Ухвала суду № 23652149, 14.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 р.Справа № 2а-1870/4832/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Линов В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2011р. по справі № 2а-1870/4832/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення та наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (надалі по тексту відповідач), в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 25.06.2011 р. №0000912312/0/51014;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 25.06.2011 р. №000091/2312/0/51014;

-визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції в м.Суми про призначення проведення документальної виїзної позапланової перевірки від 08.06.2011 р. № 2941.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним наказ начальника Державної податкової інспекції в м. Суми №2941 від 08.06.2011 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Східно-будівельне об'єднання".

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №000091/2312/0/51014 від 25.06.2011 року про збільшення грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "Східно-будівельне об'єднання" з податку на додану вартість в розмірі 134181 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 р. та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 08.06.2011 року по 09.06.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Суми проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-будівельне об'єднання»в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарських операціях з ТОВ НВП «ЕСМ»за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року, про що 10 червня 2011 року складений акт перевірки № 4119/2312/23639176/52. За наслідками перевірки податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 25.06.2011 р. №0000912312/0/51014 про збільшення основного платежу ПДВ в сумі 134 180,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 1 грн. Підставою для проведення перевірки став наказ начальника ДПІ в м. Суми 08.06.2011 р. № 2941 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Східно-будівельне об'єднання».

Зі змісту акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п.198.2, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у січні 2011р. на суму-134180,00 грн., зокрема, податковий кредит позивача було сформовано здебільшого за рахунок придбання підрядних робіт у ТОВ НВП «ЕСМ» на загальну суму 805 080,61 грн, в тому числі ПДВ - 134 180,00 грн,. При цьому, відповідач в акті перевірки вказує, що встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядках 10 Декларації «Сума ПДВ операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%»на суму- 134 180,00 грн.

Також, відповідач в акті перевірки робить висновок, що всі оформлені операції купівлі-продажу з ТОВ НВП «ЕСМ»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності податкового повідомлення-рішення № від 25.06.2011 р. №000091/2312/0/51014 та наказу начальника ДПІ в м. Суми № 2941 від 08.06.2011 року про проведення перевірки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за січень 2011 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту за вказаний період за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів будівельного підряду, укладених з ТОВ НВП "ЕСМ", які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договорів, укладених з ТОВ НВП "ЕСМ", грунтувалися на результатах проведеного аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів контрагента позивача, відповідно до яких відповідач прийшов до висновку про відсутність у ТОВ НВП "ЕСМ" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, економічної діяльності оскільки відсутні управлінський персонал, оборотні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладених позивачем з ТОВ НВП "ЕСМ" договорів без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем, як Замовником, та ТОВ НВП «ЕСМ», як Підрядником, укладено договори будівельного підряду № 11Б/10 від 25.10.2010р., № 5Б/10 від 03.08.2010 р. за умовами яких ТОВ НВП «ЕСМ» виконало роботи з виготовлення та монтажу металоконструкцій.

Фактичне виконання сторонами умов вказаних договорів підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, платіжними дорученнями, виписками по рахунку, податковими накладними.

В подальшому отримані від ТОВ НВП «ЕСМ» підрядні роботи позивачем були використані на виконання договорів укладених між позивачем та ВАТ "Сумбуд", ТОВ "ГУАЛА КЛОЖЕРС УКРАЇНА", що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3.

Крім того, довідкою від 22.06.2011 р. № 2166/7/23-610/33324762 про результати зустрічної звірки ТОВ НВП "ЕСМ" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Східно-будівельне об'єднання" за січень 2011 року підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ "Східно-будівельне об'єднання".

Отже, матеріалами справи підтверджено реальність укладених позивачем з ТОВ НВП «ЕСМ» договорів будівельного підряду.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на проведений аналіз матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів контрагента позивача, відповідно до яких відповідач прийшов до висновку про нікчемність спірних угод, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки реальність господарських операцій проведених з ТОВ НВП "ЕСМ" підтверджується матеріалами справи, крім того, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не акт податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність спірних правочинів.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на додану вартість за січень 2011 року за операціями, проведеними на підставі договорів будівельного підряду, укладених з ТОВ НВП "ЕСМ" виходячи з наступного.

У відповідності до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового періоду), визначена згідно з розділом V.

Пп.а.п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України закріплено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у т.ч. в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Приписами підпунктів абз.1. п. 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України закріплено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ НВП "ЕСМ"податкових накладних.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача, або його контрагентами (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ НВП "ЕСМ" і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ НВП "ЕСМ"за спріними договорами підтверджено матеріалами справи, а тому суми ПДВ правомірно віднесені останнім до податкового кредиту спірного періоду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість .

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених на підставі укладеного з ТОВ НВП "ЕСМ" договору поставки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, колегія суддів вважає, що наказ начальника ДПІ в м. Суми № 2941 від 08.06.2011 року про проведення перевірки також є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно п. 78.4.ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог зазначеної норми ПК України начальником ДПІ в м. Суми було видано наказ № 2941 від 08.06.2011 року про проведення документальної виїзної позапланової перевірки підприємства-позивача. За цим наказом підставою для проведення перевірки стали обставини, визначені п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, 82.2 ст. 82 ПК України.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений ст. 78 Податкового кодексу України.

За приписами п.п.78.1.1. п.78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, а саме:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби,

- якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, відповідно до вказаних приписів однією з обставин для проведення документальної позапланової перевірки є не надання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.73.3. ст. 73 ПК України запит підписується керівником органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу був надісланий запит від 05.04.2011р. № 26354/10/15-345, який позивачем отримано 07.04.2011 р. ( а.с.42) про документальне підтвердження проведених операцій щодо формування податкового кредиту в декларації по ПДВ за січень 2011 р. по взаємодії з ТОВ НВП «ЕСМ».

Однак, в порушення вимог ст. 73.3. ст. 73 ПК України вищевказаний запит ДПІ в м. Суми від 05.04.2011р. №26354/10/15-345 не містить ні переліку інформації, яка запитується, ні переліку документів, що її підтверджують, ні підстав для надіслання запиту.

Відповідно до п.73.3. ст.73. ПК України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач на вищезазначений запит у встановлений законом строк надав пояснення у формі листа № 81 від 13.04.2011 р., та копії документів, які вважав за необхідно надати, оскільки точний перелік запитуваних документів та інформації у запиті відповідача був відсутній. ( а.с.43-44).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач своєчасно надав пояснення та документальне підтвердження на письмовий запит відповідача, тому, підстави для проведення документальної виїзної позапланової перевірки у ДПІ в м. Суми були відсутні, в зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наказ від 08.06.2011 р. № 2941«Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Східно-будівельне об'єднання», є протиправним.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.08.2011р. по справі № 2а-1870/4832/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 20.02.2012 р.