Ухвала суду № 23643248, 16.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"16" червня 2011 р. Справа № 2а-6986/10/0670

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Малахової Н.М.

Мацького Є.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представників сторін: Кашперук О.В., Наумової А.М., Дмитрієвої О.О., Литвинчук Н.П., Мельник А.В., Козяр В.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомрі апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі та першого заступника прокурора Житомирської області Чумаченка А.І. на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" березня 2011 р. у справі № 2а-6986/10/0670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флорес Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, вимоги за яким уточнив (т.3 а.с. 160-163), та просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0000452301/0 від 19.02.2010 року, № 0000452301/1 від 30.04.2010 року, № 0001242301/1 від 30.04.2010 року, № 0001252301/1 від 30.04.2010 року, № 0000452301/2 від 31.05.2010 року, № 0001242301/1 від 05.06.2010 року, № 0001252301/1 від 05.06.2010 року, № 0000452301/3 від 12.08.2010 року, № 0001242301/3 від 12.08.2010 року, № 0001252301/3 від 12.08.2010 року.

В обґрунтування вимог посилався на те, що висновки податкового органу щодо безоплатного отримання паливно-мастильних матеріалів від ТОВ "Престиж Ойл" та ТОВ "Солара-М" є неправильними, оскільки вказані підприємства були лише вантажовідправниками товару, який був придбаний у ТОВ "Славія". Отримання товару від ТОВ "Славія" та реальність здійснення операцій з цих поставок підтверджується відповідними договорами, платіжними документами, видатковими та податковими накладними, актами передачі-приймання, а тому висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту неправомірні.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0000452301/0 від 19.02.2010 року, № 0000452301/1 від 30.04.2010 року, № 0001242301/1 від 30.04.2010 року, № 0001252301/1 від 30.04.2010 року, № 0000452301/2 від 31.05.2010 року, № 0001242301/1 від 05.06.2010 року, № 0001252301/1 від 05.06.2010 року, № 0000452301/3 від 12.08.2010 року, № 0001242301/3 від 12.08.2010 року, № 0001252301/3 від 12.08.2010 року.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням Державна податкова інспекція (надалі ДПІ) у м. Житомирі та Житомирська обласна прокуратура в особі першого заступника прокурора Чумаченка А.І. подали апеляційні скарги, в яких просять постанову суду скасувати та прийняти нову - про відмову в задоволенні позову.

Зокрема, ДПІ у м. Житомирі зазначає, що судом порушені норми матеріального права, оскільки не взято до уваги, що перевірка проводилася на підставі наявних на час перевірки документів. Судом порушені пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Факт безоплатного отримання позивачем нафтопродуктів від ТОВ "Престиж Ойл" та ТОВ "Солара-М" встановлено перевіркою.

Судом невірно застосовані норми ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки підприємство включило до валових витрат у 2009 році вартість паливно-мастильних матеріалів у сумі 94 137 053 грн. отриманих від ТОВ "Славія" без підтвердження первинних документів (відсутні товарно-транспортні накладні). Наявність видаткових накладних та банківських виписок, на думку апелянта, не є достатніми доказами підтвердження отриманого товару. Крім того, апелянт посилається на те, що оформлення паспортів якості та сертифікатів відповідності іншими суб'єктами господарювання підтверджує ту обставину, що ТОВ "Славія" не постачало нафтопродуктів позивачу.

Також, апелянт вказує на порушення судом норм ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ненадання оцінки податковим накладним, які оформлені неналежним чином по Філії №18 ТОВ "НК Альфа-Нафта".

Крім викладеного, апелянт зазначає, що судом порушено норми процесуального права, а саме, безпідставне посилання на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, посилання на докази, які суперечать один одному, та ненадання оцінки матеріалам зустрічної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "Славія".

Аналогічні доводи викладені і в апеляційній скарзі Житомирської обласної прокуратури. Крім зазначеного, прокуратура посилається на те, що угоди між ТОВ "Флорес Плюс" та ТОВ "Славія" укладені без реального економічного характеру, а спрямовані на безпідставне та протиправне отримання прибутків. Висновки суду, щодо наявності у позивача документів податкового обліку та банківських документів, не спростовують порушень, встановлених перевіркою, за відсутності транспортної документації.

При розгляді справи в апеляційній інстанції представники ДПІ у м. Житомирі підтримали доводи апеляційної скарги, яка подана податковим органом та вважають обгрунтованими доводи апеляційної скарги Житомирської обласної прокуратури.

Прокурор в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники позивача заперечили доводи апеляційних скарг з підстав, які викладені в письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 20.11.2009 року працівниками СВ ПМ ДПА у Житомирської області в офісному приміщенні позивача був проведений обшук і вилучені регістри сентитичного та аналітичного податкового (бухгалтерського) обліку, первинні документи податкового (бухгалтерського) обліку, електронні носії інформації та інше (т.2 а.с. 197-204).

В послідуючому, в період з 23.11.2009 року по 02.02.2010 року податковим органом була проведена перевірка ТОВ "Флорес плюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.03.09р. по 30.09.09р. За результатами зазначеної перевірки, 09.02.2010 року за № 679/23-1/36389492/0110 складено акт (т.1 а.с.13-38)

Проведеною перевіркою було встановлено порушення з боку позивача, а саме:

- пп. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 188 214 грн. за 3 квартали 2009 року та занижено податок на прибуток в сумі 38 699 883 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2009 р. 255 327 грн.; ІІ квартал 2009 р. -15 437 007 грн.; ІІІ квартал 2009 р. - 23 007 549 грн.

- п.п. 7.2.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) ТОВ "Флорес Плюс" щодо завищення податкового кредиту на суму 287 779 грн., по періодах: за квітень 2009р. -44 382 грн.; за травень 2009р. -60 995 грн.; за червень 2009р. -57 336 грн.; за липень 2009р. -65 768 грн.; за серпень 2009р. -26 743 грн.; за вересень 2009р. -32 555 грн..

При розгляді заперечень ТОВ "Флорес Плюс", відповідач надав відповідь за № 9442/10/23-1 від 16.02.2010 року, якою до відома позивача було доведено, що деякі розділи акту викладені в іншій редакції (т.2 а.с.154-161).

Зі змісту акту від 09.02.2010 року № 679/23-1/36389492/0110, зі змінами, внесеними до нього згідно відповіді на заперечення за № 9442/10/23-1 від 16.02.2010 року вбачається, що перевіркою встановлені порушення:

- пп. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 188 214 грн. за 3 квартали 2009 року та занижено податок на прибуток в сумі 38 699 952 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2009 р. 255 327 грн.; ІІ квартал 2009 р. -15 437 007 грн.; ІІІ квартал 2009 р. - 23 007 618 грн.

- п.п. 7.2.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) ТОВ "Флорес Плюс" завищено рядок 26 "Залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24-рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)" за вересень 2009р. у сумі 287 787 грн.".

Крім викладеного, в акті та відповіді на зауваження зазначалося, що під час перевірки:

- встановлено факт безоплатного отримання нафтопродуктів ТОВ "Флорес Плюс" на загальну суму 60 850 692 грн. від ТОВ "Престиж Ойл" з станції Коростень та ТОВ "Солара-М" з станції Калинівка на АЗС ТОВ "Флорес Плюс". Паливо відвантажувалось ТОВ "Престиж Ойл" або ТОВ "Солара-М" згідно товарно-транспортних накладних та актів прийому - передачі паливних матеріалів. У товарно-транспортних накладних у графі "вантажовідправник" зазначено ТОВ "Престиж Ойл" або ТОВ "Солара-М" , у графі "вантажоотримувач" ТОВ "Флорес Плюс", дані документи скріплені мокрими печатками ТОВ "Престиж Ойл" або ТОВ "Солара-М" та ТОВ "Флорес Плюс". Перевезення палива на АЗС для ТОВ "Флорес Плюс" згідно товарно-транспортних накладних, що підтверджено актами виконаних робіт, з нафтобази ТОВ "Престиж Ойл" здійснювала Житомирська філія № 18 ТОВ НК "Альфа Нафта", з нафтобази ТОВ "Солара-М"- ТОВ "Солара-М". Відпуск палива здійснювався за довіреностями на отримання паливно-мастильних матеріалів від ТОВ "Престиж Ойл" та ТОВ "Солара-М", яким оплата за отримані паливно-мастильні матеріали від ТОВ "Флорес Плюс" станом на 30.09.2009 року не здійснювалась. Оскільки одержувач не має права на валові витрати виходячи з вартості безоплатно отриманих товарів, то і права на податковий кредит;

- встановлено заниження задекларованих ТОВ "Флорес Плюс" показників у рядку 01.2 Декларації "приріст балансової вартості запасів" на 275грн.72 коп. за рахунок не включення до залишків на кінець звітного періоду Додатку К1 Декларації (ІІІ квартали 2009 року) суму надлишків товарів в розмірі 275грн.72коп., встановлених за результатами перевірки органами державної податкової служби (акт перевірки від 16.07.2009р. № 0571/0630) дотримання ТОВ "Флорес Плюс" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій), чим порушено вимоги п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- згідно наданих для перевірки слідчим відділом ПМ ДПА у Житомирської області документів встановлено, що ТОВ "Флорес Плюс" протягом перевіряємого періоду згідно договору № 89-03/09-В від 19.03.2009р. (з додатковими угодами) здійснювало купівлю нафтопродуктів та газу скрапленого від ТОВ "Славія" (м. Дніпропетровськ) на загальну суму 112 964 464грн.11 коп., в тому числі ПДВ -18 827 410грн.67коп. В порушення п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством включено до складу валових витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів на суму 94 137 053грн., по яких відсутні первинні бухгалтерські документи щодо передачі та транспортування від ТОВ "Славія" до орендованих ТОВ "Флорес Плюс" АЗС та нафтобаз. ПДВ на суму 18 827 410грн.67коп. підприємством відображено в податковому обліку, а дані операції - в бухгалтерському обліку в березні-вересні 2009 року. Документи, які підтверджують факт отримання ТОВ "Флорес Плюс" товару від ТОВ "Славія" (товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності та якості, акти приймання-передачи нафтопродуктів, рахунки-фактури та інші, що свідчать про реальність здійснюваних операцій), крім накладних та податкових накладних у підприємства відсутні, чим порушено п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- ТОВ "Флорес Плюс" не враховано результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень, квітень 2009 року від 30.08.09 р. № 3939/23-2/36389492 за результатами якої встановлено порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та зменшено податковий кредит за березень 2009 року на суму ПДВ у розмірі 8 грн. Також, віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 287 779 грн. по Філії № 18 ТОВ НК "Альфа Нафта" згідно податкових накладних, які оформлені неналежним чином та не містять відповідних реквізитів (відсутня одиниця виміру, номенклатура, кількість, ціна. Код, адреса, назва підприємства, тощо).

На підставі акту перевірки № 679/23-1/36389492/0110 від 09.02.2010 року, податковим органом, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000452301/0 від 19.02.2010 року, яким ТОВ "Флорес плюс" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 48 034 709 грн. (основний платіж -38 699 952 грн., штрафні санкції -9 334 757 грн.) (т. 1 а.с. 39).

Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку, що стало підставою для проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Флорес Плюс" з окремих питань щодо правомірності донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по акту перевірки № 679/23-1/36389492/0110 від 09.02.2010 року за період з 03.03.2009 року по 30.09.2009 року.

За результатами позапланової перевірки складено акт від 28.04.2010 року № 2419/23-1\36389492/0100 (т.1а.с.43-50). Відповідно до висновків перевірки встановлено порушення ТОВ "Флорес Плюс":

- п.п. 7.2.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) в результаті чого ТОВ "Флорес Плюс" завищено рядок 26 "Залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24-рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)" за вересень 2009р. у сумі 287 787 грн.

- пп. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування на суму 188 214 грн. за 3 квартали 2009 року та занижено податок на прибуток в сумі 38 699 952 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2009 р. 255 327 грн.; ІІ квартал 2009 р. -15 437 007 грн.; ІІІ квартал 2009 р. - 23 007 618 грн.

та встановлено порушення :

- 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 18 535 324 грн. та завищення рядка 26 "Залишок від'ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24-рядок 25) (значення цього рядка переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду)" за вересень 2009р. у сумі 300 057 грн..

Крім вищевикладеного, в акті від 28.04.2010 року № 2419/23-1\36389492/0100 зазначалося, що:

- перевіркою підтверджено факти викладені в акті планової документальної перевірки № 679/23-1/36389492/0110 від 09.02.2010 року за період з 03.03.2009 року по 30.09.2009 року щодо правомірності донарахування податку на прибуток;

- та встановлено, що ТОВ "Флорес Плюс" віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 18835381 грн. по ТОВ "Славія" по угоді на поставку ПММ та газу скрапленого № 89-02/09-ФП від 19.03.2009 року, яка має ознаки нікчемності, оскільки встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угоди без мити настання реальних наслідків.

За наслідками розгляду перинної скарги, податковим органом, 30.04.2010 року, були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими були визначені податкові зобов'язання в сумі:

- № 0001252301/1- з податку на додану вартість -27 802 986 грн. /основний платіж -18 535 324 грн., штрафні санкції -9 267 662 грн./ (т.1 а.с.40);

- № 0001242301/1-з податку на прибуток -19 349 976 грн. штрафних санкцій (т.1 а.с.41);

- № 0000452301/1-з податку на прибуток -48 034 709грн. /основний платіж -38 699 952 грн., штрафні санкції -9 334 757 грн./ (т.1 а.с.42).

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку. Скарги залишені без задоволення і за наслідками їх розгляду були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000452301/2 від 31.05.2010 року, № 0001242301/1 від 05.06.2010 року, № 0001252301/1 від 05.06.2010 року, № 0000452301/3 від 12.08.2010 року, № 0001242301/3 від 12.08.2010 року, № 0001252301/3 від 12.08.2010 року (т.3 а.с.164-169).

Судом встановлено, що висновки відповідача, зазначені в акті перевірки щодо заниження задекларованих ТОВ "Флорес Плюс" показників у рядку 01.2 Декларації "приріст балансової вартості запасів" на 275грн. 72коп. за рахунок не включення до залишків на кінець звітного періоду Додатку К1 Декларації (ІІІ квартали 2009 року) суму надлишків товарів в розмірі 275грн.72коп., встановлених за результатами перевірки органами державної податкової служби (акт перевірки від 16.07.2009р. № 0571/0630) дотримання ТОВ "Флорес Плюс" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій), чим порушено вимоги п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є неправомірними.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаного акту перевірки від 16.07.2009 року, яким встановлено, що товариством не обліковано у встановленому порядку дизельне пальне за місцем реалізації, 29.07.2009 року ДПІ у м. Житомирі було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006532302 в сумі 551грн. 43коп., яке постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11.06.2010 року по справі № 2а-7564/09 визнано протиправним та скасовано. Зокрема, судовим рішенням було встановлено, що висновки перевіряючих щодо неведення обліку товарних запасів на місці їх реалізації та продаж не облікованих товарів не відповідають дійсності. Зазначена постанова набрала законної сили (т.2 а.с.165-167).

Також, судом першої інстанції правильно визнано неправомірними дії податкового органу щодо висновків про безоплатне отримання ТОВ "Флорес Плюс" нафтопродуктів на суму 60 850 692 грн. та неправомірного віднесення ним до складу валових витрат 941 37 053 грн., а також до податкового кредиту ПДВ в сумі 18 835 381 грн., виходячи з наступного.

Згідно умов договору купівлі-продажу № 89-03/09-В від 19.03.2009 року, який укладено між ТОВ "Флорес Плюс" (Покупець) та ТОВ "Славія" (Продавець), Продавець зобов'язується доставити і передати у власність Покупцю нафтопродукти, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму в строки, обумовлені даним Договором; обов'язки Продавця вважаються виконаними з моменту надання товару в розпорядження Покупця; товар вважається переданим в розпорядження Покупця з моменту підписання відповідної видаткової накладної; умови поставки у відповідності з вимогами Міжнародних правил відносно тлумачення термінів "Інкотермс" (2000 р.) - ЕХW склад ВАТ "Дніпронафтопродукт" м. Дніпропетровськ, або на інших складах, що знаходяться в користуванні ВАТ "Дніпронафтопродукт" на підставах, що не протирічать діючому законодавству (т.1 а.с.60-62).

16 березня 2009 року між ВАТ "Дніпронафтопродукт" (Зберігач) та ТОВ "Флорес Плюс" (Поклажодавець) було укладено договір зберігання №1603/09-9, за яким, Зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються Поклажодавцем, і повернути їх Поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. Зберігач має право здійснювати відпуск товару зі складів третіх осіб, які знаходяться в договірних відносинах зі Сторонами цього Договору, тільки за вимогою Поклажодавця (т.1 а.с.69-71).

01 квітня 2009 року між ТОВ "Флорес Плюс" (Відправник) та ТОВ "Солара-М" (Перевізник) було укладено договір № С/09-13 перевезення вантажів, відповідно до якого Перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Відправником вантаж до пункту призначення, видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу (т.1 а.с.67-68).

02 квітня 2009 року між ТОВ "АЙЛЕНД ОІЛ" (Перевізник) та ТОВ "Флорес Плюс" (3амовник) було укладено договір № 0204-4/09А перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно якого Перевізник зобов'язується приймати, а Замовник надавати для перевезення вантажі в обсязі й порядку, установленому умовами даного Договору (т.1 а.с.65-66).

25 березня 2009 року між філією № 18 "Житомирська" ТОВ "НК Альфа-Нафта" (Перевесник) та ТОВ "Флорес Плюс" (3амовник) було укладено договір № 53/1 перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого Перевізник зобов'язується приймати, а Замовник надавати для перевезення вантажі в обсязі й порядку, установленому умовами даного Договору (т.2 а.с.151-152).

З огляду на викладене, договір купівлі-продажу нафтопродуктів позивачем було укладено лише з ТОВ "Славія", а з іншими суб'єктами господарювання, зокрема ТОВ "Солара-М", ТОВ "АЙЛЕНД ОІЛ", філією № 18 "Житомирська" ТОВ "НК Альфа-Нафта" та ВАТ "Дніпронафтопродукт" укладено відповідно договори на перевезення та зберігання даного товару.

ТОВ "Флорес Плюс" придбавши нафтопродукти на складі ВАТ "Дніпронафтопродукт" у ТОВ "Славія", яке також зберігало нафтопродукти на складах ВАТ "Дніпронафтопродукт" згідно укладеного договору, мало можливість отримати останні зі станції Калинівка Вінницької області зі складу ТОВ "Солара-М" та зі станції Коростень Житомирської області з нафтобази ТОВ "Престиж Ойл". Зі вказаними підприємствами ВАТ "Дніпронафтопродукт" були укладені договори користування ємкостями та зберігання, а тому ТОВ "Солара-М", ТОВ "Престиж Ойл" повинні були видавати нафтопродукти третім особам за вимогою ВАТ "Дніпронафтопродукт" (т. 4 а.с.34) .

Обставини зберігання нафтопродуктів ВАТ "Дніпронафтопродукт" підтверджуються листами вказаного товариства від 28.09.2010 року № 10/2809/02 (т.3 а.с.172), від 12.01.2011 року № 10/120103 (т.4 а.с.31). Зі змісту яких вбачається, що відповідно до укладеного договору № 1603/09-09 від 16.03.2009 року та з ціллю мінімізації витрат на перевезення нафтопродуктів з одного регіону до іншого, ТОВ "Флорес Плюс" виявило бажання отримувати нафтопродукти у Житомирській області чи найближчих до м. Житомира регіонах. У зв"язку з тим, що ВАТ "Дніпронафтопродукт" зберігало нафтопродукт окрім Дніпропетровської та Київської області, ще й у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях, нафтопродукти ТОВ "Флорес Плюс" видавались зі зберігання третіх фірм, що передбачено укладеним договором та узгоджується з вимогами ч.1 ст. 949 ЦК України. За змістом якої передбачено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажедавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та якості.

З урахуванням викладеного, доводи ДПІ у м. Житомирі про те, що позивач отримав від ТОВ "Престиж Ойл" та ТОВ "Солара-М" нафтопродукти на загальну суму 60 850 692 грн., є безпідставними та спростовуються вищенаведеними матеріалами.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами і доповненнями: "Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності."

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку ( підпункт 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону).

Судом встановлено, що отримання товару та витрати ТОВ "Флорес плюс" в матеріальній формі, що були здійснені ним як компенсація вартості придбаного товару за угодою з ТОВ "Славія", підтверджені первинними документи. Зокрема, видатковими та податковими накладними, додатковими угодами, платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів. Вказані обставини не заперечуються і актами перевірок.

Згідно вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІУ від 16.07.99 р. зі змінами і доповненнями, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

В розумінні статті 1 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Здійснення вищезазначених господарських операцій, а саме придбання паливо-мастильних матеріалів у ТОВ "Славія" підтверджується первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними та журналом реєстрації довіреностей на отримання товару, які оформлені відповідно до вимог Закону (а.с. т.2 а.с.71-110, 111-150, т.3 а.с.178-184).

Статтею 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено правила ведення податкового обліку .

У відповідності до п. 11.2. ст. 11 названого Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається будь-яка дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З урахуванням викладеного, позивачем з метою дотримання вказаної вимоги законодавства щодо підтвердження правомірності віднесення витрат до складу валових було надано відповідні видаткові накладні, податкові накладні та платіжні доручення про перерахування коштів.

Доводи ДПІ у м. Житомирі з приводу того, що відсутність товарно-транспортних накладних позбавляє позивача права на віднесення витрат до складу валових є безпідставними, оскільки за умови надання позивачем інших документів, передбачених пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 вищезазначеного Закону, товарно-транспортна накладна не є визначальною підставою для віднесення витрат до складу валових.

Крім того, факт транспортування нафтопродуктів від ТОВ "Славія" підтверджується наявними в матеріалах справи договорами та актами виконаних робіт, складених ТОВ "Флорес Плюс" з ТОВ "Солара-М", ТОВ "АЙЛЕНД ОІЛ", філією № 18 "Житомирська" ТОВ "НК Альфа-Нафта" та ВАТ "Дніпронафтопродукт" (т.1 а.с.98-129).

Згідно п.1.23. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Підпунктом 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Є безпідставними та такими, що спростовані судом першої інстанції, доводи апелянта про безоплатність отримання ТОВ "Флорес Плюс" нафтопродуктів на загальну суму 60 850 692 грн. від ТОВ "Престиж Ойл" та ТОВ "Солара-М", оскільки в товарно-транспорних накладних у графі "вантажовідправник" зазначено ТОВ "Престиж Ойл" або ТОВ "Солара-М, у графі "вантажоотримувач" ТОВ "Флорес Плюс".

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, "вантажовідправник" - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення, а "вантажоодержувач" - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

З огляду на викладене, терміни "вантажовідправник" та "продавець" не є тотожними, а тому суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що в даному випадку ТОВ "Престиж Ойл" та ТОВ "Солара-М" виступали як особи, які, відповідно до вищевказаних договорів зберігання, надавали перевізникам вантаж, який належав ТОВ "Флорес Плюс" для перевезення, а тому не можливо вважати, що ТОВ "Престиж Ойл" та ТОВ "Солара-М" безоплатно передали позивачу нафтопродукти.

У відповідності до п. 3.1.1 ст. 3, п. 7.1, п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа - продавець, яка зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для зарахування вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту.

За змістом п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Таким чином, відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.,7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав, які передбачають не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість, зазначений Закон не містить.

Підпунктом 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Як встановлено судом, на момент видачі податкових накладних ТОВ "Славія" та ТОВ "Флорес Плюс" були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, а отже мали право складати податкові накладні. Матеріалами перевірок підтверджено, та не заперечується ДПІ, що на момент здійснення перевірок податковий кредит по господарським операціям з ТОВ "Славія" підтверджений податковими накладними, які мали всі необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 10 Закону України "Про податок на додану вартість" чітко передбачено коло осіб, які відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету.

Законом України "Про податок на додану вартість" або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами по всьому ланцюгу поставок, а тому доводи апелянта про нікчемність укладеного між ТОВ "Флорес Плюс" та ТОВ "Славія" договору купівлі-продажу від 19.03.2009 року, є безпідставними.

Доводи апелянта про те, що суд не прийняв до уваги акт зустрічної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "Славія" з ПП "Екотехресурс" також, є безпідставними, оскільки ТОВ "Флорес Плюс" не мало ніяких правових відносин з ПП "Екотехресурс" особисто, або ж через ТОВ "Славія" (т.4 а.с. 102-217).

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною другою ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Також, відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

При визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди між ТОВ "Флорес Плюс" та ТОВ "Славія" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

ДПІ в м. Житомирі не надано належних доказів щодо «безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій, а тому такий висновок є припущенням.

Факт здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Славія" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а купівля паливно-мастильних матеріалів пов`язана з господарською діяльністю позивача, оскільки основним видом діяльності товариства є роздрібна торгівля пальним.

Також, при розгляді справ як в суді першої інстанції, так і при розгляді справи в апеляційній інстанції, представники відповідача не надали належних доказів на підтвердження викладених в акті перевірки порушень ТОВ "Флорес Плюс" вимог податкового законодавства та правомірності прийнятих повідомлень - рішень.

Засвідчення сертифікату відповідності та паспорту на бензин печаткою ТОВ "Солара-М" (т.2 а.с. 235,236) не свідчить про те, що саме з вказаний суб"єкт господарування виступав в особі продавця нафтопродуктів.

Відповідно до Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №271/121 від 04.06.2007 року , зареєстрованої Міністерством юстиції України 04.07.2007 року за №762/14029, паспорт якості - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафти та/або нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, і їх відповідність вимогам нормативним документам. Сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи управління довкіллям, персонал відповідають установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

За змістом п.5.6 Інструкції, паспорти якості, видані вантажовідправником (отримані з транспортними документами) по одному примірнику від кожної партії нафти та/або нафтопродукту, зберігаються в організації не менше трьох місяців після реалізації даної партії нафтопродукту.

З огляду на викладене, відсутність у вантажоотримувача сертифікату відповідності, завіреного мокрою печаткою власника вантажу не є підставою для визнання правочину нікчемним. Крім того, Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки, міністерства транспорту та зв"язку, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №281/171/578/155 від 20.05.2008 року , зареєстрованої Міністерством юстиції України 02.09.2008 року за №8015496 не передбачає обов"язку вантажовідправника надати вантажоотримувачу сертифікат відповідності, завірений мокрою печаткою власника вантажу.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що суд не міг посилатися на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки вказана справа стосувалася посадових осіб підприємства , а не всього підприємства, є безпідставними.

Постановою від 05.03.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ "Флорес Плюс" за ознаками злочину, передбаченого ст.212 КК України, за відсутністю в їх діях складу злочину. У зв"язку з проведення перевірки, працівниками податкової міліції вилучалися первинні бухгалтерські документи у ТОВ "Флорес плюс", однак порушень податкового законодавства не було встановлено, про що свідчить зазначена постанова.

Крім того, перевірка по даній справі проходила і на підставі акту перевірки від 09.02.2010 року за № 679/23-1/36389492/0110 щодо порушення товариством пп. 4.1.6, п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , п.п. 7.2.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (т.3 а.с.152-154).

Дану постанову в установленому законом порядку не оскаржено та не скасовано. Вилучені під час обшуку на ТОВ "Флорес Плюс" первинні бухгалтерські документи по вищевказаним операціям працівниками міліції повернуті позивачу лише 03.02.2010 року (т.2 а.с.181-185).

Також, суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи податкового органу відносно того, що ТОВ "Флорес Плюс" не врахувало результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень, квітень 2009 року від 30.08.09 р. № 3939/23-2/36389492 за результатами якої встановлено порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та зменшено податковий кредит за березень 2009 року на суму ПДВ у розмірі 8,00 грн. та віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 287 779 грн. по Філії № 18 ТОВ НК "Альфа Нафта" згідно податкових накладних, які оформлені неналежним чином та не містять відповідних реквізитів (відсутня одиниця виміру, номенклатура, кількість, ціна, код, адреса, назва підприємства, тощо)

Як вбачається з висновків актів перевірки № 679/23-1/36389492/0110 від 09.02.2010 року та № 2419/23-1\36389492/0100 від 28.04.2010 року і визначених в оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податковим органом податкові зобов'язання в сумі 287 787 грн. за ці порушення в оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не визначались, а тому доводи представників відповідача щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з посиланням на вказані порушення є безпідставними.

Крім того, чинним законодавством не передбачена відповідальність суб"єкта господарювання за неналежне оформлення податкових накладних іншими контрагентами.

Також, не підтверджено належними доказами і ті обставини, що існують суперечливі дані щодо кількості бензину, отриманого ТОВ "Флорес Плюс" від ТОВ "Славія". Такі дані відсутні в акті перевірки, та не були підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційних скарг висновку суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 160,195,196,200,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі та першого заступника прокурора Житомирської області Чумаченка А.І. залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 березня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: Н.М. Малахова

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Флорес Плюс" вул.Бялика,10,м.Житомир,10020

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

4- прокуратура Житомирської області, м. Житомир, вул. 1-го Травня,11, 10008