010 року.

У висновках акту перевірки зазначено про порушення позивачем вимог: частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216 та статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямовано на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені по правочину, здійсненому ТОВ "Восток Телеком", підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами і доповненнями), що призвело до завищення суми податкового кредиту за квітень 2009 року у сумі ПДВ - 259700,00 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки №4095/18-010-30184815 від 08.11.2010 року позивачем подано до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові заперечення від 11.11.2010р. №1752 (вх. №15844/10 від 11.11.2010 року.

Листом №15883/10/18-020 від 12.11.2010р. податковий орган повідомив ТОВ "Восток Телеком", що за результатами розгляду заперечень до акту перевірки від 08.11.2010р. №4095/18-010/30184815 висновки акту перевірки залишено незмінними.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень, СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові винесено податкове повідомлення - рішення про визначення зобов'язання з податку на додану вартість №0000180818/0 від 17.11.2010р. на загальну суму 389550,00 грн. (в т.ч. за основним платежем на суму 259700,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 129850,00 грн.).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, статтею 56 Податкового кодексу України (після 01.01.2011 року), та не погодившись з винесеним рішенням, звернувся до органів державної податкової служби зі скаргами про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові №1041/10/25-010 від 31.01.2011р., ДПА ДПА у Харківській області №1441/10/25-203 від 07.04.2011 року та ДПА України №8462/6/25-045 від 06.05.2011 року, скарги платника податків залишено без задоволення, а винесене податкове повідомлення-рішення №0000180818/0 від 17.11.2010 року - без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000180818/0 від 17.11.2010 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі договору підряду №А34-98-П від 16.03.2009р., укладеного між ТОВ "Восток Телеком", код ЄДРПОУ 30184815 (Замовник) та ТОВ "С.Дж.Р.Груп", код ЄДРПОУ 34981754 (Виконавець), сторонами погоджено виконання комплексу робіт (послуг) з оптимізації мережі сотового радіозв'язку стандарту СDМА.

При цьому, сторонами був узгоджений графік виконання робіт за договором підряду №А34-98-П від 16.03.2009р. (додаток №2 до Договору) та затверджено перелік базових станцій ТОВ "Восток Телеком", на яких будуть проводитись роботи (додаток №3 до Договору).

Передбачені умовами договору роботи були виконанні належним чином в три етапи, про що сторонами складені та підписані відповідні акти виконаних робіт, а саме:

- акт виконаних робіт від 15.04.2009р. про проведення робіт по зміні азимутів та механічних кутів антен базових станцій позивача в містах: Харків, Полтава, Кременчук, Суми, Донецьк, Макіївка, Луганськ, Маріуполь (Етап 1) на загальну суму 613 402,00 грн. крім того ПДВ 20 % - 122 680,40 грн.;

- акт виконаних робіт від 21.04.2009р. про проведення робіт по зміні азимутів та механічних кутів антен базових станцій позивача в містах: Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Запоріжжя, Кіровоград, Одеса, Миколаїв, Херсон, Сімферополь, Севастополь, Ялта, Алушта (Етап 2) на загальну суму 366 448,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 73 289,60 грн.;

- акт виконаних робіт від 29.04.2009р. про проведення робіт по зміні азимутів та механічних кутів антен базових станцій позивача в містах: Київ, Бровари, Бориспіль, Вінниця, Житомир, Черкаси, Львов, Івано-Франківськ, Трускавець, Хмельницький, Чернівці, Рівне, Тернопіль, Луцьк, Ужгород (Етап 3) на загальну суму 318 650,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 63 730,00 грн.

За фактом виконання робіт ТОВ "С.Дж.Р.Груп" виписано на користь ТОВ "Восток Телеком" податкові накладні №2307 від 15.04.2009р. на загальну суму 613 402,00 грн. (без ПДВ 20 % - 122 680,40 грн.), №2356 від 21.04.2009р. на загальну суму 366 448,00 грн. (без ПДВ 20 % - 73 289,60 грн.), 2459 від 29.04.2009р. на загальну суму 318 650,00 грн. (без ПДВ 20 % - 63 730,00 грн.).

За вказаними податковими накладними сплачені суми податку на додану вартість ТОВ "Восток Телеком" віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2009 року в сумі 259700,00 грн.

Згідно довідки АА №321757 від 15.12.2010р. Головного управління статистики у Харківській області, основним видом діяльності підприємства з КВЕД є діяльність у сфері зв'язку (код 64.20.0).

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що отримані позивачем за договором підрядом №А34-98-П від 16.03.2009р. від ТОВ "С.Дж.Р. Груп" послуги з оптимізації мережі сотового радіозв'язку стандарту СDМА, є безпосередньо пов'язаними з основним видом господарської діяльності підприємства.

Оскільки причиною виникнення спору стали висновки СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові про неправомірність декларування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість, то у спірних правовідносинах слід керуватись нормами спеціального закону, яким є Закон України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення таких правовідносин), враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту, і не суперечать положенням спеціального Закону.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, на час укладення договору та проведення господарських операцій з ТОВ "С.Дж.Р. Груп", вказана юридична особа була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мала статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Податкові накладні, які були виписані ТОВ "С.Дж.Р. Груп" не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Згідно статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за N168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Тобто, законом визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції, може бути акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Акти, якими оформлено факт отримання позивачем послуг від ТОВ "С.Дж.Р. Груп", відповідають вищенаведеним вимогам чинного законодавства та містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб.

Реальність отримання позивачем послуг з оптимізації мережі сотового радіозв'язку стандарту СDМА підтверджується наявними в матеріалами справи доказами, а саме: договором про надання послуг та відповідними додатками до договору, актами виконаних робіт від 15.04.2009р., від 12.04.2009р., від 29.04.2009р., та складеними податковими накладними.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач відповідно до положень п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" мав право на віднесення до складу податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за отримані товари (роботи, послуги), відповідно до податкових накладних отриманих від ТОВ "С.Дж.Р. Груп".

Щодо посилання податкового органу на порушення ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст.216 Цивільного кодексу України (зі змінами та доповненнями) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "С.Дж.Р. Груп", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Судом першої інстанції правомірно спростовано посилання відповідача на протоколи допиту засновника та директора ТОВ "С.Дж.Р. Груп" Якимця А.В. щодо непричетності до господарської діяльності вказаного підприємства, зогляду на наступне.

Встановлені у ході досудового слідства у кримінальній справі обставини та факти, не є підставою для звільнення від доказування, перелік яких міститься у статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.3 ст.72 цього Кодексу підставою для звільнення від доказування є лише вирок суду у кримінальній справі, який набрав законної сили та який є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано жодних документів, які б свідчили про винесення обвинувального вироку щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які неправомірно діяли від імені ТОВ "С.Дж.Р. Груп" за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (стаття 191 КК України), проведення фіктивного підприємництва (ст.205 КК України), ухилення від сплати податків (ст.212 КК України), службове підроблення (ст.366 КК України) чи підроблення документів, печаток, штампів та бланків підприємства (ст.358 Кримінального кодексу України). При цьому, зазначені докази також не були виявлені судом при самостійному виконанні приписів статті 11 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість та неправомірність посилань відповідача на пояснення директора щодо непричетності до господарської діяльності зазначеного підприємства.

Колегія суддів враховує, що акт ДПІ у Печерському районі м.Києва №823/23-10/34981754 від 14.10.2010 року містить відомості про нікчемність угод ТОВ "С.Дж.Р. Груп" з постачальниками та покупцями за період з 01.04.2010р. по 31.01.2011р. з огляду на відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутності підприємства за юридичною адресою, при цьому зазначені висновки зроблені податковим органом лише на підставі поданої ТОВ "С.Дж.Р. Груп" податкової звітності, а отже конкретні угоди та первинні документи, складені на їх виконання (в т.ч. можливість укладення підприємством договорів субпідряду на виконання прийнятих зобов'язань), при проведенні перевірки податковим органом не досліджувались.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що для надання послуг з оптимізації мережі сотового радіозв'язку стандарту СDМА (проведення робіт по зміні азимутів та механічних кутів антен базових станцій), не є обов'язковим наявність на підприємстві ТОВ "С.Дж.Р. Груп" оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, оскільки зазначені обставини не впливають на можливість виконання робіт за договором №А34-98-П від 16.03.2009р.

Крім цього, відповідно до відомостей акту перевірки №4095/18-010-30184815 від 08.11.2010р. (абз.2 стор.6), згідно розрахунку комунального податку за II квартал 2009р. на підприємстві ТОВ "С.Дж.Р. Груп" лічилось дев'ять осіб. Зазначеної кількості працівників на підприємстві достатньо для виконання ТОВ "С.Дж.Р. Груп" прийнятих зобов'язань щодо надання послуг з оптимізації мережі сотового радіозв'язку стандарту СDМА за договором №А34-98-П від 16.03.2009р., у зв'язку з чим посилання податкового органу на неможливість реального виконання правочинів сторонами з цих підстав є необґрунтованим.

Відсутність в розпорядженні податкового органу документів суб'єкта господарювання, не знаходження юридичної особи за адресою місцезнаходження, або необізнаність податкового органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, та для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів.

Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченнями нікчемності всіх укладених з ним угод.

Водночас, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Акт перевірки №4095/18-010/30184815 від 08.11.2010р. та рішення податкових органів за результатами розгляду скарг позивача не доводять умислу позивача на порушення публічного порядку, та не містять посилання на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів з ТОВ "С.Дж.Р. Груп", податковим органом суду не надано.

З огляду на виклад кладене, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "С.Дж.Р. Груп", а також правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. по справі № 2-а-6493/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011р. по справі № 2а-6493/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 20.03.2012 р.