Ухвала суду № 23643776, 01.03.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"01" березня 2012 р. Справа № 0670/8499/11

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Капустинського М.М.

Малахової Н.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши апеляційну скаргу Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" грудня 2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тансель" до Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Тансель" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом та просило скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції (далі ОДПІ) №0000382301 від 12.05.2011 року, яким підприємству визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 51041,00 грн., в т.ч. основний платіж - 40833,00 грн. та 10208,00 грн. - штрафної санкції.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Бердичівська ОДПІ просить постанову суду скасувати та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що суд при ухваленні судового рішення не дотримався вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та не надав оцінки тому, що правовідносини між позивачем та ТОВ "Євротрейд холдінг" здійснені без мети настання реальних наслідків.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Бердичівською ОДПІ Житомирської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Тансель" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Євротрейд Холдінг" за грудень 2010 року, про що складено акт №2052/2301/37042533 від 05.04.2011 року.

Під час перевірки, податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ "Тансель" порушено вимоги пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищено податковий кредит грудня 2010 року на 40833 грн. по фінансово - господарських операціях з ТОВ "Євротрейд Холдінг".

Зазначених висновків податковий орган дійшов у зв"язку з тим, що ТОВ "Тансель" документально не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ "Євротрейд Холдінг" у грудні 2010 року, щодо контрагента позивача порушено провадження про банкрутство, операції ТОВ "Євротрейд Холдінг" не підтверджені стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності на підставі чого податковий орган прийшов до висновку, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ "Євротрейд Холдінг" є нікчемним (а.с. 7-9).

12.05.2011 року, на підставі вказаного акту, видано податкове повідомлення-рішення №0000382301, яким товариству визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 51041,00 грн., в т.ч. основний платіж - 40833,00 грн. та 10208,00 грн. - штрафної санкції (а.с.10), яке оскаржувалося позивачем до ДПА України в Житомирській області, однак, скарги залишено без задоволення.

Скасовуючи зазначене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення сум податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Так, Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положення п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках та повинна містити обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної, повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість та ін. (пп.7.2.3, 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до вимог пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ "Євротрейд Холдінг" (продавець) та ТОВ "Тансель" (покупець) укладено договір №2/11/2010с від 08.11.2010 року, відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах даного договору товар: шкури ВРХ мокросоленої консервації, обряджені, боєнського походження. Відповідно до п.1.2 договору продавець поставляє товар в асортименті, кількості, по цінах в терміни, погоджені з покупцем в письмовій або усній формі. Кількість, вага, ціна, строки поставки та інші характеристики товару визначаються під час кожної поставки і вказуються у видаткових накладних. Згідно п.3.3 даного договору усі витрати на транспортування несе покупець, або за домовленістю сторін (а.с.25-26).

На виконання умов договору ТОВ "Євротрейд Холдінг" виписало накладну №607 від 11.11.2010 року та податкову накладну №607 від 11.11.2010 року на суму 245000,00 грн. на придбання позивачем шкури ВРХ (а.с. 19, 21). За отриманий товар позивач повністю розрахувався з контрагентом, що підтверджується банківською випискою та платіжним дорученням (а.с.22, 23).

Транспортування ТМЦ від контрагента до позивача відбувалось автотранспортом ПП ОСОБА_5 за замовленням ТОВ "Євротрейд Холдінг" з м.Дніпропетровська до м.Київа для позивача, що підтверджується товарно-транспортною накладною (а.с.20).

Дніпропетровською районною лікарнею державної ветеринарної медицини 11.11.2010 року видано ветеринарне свідоцтво ВГ-04 №583483 для ТОВ "Євротрейд Холдінг" на шкури яловичини у кількості 549 штук для направлення автомобільним транспортом ТОВ "Тансель" (а.с.24).

Шкури ВРХ транспортувались в м.Київ до ЗАТ "Чинбар" в якості давальницької сировини на переробку, що підтверджується контрактом №1-2010/Тансель від 06.10.2010 року (а.с.60-61), видатковими накладними (а.с.55, 57), актом на списання №СпТ-000001 від 11.11.2010 року позивача (а.с.56), актом виконаних послуг №4191 від 10.01.2011 року по переробці сировини (а.с.58), рахунком-фактурою №1 від 18.11.2010 року (а.с,59).

З огляду на викладене, посилання податкового органу на те, що товаротранспортні накладні оформлені неналежним чином, оскільки товар не доставлявся в склад за місцезнаходженням ТОВ "Тансель" спростовуються вище зазначеними доказами.

В подальшому, перероблена сировина була експортована до Республіки Польща, що підтверджується ВМД, інвойсом (а.с.48-54).

Враховуючи вищенаведені обставини та виходячи з приписів Закону України "Про податок на додану вартість", єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

Як убачається з матеріалів справи, податкова накладна на час формування податкового кредиту була в наявності та зауважень щодо її форми та змісту зі сторони податкового органу не було. Так само, в судовому засіданні підтверджено належними доказами факт транспортування товару від продавця до покупця та подальше його використання в господарській діяльності.

Доводи податкового органу, про те, що у відношенні ТОВ "Євротрейд Холдінг" порушено справу про банкрутство (постанова Господарського суду Запорізької області від 12.04.2011 року справа №26/5009/1725/11) є безпідставними, оскільки постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2011 року по справі №26/5009/1725/11 постанову Господарського суду Запорізької області від 12.04.2011 року скасовано (а.с.84-88).

Також, є безпідставними доводи податкового органу про те, що ТОВ "Євротрейд Холдінг" не знаходиться за своїм місцезнаходженням.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України контрагент позивача - ТОВ "Євротрейд Холдінг" на час здійснення господарських операцій з позивачем знаходились в Реєстрі юридичних і фізичних осіб підприємців, являлось платником податку на додану вартість (а.с.65-66).

В акті від 25.03.2011 року №241/23-02/37222018, на який посилається відповідач, зазначено, що на час проведення перевірки ТОВ "Євротрейд Холдінг" відсутнє за місцем реєстрації, тоді, як операції між позивачем і контрагентом відбулись в листопаді 2010 року. Окрім того, в акті зазначено, що ТОВ "Євротрейд Холдінг" за період 01.08.2010 року по 31.12.2010 року до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ у розмірі 20748037,15 грн. (а.с.69-72).

Посилання податкового органу на те, що у контрагента позивача ТОВ "Євротрейд Холдінг" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби є безпідставними. Як в суді першої інстанції так і при розгляді справи в апеляційній інстанції, представники відповідача почяснили, що вказані питання не досліджувалось податковим органом під час перевірки, оскільки проводилася камеральна перевірка всього за один місяць.

Не узгоджуються з приписами Цивільного Кодексу України і доводи апелянта з приводу того, що правочин, між позивачем та ПП ТОВ "Євротрейд Холдінг" є нікчемним.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що при визнанні договору нікчемним, податковим органом не дотримано зазначених вимог, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Законом України "Про податок на додану вартість" або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, для включення до податкового кредиту суми сплаченого податку. Також, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентом.

Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

За таких обставин добросовісний покупець не може нести відповідальність за будь-які дії продавця, які на думку податкового органу є неправомірними, якщо він виконав усі передбачені законодавством умови щодо формування податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване судове рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердичівської об"єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: М.М. Капустинський Н.М. Малахова

Повний текст ухвали виготовлено 02.03.2012 року.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тансель" вул.Грибова,2,с.Радянське,Бердичівський район, Житомирська область,13319

3- відповідачу Бердичівська об"єднана державна податкова інспекція вул. Б. Хмельницького,24-а,м.Бердичів,Житомирська область,13312