Ухвала суду № 23652217, 20.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 р.Справа № 2а-1870/9541/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікатобетон" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2012р. по справі № 2а-1870/9541/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікатобетон"

до Державної податкової інспекції в м.Суми

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- ТОВ Фірма "Сілікатобетон", звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008571502/0/73333 від 13.09.2011 р. про збільшення грошового зобов'язання по платежу орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 282 742, 35 грн., з яких: 282 741, 35 грн. основний платіж, 1, 00 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Позовні вимоги ТОВ "Сілікатобетон" обґрунтовує тим, що орендна плата за землю на 2011 рік була розрахована згідно поданої декларації в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Вказаний розмір орендної плати визначений договором оренди від 05 жовтня 2006 р., укладеним з Сумською міською радою, і може бути збільшений лише шляхом внесення відповідних змін до договору. На переконання позивача, посилання ДПІ в м. Суми при збільшенні розміру орендної плати за землю на норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, є безпідставними, оскільки положеннями ст. 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, в зв'язку з чим, мінімальний розмір орендної плати, визначений цим Кодексом, може бути застосований лише до орендних відносин, які виникли після набрання ним чинності. Орендні відносини ТОВ "Сілікатобетон" виникли на підставі договору, який укладений в 2006 році, є чинним та обов'язковим до виконання. В зв'язку з тим, що зміни до договору оренди в частині збільшення орендної плати в установленому порядку внесені не були, у позивача відсутні підстави для сплати орендної плати за землю в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі. Крім того, в додаткових поясненнях ТОВ "Сілікатобетон" зазначило, що Податковим кодексом України визначений мінімальний та максимальний розмір орендної плати за землю, який у відповідних межах встановлюється сторонами договору оренди. Тобто, позивач вважає, що податковий орган не має право визначати розмір орендної плати, оскільки він не є стороною договору оренди землі.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.58 Конституції України, ст.7, п.288.1, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілікатобетон" зареєстроване виконавчим комітетом Сумської міської ради 27 серпня 2000 року та є платником податків і зборів.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 05 жовтня 2006 р. (а.с. 16-18), укладеного з Сумською міською радою, який посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в Сумській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах, позивачу була надана в тимчасове користування земельна ділянка загальною площею 15, 1266 га. за адресою: м. Суми, вул. Прикордонна, 14.

Зазначена земельна ділянка надана строком до 22 лютого 2016 року під розміщення виробничої бази будівельних матеріалів.

Згідно п. 3 договору ТОВ "Сілікатобетон" зобов'язувалось щорічно вносити орендну плату в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі.

Виконуючи умови вказаного договору, позивачем була розрахована орендна плата на 2011 рік, розмір якої склав 369 941, 39 грн., про що ДПІ в м. Суми подана податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (а.с. 14).

З метою з'ясування питань дотримання вимог податкового зобов'язання, а саме: повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в січні-травні 2011 року, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором Дерискибою Л.М. проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Сілікатобетон". За результатами перевірки, 22 серпня 2011 року складений акт № 6278/152/31065953 (а.с. 7-9), згідно якого ДПІ в м. Суми дійшла висновку про порушення позивачем п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень-травень 2011 року на суму 282 741, 35 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем 13 вересня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008571502/0/73333 (а.с. 10), яким ТОВ "Сілікатобетон" збільшено грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на суму 282 742, 35 грн., з яких: 282 741, 35 грн. за основним платежем, 1, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з указаним рішенням ДПІ в м. Суми, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, але згідно рішення ДПА у Сумській області № 15967/10/25-005-292/369 від 04.10.2011 р. (а.с. 11-12) та рішення ДПА України № 7828/6/10-2215 від 19.12.2011 р. (а.с. 13), розмір збільшеного грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб залишився не змінний.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом збільшено грошове зобов'язання по орендній платі за землю у зв'язку із зміною розміру загальнодержавного податку відповідно до закону, а тому необхідність сплати такої форми "плати за землю", як орендна плата, у новому розмірі виникла у ТОВ "Сілікатобетон" незалежно від умов договору оренди та внесення змін до нього.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що правовою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, ТОВ "Сілікатобетон" визначає положення Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, умови договору оренди, яким встановлений розмір орендної плати за землю та порядок його зміни, а також положення ст. 58 Конституції України згідно якої, норми Податкового кодексу України не можуть розповсюджуватись на орендні правовідносини, які виникли до набрання ним чинності 01 січня 2011 року.

Разом з тим, судом першої інстанції правомірно спростовано таке твердження з огляду на наступне.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Порядок справляння плати за землю з 01 січня 2011 року визначається Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків.

Відповідно до п.п. 14.1.72, 14.1.73, 14.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно п. 288.1, 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Тобто, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції та вважає, що розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди. В той же час, орендна плата є формою загальнодержавного податку "плата за землю" і не може залежати від умов договору, оскільки відносини оподаткування регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не допускають диспозитивності. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом

Отже, оскільки податковим органом збільшено грошове зобов'язання по орендній платі за землю у зв'язку із зміною розміру загальнодержавного податку відповідно до закону, то необхідність сплати такої форми "плати за землю", як орендна плата, у новому розмірі виникла у ТОВ "Сілікатобетон" незалежно від умов договору оренди та внесення змін до нього.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2012р. по справі № 2-а-1870/9541/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сілікатобетон" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.01.2012р. по справі № 2а-1870/9541/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.