Ухвала суду № 23641477, 19.09.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10974/10/12/0170

19.09.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Горошко Н.П. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" - ОСОБА_2, довіреність № 01.01.649 від 20.06.11 року;

представник відповідача - Контрольно-ревізійного управління в АР Крим - ОСОБА_3, довіреність № 13-31/1/2 від 17.01.11 року;

представник відповідача - Головного контрольно-ревізійного управління України - ОСОБА_3, довіреність № 25-17/274 від 28.02.11 року;

відповідач - Начальник відділу інспектування сфері матеріального виробництва та фінансових послуг Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області Макарченко Руслан Степанович у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

відповідач - заступник начальника Контрольно-ревізійного відділу в Сторожинецькому районі КРУ в Чернівецькій області Готопіла Наталя Іванівна у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила;

відповідач - головний контролер-ревізор відділу інспектування сфері матеріального виробництва та фінансових послуг Контрольно-ревізійного управління в АР Крим ОСОБА_1 судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила;

розглянувши апеляційні скарги Контрольно-ревізійного управління в АР Крим та Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 25.02.11 року у справі № 2а-10974/10/12/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" (площа Аеропорту, 15, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95491)

до Контрольно-ревізійного управління в АР Крим АДРЕСА_1

до Головного контрольно-ревізійного управління України (вул. П. Сагайдачного, 4, м. Київ 70, 04070)

до Начальника відділу інспектування сфері матеріального виробництва та фінансових послуг Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області ОСОБА_4 (вул. І. Котляревського, 1, м. Чернівці, Чернівецька область, 58010)

до Заступника начальника Контрольно-ревізійного відділу в Сторожинецькому районі КРУ в Чернівецькій області ОСОБА_5 (вул. Чернівецька, 6 а, м. Сторожинець, Чернівецька область, 59000)

до Головного контролера-ревізора відділу інспектування сфері матеріального виробництва та фінансових послуг Контрольно-ревізійного управління в АР Крим ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про визнання протиправними та скасування вимог, визнання дій протиправними.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2011 року у справі № 2а-10974/10/12/0170 адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" до Контрольно-ревізійного управління в АР Крим, Головного контрольно-ревізійного управління України, Начальника відділу інспектування сфері матеріального виробництва та фінансових послуг Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області ОСОБА_4, Заступника начальника Контрольно-ревізійного відділу в Сторожинецькому районі КРУ в Чернівецькій області ОСОБА_5, Головного контролера-ревізора відділу інспектування сфері матеріального виробництва та фінансових послуг Контрольно-ревізійного управління в АР Крим ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування вимог, визнання дій протиправними, задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано Письмові вимоги КРУ в АР Крим "Про усунення виявлених порушень" від 20.07.2010 року № 2-05-14-14/6095, направлені на адресу Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності відповідно до акту від 09.07.2010 року № 05-21/45. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнено з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" судовий збір у розмірі 03 гривні 40 копійок.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник позивача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник Контрольно-ревізійного управління в АРК подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.02.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У судове засідання 19.09.2011 року третій, четвертий та п'ятий відповідачі не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Відкрите акціонерне товариство "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" (далі-ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь») є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 04.02.2008 року, ідентифікаційний код 01130621 (т.1 а.с. 29).

Статут Відкритого акціонерного товариства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»затверджено наказом Фонду майна АР Крим від 24.11.2008 року № 730 (т.1 а.с.16- 28).

Відповідно до п.1 статуту позивач створений на підставі Постанови Верховної Ради АР Крим віл 21.02.2007 року № 365-/07 «Про корпоратизацію Республіканського підприємства «Міжнародний аеропорт «Сімферополь», наказом Фонду Майна АР Крим від 29.01.2008 року № 60 (т.1. а.с.25), згідно до якого до статутного капіталу позивача передано майно АР Крим.

Згідно п. 4.6.1 Статуту позивач є власником майна, переданого йому Засновником, які відповідно до п.5.1. є Автономна Республіка Крим в особі Фонду майна АР Крим.

Відповідно до п. 5.1. Статуту на дату створення позивача кількість його акцій у розмірі 673232664 шт. простих іменних акцій, що складає 100% придбано засновником, тобто АР Крим в особі Фонду майна АР Крим. Управління позивачем також здійснюється Фондом майна АР Крим.

Отже позивач є товариством, заснованим на майні, що належить АР Крим, а ні приватної власності.

Оскільки, ані Конституцією України, ані Цивільним кодексом України не виділено в окрему форму власності -власність АР Крим, майно, що належить АР Крим, є складовою частиною державного майна, отже позивач відноситься до підконтрольних підприємств КРУ України.

Статтею 10 Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" встановлені права Контрольно-ревізійної служби, відповідно до якої, зокрема головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо) та право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Таким чином судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дії Голів КРУ України з проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи Голів КРУ України на 2-й квартал 2010 року в рамках ревізії бюджетів на території АР Крим, Голів КРУ призначено проведення перевірки позивача за період з 01.09.2009 року по завершальний звітний період 2010 року, про що було письмово повідомлено позивача листом від 11.05.2010 року № 06-14/404.

Відповідачами 3,4,5 на підставі направлення Голів КРУ було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»за період з 01.04.2009 року по завершений звітній період 2010 року, за результатами якої було складено Акт № 05-21/45 від 09.07.2010 року (далі - Акт ревізії)(т.1. а.с.35-63).

Відповідно до ст. 13 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку. Скарги на дію службових осіб Головного контрольно-ревізійного управління України та начальників контрольно-ревізійних управлінь Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя розглядаються та вирішуються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України.

Відповідно до пунктів 42, 43 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу служби акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то орган служби має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник органу служби.

Орган служби аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником органу служби або його заступником.

Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою КМУ від 20.04.06 року №550 визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.

Згідно до п. 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта (абз. 1 п. 3 Порядку).

Пунктом 35 Порядку встановлено, що результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому титульному аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу служби, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища) та номер примірника.

Акт ревізії містить: вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повна назва об'єкта контролю, його місцезнаходження, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб служби та залучених спеціалістів, що проводили ревізію, перелік посадових осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об'єкта контролю у період, що підлягав ревізії; констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства.

Відповідно до п. 50 Порядку, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Зазначений акт не є правовим актом індивідуальної дії оскільки не регулює суспільні відносини та не є обов'язковим для позивача, а є результатом дослідженням матеріальних об'єктів і явищ, які містять інформацію про діяльність об'єкту контролю. В зв'язку з чим, сам по собі, акт ревізії не може бути оскаржений, тоді як вжиття заходів, які здійснюються за результатами її проведення, можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

За наслідками проведеної органами державної контрольно-ревізійної служби ревізії обов'язковий характер мають саме такі вимоги.

Позивач, оскарженням дій ревізорів з викладення висновків в Акті ревізії фактично надає заперечення (зауваження) до цього акту ревізії.

Дії посадових осіб Голів КРУ щодо внесення до акту ревізії тих чи інших відомостей не створює юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх виникнення, зміни або припинення для позивача.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеною нормою права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій ревізорів, що складали Акт ревізії, з надання безпідставних висновків в Акті про порушення законодавства задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами ревізії, на підставі Акту ревізії від 09.07.2010 року № 05-21/45 винесена вимога КРУ в АР Крим «Про усунення виявлених порушень», викладених у листі № 2-05-14-14/6095 від 20.07.2010 року.

Відповідно до Письмових вимог відповідач (КРУ в АР Крим) вимагав від позивача :

1. Опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання про притягнення до відповідальності винних осіб;

2. Усунути порушення щодо надання без дозволу органу управління позивачем благодійної допомоги в сумі 19,0 тис. грн.;

3. Належним чином запровадити систему внутрігосподарського та фінансового контролю;

4. Вжити заходи щодо недопущення у подальшому зазначених порушень.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем вимагається усунути порушення, викладені в Акті ревізії, що полягають у наступному:

- Порушення п.п.2.1. , 2.2. та 3.2. Методичних рекомендацій формування ставок аеропортових зборі за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України 01.07.2003 року за № 472 та п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 «Витрати», п.9 розділу IV Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженої Законом України від 20.02.2003 року № 545-IV, ст. 2 Закону України «Про міліцію»та Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ, затвердженими постановою КМУ від 04.06.2007 року № 795 керівництвом прийнято неефективних управлінських рішень щодо укладання генеральних угод з ЛВ в аеропорту Сімферополь СГУ ГУ МВС України в АР Крим на надання послуг із забезпечення авіаційної безпеки та перерахуванням їм на отримання 1874110,56 грн. (в IV кварталі 2009 року - 701525,36 грн., 5 місяців 2010 року - 1172585,20 грн.) (п.4.8. Акта);

- Порушення Інструкції «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої Наказом Міністерством фінансів України 30.11.1999 року № 291 дебіторська заборгованість у сумі 10929,12 грн., яка списана згідно з наказом від 24.12.2009 року № 316 «Про списання дебіторської та кредиторської заборгованості»на позабалансовому рахунку не обліковується (п.7 Акта);

- Аеропортом у 1-му кварталі 2010 року в порушення в п.2 Порядку № 173 від 21.06.2005 року та п.5 ст.89 Господарського кодексу України проведення незапланованих витрат в розмірі 19,00 тис. грн., з них перераховано Управлінню освіти м. Сімферополь 2,5 тис. грн. -благодійної допомоги для ЗОШ № 34 м. Сімферополь; 9,10 тис. грн. -надано пасажирських послуг з перевезення учнів автобусом до школи № 43 та 7,40 тис. грн. -виплачено премії працівникам Товариства (п.4.1.Акта);

- Неефективно проведених фінансово-господарських операцій (перерахування коштів ТОВ «Глобалконсалтинг Україна»в сумі 22,500 грн. ) ( п.4.7.Акта).

Щодо порушення, викладеного в п. 4.8. Акту ревізії судом першої інстанції встановлено, що позивачем в періоді, що перевірявся, було укладено з Лінійним відділом в аеропорту Сімферополь СГУ ГУМВС України в АР Крим, якій діє на підставі Положення про лінійний відділ в аеропорту, затвердженого наказом Заступника міністра -начальника ГУ МВС України в АР Крим віл 29.09.2007 року № 744 (т.1 а.с. 225- 251), генеральні договори від 27.03.2010 року № 83.4.15.р.01.09 та від 11.05.2010 року № 250.4.15.р.02.10 (т.1. а.с.100-103).

В Акті ревізії відповідачем на виконання вказаних договорів зазначено, що позивачем перераховано 1874110,56 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, предметом вказаних договорів є забезпечення Лінійним відділом участі в авіаційній безпеці, в тому числі з контролю за безпекою та супроводження пасажирів, ручної кладі, вантажу, багажу, охороні об'єктів підприємства, повітряних суден та їх стоянок, контролю доступу та внутрішнього об'єктового режиму, підтриманню громадського порядку в зоні, що контролюється.

Функції Лінійного відділу міліції передбачені Законом України «Про міліцію», а саме, відповідно до п. 18 ст. 10 Закону міліція відповідно до своїх завдань повинна охороняти на договірних засадах майно громадян, колективне і державне майно, а також майно іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб та громадян, осіб без громадянства.

Згідно Закону України «Про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації»№ 545-IV від 20.02.2003 року Міністерство внутрішніх справ України забезпечує керівництво лінійними підрозділами органів внутрішніх справ в аеропортах і координацію їх діяльності щодо забезпечення безпеки цивільної авіації, громадян, громадського порядку, запобігання, виявлення і припинення злочинів на об'єктах авіаційних суб'єктів та на прилеглій території, виявлення осіб, які можуть становити загрозу для цивільної авіації, та контроль за ситуацією в разі виникнення правопорушень і надзвичайних ситуацій (п.9 Програми).

Згідно п. 3.3. Положення про взаємодію в контрольованій зоні авіаційних суб'єктів служб авіаційної безпеки з підрозділами центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення авіаційної безпеки, затвердженого Наказом Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 05.07.2006 року № 482, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27 липня 2006 року за № 881/12755 підрозділ Міністерства внутрішніх справ України відповідає за здійснення організаційних та практичних заходів щодо забезпечення та дотримання вимог авіаційної безпеки на території авіаційного суб'єкту в частині, що його стосується.

Головними завданнями підрозділу Міністерства внутрішніх справ України є забезпечення безпеки цивільної авіації, громадян, громадського порядку, запобігання, виявлення і припинення злочинів на об'єктах авіаційних суб'єктів та на прилеглій території, виявлення осіб, які можуть становити загрозу для цивільної авіації, та здійснення контролю за ситуацією в частині, віднесеній законодавством України до компетенції Міністерства внутрішніх справ України, у разі виникнення правопорушень і надзвичайних ситуацій.

Відповідно до п. 2.10. Інструкції організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України, затвердженої наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 28 вересня 2004 року № 81, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 7 грудня 2004 року за № 1555/10154, під час проведення контролю на безпеку в кожному пункті контролю обов'язкова присутність працівників органу внутрішніх справ в аеропорту (територіальних органів внутрішніх справ) для озброєного забезпечення запобігання і припинення АНВ у діяльність ГА та виконання функцій, передбачених Законом України "Про міліцію".

З матеріалів справи вбачається, що в аеропорту діє Служба авіаційної безпеки на підставі Положення про службу авіаційної безпеки, затвердженого Головою Правління ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»30.12.2009 року (т1. а.с.251-241). Згідно п. 3.2 Положення про взаємодію в контрольованій зоні авіаційних суб'єктів служб авіаційної безпеки з підрозділами центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення авіаційної безпеки Служба авіаційної безпеки (САБ) є підрозділом авіаційного суб'єкта незалежно від форм власності та підпорядкованості, який відповідає за здійснення заходів із забезпечення захисту, охорони та безпеки пасажирів, членів екіпажу, авіаційного персоналу, повітряних суден, об'єктів авіаційного суб'єкта та об'єктів радіонавігаційного забезпечення.

Головними завданнями служби авіаційної безпеки є:

- організація та проведення контролю на безпеку членів екіпажу повітряних суден, пасажирів, їх ручної поклажі, багажу, вантажу та бортових припасів, у тому числі бортового харчування, кур'єрських і поштових відправлень, охорона повітряних суден та об'єктів авіаційного суб'єкта, їх захист від актів незаконного втручання;

- організація та контроль за пропускною системою авіаційного суб'єкта, а в міжнародних аеропортах - у секторах контрольованої зони, визначених наказом керівника авіаційного суб'єкта, за погодженням з керівниками підрозділів прикордонного та митного контролю в аеропорту;

- урегулювання кризової ситуації, припинення акту незаконного втручання, інших протиправних посягань у діяльність цивільної авіації;

- підтримка постійного контакту з підрозділами прикордонного, митного контролю та територіального органу Міністерства внутрішніх справ України в аеропорту.

У складі САБ передбачено існування підрозділу -Воєнізована охорона (ВОХОР).

Відповідно до п. 5.3.1. Правил з організації системи контролю доступу в авіаційних суб'єктах цивільної авіації, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 18 червня 2007 року № 509, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 липня 2007 року за № 828/14095, структура служби авіаційної безпеки розробляється і затверджується керівником авіаційного суб'єкта згідно з Правилами сертифікації служб авіаційної безпеки в Україні та Положенням про службу авіаційної безпеки авіаційного суб'єкта. У кожному авіаційному суб'єкті в САБ створюються структурні воєнізовані підрозділи захисту, охорони пасажирів, багажу, вантажу, членів екіпажу, авіаційного персоналу, ПС, об'єктів авіаційного суб'єкта та об'єктів радіонавігаційного забезпечення незалежно від їх форм власності та підпорядкованості.

Основні завдання цих підрозділів відповідно до покладених обов'язків:

- здійснення контролю на безпеку персоналу окремо від пасажирів, де контроль на безпеку може здійснюватись вибірково в залежності від рівня загрози;

- захист контрольованих, стерильних зон та зон обмеженого доступу, що охороняються, підрозділами ВОХОР із застосуванням технічних засобів охорони та службових собак;

- забезпечення безпеки та збереження від розкрадань у контрольованій і стерильних зонах авіаційного суб'єкта та зонах обмеженого доступу, що охороняються, вантажу, багажу, пошти, бортових припасів, а також майна юридичних та фізичних осіб, яке було прийнято до перевезення ПС чи під охорону;

- контроль за виконанням персоналом та відвідувачами встановлених керівником авіаційного суб'єкта вимог пропускного і внутрішнього об'єктового режиму, перебування в контрольованій і стерильних зонах, зонах обмеженого доступу, що охороняються, авіаційного суб'єкта;

- здійснення санкціонованого допуску до (з) контрольованої зони авіаційного суб'єкта авіаційного персоналу, відвідувачів, а також транспортних засобів.

Згідно до п.55 Державної програми безпеки захист контрольованих, стерильних зон та зон обмеженого доступу здійснюється підрозділами воєнізованої охорони із застосуванням технічних засобів охорони.

Згідно п. 2.10 Інструкції по організації та здійснення контролю за безпекою в аеропортах України під час проведення контролю на безпеку в кожному пункті контролю обов'язкова присутність працівників органу внутрішніх справ в аеропорту (територіальних органів внутрішніх справ) для озброєного забезпечення запобігання і припинення АНВ у діяльність ЦА та виконання функцій, передбачених Законом України "Про міліцію".

Відповідно до п.6.5. Положення про САБ аеропорту «Сімферополь»озброєне забезпечення авіаційної безпеки, пропускного і внутрішньоб'єктового режиму, охорона повітряних суден і об'єктів забезпечується співробітниками відділення по огляду ЛВ в аеропорту Сімферополь СГУ ГУ МВС України АР Крим.

Організація та виконання функціональних обов'язків підрозділом лінійного відділу в аеропорту «Сімферополь», структурних підрозділів САБ, що забезпечують авіаційну безпеку у аеропорту затверджена наказом від 14.06.2010 року № 134, та погоджена в.о. начальника ЛВ в а/п Сімферополь СГУ ГУ МВС України в АР Крим (т.1.а. с. 242 -249).

Згідно ст. 24 Закону України «Про міліцію»фінансування і матеріально-технічне забезпечення міліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, які надходять на підставі договорів від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян, а також інших джерел, не заборонених законодавством (ч.1).

Отже відсутність в САБ аеропорту Сімферополь підрозділів воєнізованої охорони обґрунтовує доцільність здійснення функцій з забезпечення безпеки також Лінійним відділом СГУ ГУ МВС України в АР Крим на підставі додаткових угод, що передбачено Правилами сертифікації служб авіаційної безпеки в Україні, затвердженими Наказом Державної служби по надзору за забезпеченням безпеки авіації від 02.06.2006 року № 397 (т.2. а.с.60).

При цьому, відсутність можливості здійснення видатків на реалізацію визначених генеральними договорами витрат з Державного бюджету України, підтверджується також листом ГУ МВС України в АР Крим від 08.10.2010 року вих. № 5575/23 (т.2 а.с.33).

Відповідно до п.2.1. Методичних рекомендацій формування ставок аеропортових зборів за обслуговування повітряних суден і пасажирів в аеропортах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 01.07.2003 року №472 (т.2 а.с.36-56) збір за авіаційну безпеку, до якого позивачем включено спірні витрати компенсує витрати на забезпечення комплексу заходів, які здійснюють певні підрозділи аеропорту щодо захисту пасажирів, членів екіпажу ПС, працівників аеропорту і авіакомпаній від загрози їх життю і здоров'ю, а також повітряних суден, аеропортових споруд, обладнання і вантажу від знищення втрати ) або пошкодження.

Згідно п.3.2 цього Положення при формуванні структури основних (виробничих) підрозділів аеропорту таким чином, коли кожний з підрозділів надає послуги та виконує роботи, витрати на здійснення яких повністю компенсується певним аеропортовим збором, суми витрат, що відображені в бухгалтерському обліку, складають основу собівартості збору

Крім витрат, згаданих підрозділів у собівартості збору враховується частина витрат інших основних підрозділів (служб), які приймають часткову участь у наданні тієї чи іншої послуги.

Як вбачається з матеріалів справи саме функції ВОХР виконуються Лінійним відділом аеропорту СГУ ГУ МВС України в АР Крим.

Щодо вимоги по усуненню недоліків в частині порядку списання дебіторської заборгованості, яка на думку відповідача повинна бути облікована на позабалансовому рахунку відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року №291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186 то судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність вимог відповідача в цієї частині.

Відповідачем встановлено в Акті ревізії, що позивачем списана дебіторська заборгованість на загальну суму 10929,12 грн.(п.7 Акту ревізії), проте вона не обліковується на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість», де повинна бути облікована не менш трьох років для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника.

Одним з критеріїв прийняття управлінських рішень, за якими їх оцінює суд, є обґрунтованість та розсудливість.

Враховуючи зазначені принципи не можна вважати правомірним вимоги відповідача щодо усунення порушень в зазначеній частині, оскільки необхідність обліку на позабалансовому субрахунку 071 дебіторської заборгованості необхідно в разі наявності можливості стягнення такої заборгованості з боржника.

Також судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно доводів позивача щодо правомірності списання дебіторської заборгованості на підставі наказу від 24.12.2009 року № 316 (т.1 а.с.83), оскільки позивачем було вжито всі можливі заходи щодо стягнення заборгованості у встановленому порядку, про що свідчать службові та докладні записки, претензія від 05.06.2008 року, позов від 25.11.2008 року, рішення Господарського суду Донецької області від 28.09.2009 року по справі № 30/66, за позовом позивача до Підприємства «Інформаційні видання Тендерної палати України», якім в задоволенні позову про стягнення заборгованості позивачеві було відмовлено, постановою Апеляційного господарського суду від 16.11.2009 року по справі за позовом позивача до ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро», яким в задоволені позову ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»також було відмовлено, витягом з ЄДР по Підприємству «Інформаційні видання Тендерної палати України»(вих. № 01.05.993) (т.1 а.с.184- 190).

Отже, як встановлено матеріалами справи, вказана дебіторська заборгованість є безнадійною, що унеможливлює необхідності її обліку на позабалансовому рахунку, як потребує відповідач (КРУ в АР Крим).

Щодо вимог по усуненню порушень, визначених в п. 2. Письмових вимог від 20.07.2010 року № 01-05-14-14/6095, що виразились в проведенні незапланованих витрат в 1-му кварталі 2010 року в порушення в п.2 Порядку № 173 від 21.06.2005 року та п.5 ст.89 Господарського кодексу України в розмірі 19,00 тис. грн., з них перераховано Управлінню освіти м. Сімферополь 2,5 тис. грн. -благодійної допомоги для ЗОШ № 34 м. Сімферополь; 9,10 тис. грн. -надано пасажирських послуг з перевезення учнів автобусом до школи № 43 та 7,40 тис. грн. -виплачено премії працівникам Товариства (п.4.1.Акта), судом першої інстанції встановлено, що вищезазначені вимоги стосувались саме перерахуванню благодійної допомоги для ЗОШ № 34 та надання пасажирських послуг з перевезення учнів автобусом до школи № 43 на 9,10 тис. грн.

На думку відповідача порушення полягає у відсутності погодження здійснення вказаних витрат з органом управління позивача -Фондом Майна АР Крим.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено договір від 30.11.2009 року №484.9.22.Т.01.09, відповідно до якого Аеропорт надає школі № 43 пасажирські автопослуги з перевезення учнів автобусом до школи № 43 від місця проживання один раз в день, витрати по вказаному договору з урахування ПДВ відносяться за рахунок прибутку підприємства.

Як встановлено відповідачем в Акті ревізії за період з 01.10.2009 року по 31.05.2010 року витрати позивача по наданню зазначених послуг склали 10533,15 грн. відповідач зазначає, що фінансовими планами позивача на 2009 рік та 2010 рік зазначені витрати не передбачено, в порушення п.2 «Порядку складання, затвердження та контролю за виконанням фінансових планів підприємств, які належать АР Крим та входять до сфери управління органів виконавчої влади АР Крим, та господарських товариств, у статутних фондах яких більше 50% акцій (часток, паїв) належить АР Крим», затвердженого Постановою Ради Міністрів АР Крим від 25.04.2006 № 216, визначені витрати не вказані у фінансовому плані позивача та не погоджені з Фондом майна АР Крим.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем обґрунтовано проведення вказаних витрат наказом від 07.04.2010 року № 95, наказом від 19.11.2009 року № 265, договором від 30.11.2009 року, рахунками -фактурою, рішенням від 22.06.2007 року № 1622 виконавчого комітету сімферопольської міської ради, яким школа № 43 закріплена за позивачем для надання допомоги, Положенням про надання матеріальної допомоги, наказом Фонду майна АР Крим від 10.08.2009 року № 539 «Про затвердження положення про порядок формування та використання фондів позивача, фінансовим планом позивача на 2010 року розшифровкою строки 16 Фінансового плану, протоколом Наглядової ради позивача від 21.06.2010 року №12/2-2010 (т.1 а.с.64-82).

Доводи позивача щодо правомірності надання благодійної допомоги підтверджуються Фондом майна АР Крим як органом управління позивачем в листі від 14.01.2011 року на адресу КРУ в АР Крим (т.1 а.с.182), відповідно до якого фінансовий план ВАТ «Міжнародний аеропорт «Сімферополь»було на 2010 рік узгоджено у 2-му кварталі 2009 року, також Фондом майна АР Крим було погоджено витрати грошових коштів товариства на надання благодійної допомоги, визначені в ст. 16 фінансового плану (інші операційні витрати).

У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність у відповідача (КРУ в АР Крим) підстав для вимоги про усунення вказаних порушень.

Щодо вимоги відповідача (КРУ в АР Крим) усунути порушення, які полягали на думку відповідача неефективному проведенні фінансово-господарських операцій (перерахування коштів ТОВ «Глобалконсалтинг Україна»в сумі 22,500 грн.) (п.4.7.Акта), судом першої інстанції встановлено, що Акті ревізії відповідачем було вказано, що позивачем було понесені витрати в розмірі 22500,00 грн. по розрахунках з ТОВ «ГлобалКонслатинг Україна»для організації та проведення тендерних процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за кошти позивача згідно договору від 07.04.2009 року № 123.5.35.Р.01.09 (т.1. а.с. 93), тоді як складання цих документів належить до виконання функцій тендерного комітету аеропорту, що діє на підставі Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921, у зв'язку з чим проведені витрати відповідач вважає неефективними.

Таким чином, зазначені висновки відповідача щодо неефективності прийнятих управлінських рішень, виходять за межи його повноважень, крім того, відповідачем не обґрунтовано наявність шкоди завданої підприємству вказаними рішеннями у вигляді збитковості операцій.

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність письмових вимог КРУ в АР Крим «Про усунення виявлених порушень», викладених у листі від 20.07.2010 року № 2-05-14-14/6095, в наслідок чого вони підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Контрольно-ревізійного управління в АР Крим та Відкритого акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 25.02.11 року у справі № 2а-10974/10/12/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 25.02.11 року у справі № 2а-10974/10/12/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 вересня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська