Ухвала суду № 23643821, 22.03.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.М.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"22" березня 2012 р. Справа № 0670/9732/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" січня 2012 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У жовнті 2011 року Дочірнє підприємство "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (далі ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" ) звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003132301 від 04.10.2011 року, яким позивачу визначено додаткове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 132839 грн. та застосувано штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасувано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0003132301 від 04.10.2011 року.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Житомирі (далі ДПІ) просить постанову суду скасувати та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права та без врахування всіх обставин, що стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та убачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Житомирі проведено перевірку ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" з питань господарських взаємовідносин з ТОВ "ВТО Укрексп" за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року. За результатами перевірки складено акт від 16.09.2011 року №4146/23-1/32176931/01100 (а.с.10-18).

Зі змісту акту перевірки убачається, що податковим органом під час перевірки виявлено порушення ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" при придбанні послуг від постачальника ТОВ "ВТО Укрексп". Послуги по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Також, податковим органом зафіксовано порушення п.п. 198.1, 198.3 та 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п.п. 201.1 та 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством зобов'язання з податку на додану вартість на суму 132839 грн. за червень 2011 року.

04 жовтня 2011 року ДПІ у м. Житомирі, за наслідками розгляду акту перевірки, прийнято податкове повідомлення - рішення №0003132301 яким визначено позивачу додатково зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 132839 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій на суму 1 грн. (а.с. 19).

Задовольняючи позовні вимоги про визнання зазначеного податкового повідомлення-рішення неправомірним та скасовуючи його, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивач на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів сформувало податковий кредит, а тому у податкового органу були відсутні підстави для визначення товариству додаткового зобов»язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Так, відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду ... складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку .... протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку; сплаченого нарахованого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог (п. 198.6 ст. 198 ПК України ).

Виходячи з приписів зазначених правових норм, не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

З матеріалів справи убачається, що 01 вересня 2010 року між ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" та ТОВ "ВТО Укрексп" укладено договір транспортної експедиції вантажів автомобільним транспортом №76 (а.с. 32-35), в якому визначено предмет договору, умови за яким надаються послуги та строк дії зазначеного договору.

На виконання договору, було отримано від ТОВ "ВТО "Укрексп" послуги по перевезенню вантажів у червні 2011 року на загальну суму 797034 грн., в тому числі ПДВ 132839 грн.

Факт укладення договору та його виконання підтверджується видатковими та податковими накладними, актами приймання - передачі виконаних робіт, товарно - транспортними накладними, платіжними дорученнями та довіреностями на отримання товару, які в повному обсязі досліджені судом першої інстанції та копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 36-122).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704. За цим Положенням, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зі; 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Податковий орган при прийнятті податкового повідомлення-рішення вважав, що у позивача немає документального підтвердження фактичного отримання послуг, хоча факт наявності товарно - транспортних та видаткових накладних, актів приймання - передачі виконаних робіт не заперечує, однак посилається на те, що вони не відповідають вимогам до вказаних документів, оскільки містять підписи невідомих осіб.

З огляду на викладене, відповідач прийшов до висновку про нікчемність укладеного між ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" та ТОВ "ВТО Укрексп" договору, а тому вважає, що у позивача відсутнє право формувати податковий кредит з податку на додану вартість по цих операціях.

Су першої інстанції такі твердження відповідача, щодо нікчемності угод правомірно визнав безпідставним, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Виходячи з приписів зазначених правових норм, однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами .

Як встановлено судом, угода, укладена між ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" та ТОВ "ВТО Укрексп" спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Тому, посилання відповідача на неможливість реалізації продукції контрагентами позивача, у зв»язку відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на перевезення товару не свідчить про те, що договори укладені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже є нікчемними.

Реальне настання правових наслідків за визначеною відповідачем нікчемною угодою, підтверджено, оскільки контрагент ТОВ "ВТО Укрексп" виконав повністю взяті на себе зобов'язання по наданню експедиційних послуг вантажів. Учасники вказаних господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції, правомірно віднесли вартість поставок відповідно до валового доходу та валових витрат, своєчасно сплатили податки.

Окрім того, відповідно до довідки Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 03.10.2011 року № 3755/23-3/35935646 про результати зустрічної звірки ТОВ "ВТО Укрексп", щодо документального підтвердження господарських відносин з ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" за червень 2011 року, звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин та відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ ВТО "Укрексп" з ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" (а.с.205-210).

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ДП "Молочний завод" ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" та ТОВ "ВТО Укрексп" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не встановив вказаних обставин і суд першої інстанції.

Правильною є і надана судом першої інстанції правова оцінка обставинам справи, згідно з якою наявність в актах-приймання передачі та в товаро-транспортних накладних окремих неточностей в їх заповненні не є підставою для висновку про нікчемність угоди та не позбавляють такі документи правового значення, оскільки такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка їх підписала.

Окрім того, при розгляді справи встановлено, що акти -приймання передачі були підписані керівниками підприємств.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту червня 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 132839 грн. по отриманих податкових накладних від ТОВ "ВТО Укрексп".

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13 січня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Повний текст ухвали виготовлено 23.03.2012 року.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Молочний завод" ТзОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд" вул.Ватутіна,45,м.Житомир,10000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014