Ухвала суду № 23643264, 02.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"02" червня 2011 р. Справа № 2а-2764/10/0670

номер рядка статистичного звіту 8.2.8

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Малахової Н.М.

Мацького Є.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" березня 2011 р. у справі № 2а-2764/10/0670 за позовом Приватного підприємства "Імпульс-Транс" до Державної податкової інспекції в м. Житомирі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2010 року Приватне підприємство (надалі ПП) "Імпульс-Транс" звернулося до суду з вказаним позовом та просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у м. Житомирі від 30 березня 2010 року про визначення сум податкових зобов'язань, а саме: № 000842301/0 - по податку на прибуток в розмірі 26025, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 17350, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 8675, 00 грн.), № 000852301/0 - по податку на додану вартість в розмірі 19323, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 12882, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6441, 00 грн.), № 0002331702/0 - по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 38641, 68 грн. (у тому числі: основний платіж - 12880, 56 грн., штрафні (фінансові) санкції - 25761, 12 грн.), а також рішення № 0004422302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3589, 24 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 березня 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 30.03.2010 року №0002331702/0 в частині донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 11593,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23186,94 грн.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.03.2010 року №0004422302. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Житомирі просить постанову суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нову - про відмову в задоволені позову в повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги, податковий орган зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що розрахунковий документ має відповідати встановленій формі, а відповідальність за вказані порушення передбачена ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки". Також, апелянт посилається на те, що суд безпідставно послався на ст.250 Господарського кодексу України, цим самим вийшов за межі позовних вимог.

Постанова суду в частині відмови в задоволенні позову не оскаржується, а тому не є предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому справа підлягає розгляду в порядку, визначеному ст.197 КАС України.

Перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПП "Імпульс-Транс" зареєстровано 22 листопада 2006 року виконавчим комітетом Житомирської міської ради як юридична особа, та як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Житомирі (а.с.41).

Під час проведення працівниками Державної податкової інспекції у м. Житомирі планової виїзної перевірки ПП "Імпульс-Транс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2009 року виявлені порушення, про що складено акт № 1609/23-1/34687436/0100 від 22 березня 2010 року (а.с.42-58).

На підставі вказаного акту перевірки, Державною податковою інспекцією у м. Житомирі 30 березня 2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення про визначення Приватному підприємству "Імпульс-Транс" сум податкових зобов'язань, а саме: № 000842301/0 - по податку на прибуток в розмірі 26025, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 17350, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 8675, 00 грн.), № 000852301/0 - по податку на додану вартість в розмірі 19323, 00 грн. (у тому числі: основний платіж - 12882, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 6441, 00 грн.), № 0002331702/0 - по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 38641, 68 грн. (у тому числі: основний платіж - 12880, 56 грн., штрафні (фінансові) санкції - 25761, 12 грн.), а також рішення № 0004422302 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3589, 24 грн.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасовуючи податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 30.03.2010 року №0002331702/0 в частині донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 11593,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 23186,94 грн., суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачем не порушені вимоги п. "е" пп. 4.2.9 п. 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" .

З матеріалів справи вбачається, що на підставі контракту купівлі-продажу № 1 від 26 серпня 2008 року, позивач придбав у "OU SKOVTEKNIK" (Естонія) лісовий комбайн "Харвестер", 1996 року випуску, який був імпортований ПП "Імпульс-Транс" в Україну 01 жовтня 2008 року. Загальна вартість комбайна, згідно з ВМД, склала 227290, 00 грн., у тому числі: податок на додану вартість - 37882, 00 грн., митна вартість - 189408, 00 грн.(а.с.30-32).

22 грудня 2008 року підприємством вказаний комбайн було реалізовано громадянину ОСОБА_4 за 150000, 00 грн. про що свідчить податкова накладна № 20 від 30 грудня 2008 року. На час перевірки, заборгованість по сплаті за комбайн складала 148507, 00 грн.

Приймаючи податкове повідомлення - рішення № 0002331702/0 від 30 березня 2011 року податковий орган поряд із іншими податковими зобов'язаннями нарахував зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за надання громадянину ОСОБА_4 додаткових благ при реалізації лісового комбайну "Харвестер", 1996 року випуску, за 150000, 00 грн. без проведення оцінки за ціною, значно нижчою від звичайної.

В обгрунтування своїх доводів податковий орган посилався на те, що здійснюючи продаж рухомого майна без проведення експертної оцінки, за ціною значно нижчою від звичайної, розрахованої за правилами визначення звичайних цін, підприємством було надано покупцеві додаткові блага, які, відповідно до вимог абзацу "е" підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", являються оподатковуваним доходом.

Проте, погодитися з такими доводами Державної податкової інспекції у м. Житомирі не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.

Визначення поняття додаткового блага наведено в п. 1.1 ст. 1 названого Закону. За змістом вказаної норми, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Таким чином, як додаткові блага мають розглядатися виплати платнику податку від його працедавця, які мають пільговий характер, містять істотний особистий елемент та надання яких особі не пов'язане з виконуваною ним працею, а проводиться на будь-якій іншій підставі.

Як встановлено судом першої інстанції, громадянин ОСОБА_4 не перебував у трудових відносинах з ПП "Імпульс-Транс", трудова угода з ним не укладалася, в штат не включався та заробітна плата не виплачувалася.

Зазначений комбайн був переданий ОСОБА_4 на платній основі, на підставі договору. Доказів на підтвердження того, що позивачем приймалося рішення про надання відповідної знижки покупцю не надано, а тому вказаний комбайн, не є його додатковим благом в розумінні п.1.1. статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Також, є обгрунтованим судове рішення щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.03.2010 року №0004422302.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами і доповненнями, форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Пунктом 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за N 105/5296, встановлені вимоги до змісту розрахункових документів та визначені обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Пунктом 3.2 вказаного Положення визначено, що касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СГ, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД"; якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги); позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ"; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та логотип виробника.

Як вбачається із акту перевірки № 1609/23-1/34687436/0100 від 22 березня 2010 року та наданих позивачем документів, підзвітною особою ОСОБА_5 у 29 випадках протягом листопада-грудня 2008 року, лютого-березня 2009 року, липня-серпня 2009 року придбавалося пальне, масло та інші товари. Документи у 27 випадках такого отримання оформлені з порушенням викладених норм Положення, а саме: у 20 випадках на розрахункових документах відсутній напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК", у 3 -оплата пального проводилася за службовим чеком, у 4 - оплата пального проводилася на підставі паливної картки, за придбані у Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина" товари та у Приватного підприємства НВФ "Росана" масло платіжні документи взагалі відсутні.

Таким чином, документи про придбання підзвітними особами у цих 29 випадках вказаних товарів на загальну суму 3589, 24 грн., у зв'язку з їх невідповідністю вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, не є розрахунковими в контексті вимог пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а тому така вартість отриманих товарів вважається додатковими благами.

Саме за вказане правопорушення, рішенням від 30 березня 2010 року за № 0004422302, до приватного підприємства застосовано штрафні санкції (а.с.12) на підставі статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 436/95.

Виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Отже, фінансові санкції, передбачені Указом Президента України " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року № 436/95 належать до адміністративно-господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно-господарський штраф (статті 239, 241 Господарського кодексу України).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом першої інстанції правильно визначено, що уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою НБУ № 637 від 15 грудня 2004 року, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як фінансові санкції, виключно протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, порушення позивачем вказаного вище Положення вчинено у листопаді 2008 - березні 2009 року. Акт перевірки, яким зафіксовано вчинене порушення, складено 22.03.2010 р., а штрафні (фінансові) санкції застосовано 30.03.2010 р., тобто після закінчення зазначених строків.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірного посилання суду на норми Господарського кодексу є безпідставними з огляду на вищевикладене, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.195,197,200,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" березня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: Н.М. Малахова

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Імпульс-Транс" пров.Вишневий 6,м.Житомир,10006

3- відповідачу Державна податкова інспекція в м.Житомирі пл.Перемоги,2,Житомир,10014