ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2270/14610/11
Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Білої Л.М. Ватаманюка Р.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ясен-Поділля" до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області про скасування постанови № 142354 від 07.11.2011 року, -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2011 року ТОВ «Ясен-Поділля» звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до територіального управління Головавтотрансінспекції у Хмельницькій області про скасування постанови.
Позовні вимоги заявник мотивував протиправністю оскаржуваної постанови та посилаючись на приписи Закону України "Про автомобільний транспорт", просив її скасувати.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 13.12.2012 року вказаний позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Зокрема, апелянт наголошує на неврахуванні судом першої інстанції істотних обставин справи, зокрема приписів Наказу №340 від 07.06.2010 року «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», який передбачає ведення індивідуальної контрольної книжки водія, якщо транспортний засіб не обладнаний тахографом».
21.03.2012 року до суду надійшли письмові заперечення ТОВ «Ясен-Поділля», в яких останнє посилаючись на правомірність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Актом №058744 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.10.2011 року встановлено, що автомобіль марки МАН, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2 без зазначення номеру дорожнього листа і без ліцензійної картки, який належить ТОВ "Ясен-Поділля", порушив ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме надавав послуги з перевезення вантажу без оформленої індивідуальної контрольної книжки.
Згідно з постановою про застосування фінансових санкцій №142354 від 07.11.2011 року, у зв'язку з порушенням товариством законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", до ТОВ "Ясен-Поділля" застосовано фінансові санкції у розмірі 1700 гривень.
Оскарження зазначеної постанови слугувало підставою для звернення товариства до суду першої інстанції з вимогою її скасування.
В свою чергу, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови виходив з обґрунтованості та правомірності позовних вимог ТОВ "Ясен-Поділля", а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Пунктом 1.2 Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками", затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку, від 05.08.2008 № 974 констатовано, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно зі ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абз. 3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до умов договору оренди транспортного засобу №04/ТЗ/11 від 15.09.2011 року ТОВ "Ясен-Поділля" - орендодавець здало в оренду ТОВ "Старокостянтинівська меблева фабрика" - орендар, автомобіль марки МАН, державний номер НОМЕР_1 на термін з 15.09.2011 року по 14.09.2012 року ( п.23 договору).
Як досліджено судом апеляційної інстанції з товарно-транспортної накладної ААК №190155 від 05.10.2011 року і видаткової накладної №РН-0000023 від 05.10.2011 року, автопідприємство і замовник одночасно - ТОВ "Старокостянтинівська меблева фабрика" від вантажовідправника - ТОВ "Західполіфом" перевозило продукцію.
Подорожній лист ТОВ "Старокостянтинівська меблева фабрика" виписаний на автомобіль марки МАН, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2
Частинами 1 - 2 ст.798 ЦК України визначено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.
Згідно зі ст.800 ЦК України, наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу.
Аналізуючи наведені правові норми, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що останній помилково ототожнює поняття власник транспортного засобу з автомобільним перевізником, оскільки приписи ЦК України (5 параграф) дозволяють здавати в оренду вантажні автомобілі з водієм, що відповідає встановленим обставинам у даній адміністративній справі.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що у даному випадку за порушення приписів Закону України "Про автомобільний транспорт" до відповідальності повинен був притягатись безпосередньо автомобільний перевізник - ТОВ "Старокостянтинівська меблева фабрика", який орендував у позивача автомобіль, відповідно до договору оренди транспортного засобу №04/ТЗ/11 від 15.09.2011 року, що вірно встановлено судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.12.2011 року без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Біла Л.М.
Ватаманюк Р.В.
Судове рішення № 23642893, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2270/14610/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: