Ухвала суду № 23641455, 19.09.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5953/09/2/0170

19.09.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

без участі представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 14.03.11 у справі № 2а-5953/09/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Горний" (вул. Сімферопольське шосе, 37, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Кримська, 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2011 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Горний" задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим № 0000472301/0 від 13.04.2009 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 13416 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 5501 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Горний" - 1,70 грн. - судового збору, 5516,40 грн. - витрат на проведення експертизи.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

ДПІ в м.Феодосії було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період часу з 01.01.2006 по 31.12.2008, за результатами якої 06.04.2009 складено акт № 977/23-1/23436929.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення п. 4.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в наслідок чого ним занижено валовий дохід на суму 14426,41 грн. за 3 кв. 2006, що призвело до заниження оподаткованого прибутку на суму 14426,41 грн. за 3 кв. 2006, п.п. 5.3.2 п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, що призвело до завищення валових витрат, в порушення п.16.1, п. 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податків не мав право зменшувати податкове зобов'язання звітного періоду в розмірі 34844 на суму нарахованого податку податкових періодів поточного року на суму 13416грн. у зв'язку з неподанням Декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2008.

13.04.2009 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000472301/0, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 45811,30 грн., в тому числі 32601 грн. -основного платежем та 13210,30 грн. -штрафних (фінансових) санкцій .

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

У ст. 11. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" були визначені правила ведення податкового обліку, згідно з п.п. 11.2.1 якої датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважалась дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

У ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" був встановлений порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток. Платники податку мали самостійно визначати його суму, що підлягала сплаті.

На час проведення перевірки та прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ст. 1 закону визначала, що податковим боргом (недоїмкою) було податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Матеріали справи свідчать про те, що податковий орган в акті перевірки № 977/23-1/23436929 зазначив, що позивачем 24.04.2008 була надана звітність по податку на прибуток за 1 кв. 2008 р. у форматі, розкриття якого було неможливе. Позивач не зробив повторного надіслання звітності по податку на прибуток за 1 кв. 2008, але в наступні звітні періоди 2008 заповнення Декларації на прибуток здійснював з урахуванням показників не отриманої податковим органом звітності за 1 кв. 2008, сплачував податкові зобов'язання по податку на прибуток також з урахуванням відомостей, викладених у Декларації по податку на прибуток за 1 кв. 2008.

Представники відповідача пояснили, що позивачу було нараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 13416 грн. саме з причин ненадання Декларації по податку на прибуток за 1 кв. 2008 р.

На особовому рахунку позивача по податку на прибуток рахується переплата податку на прибуток у розмірі 13416 грн., сплаченого ним податкового зобов'язання по податку на прибуток за 1 кв. 2008 р.

За таких обставин, приймаючи до уваги, визнання сторонами того, що платник податків визначив розмір податкового зобов'язання по податку на прибуток за 1 кв. 2008 у розмірі 13406 грн., сплатив його в умовах фактичного неотримання податковим органом надісланої ним в електронному вигляді звітності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що ним виконані вимоги ст. 67 Конституції України щодо сплати податків, в наслідок чого в умовах наявності передплати на вказану суму у ДПІ в м.Феодосії, правонаступником якої є відповідач, були відсутні підстави повторно її нараховувати позивачу. За таких обставин існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000472301/0 від 13.04.2009 р. в частині нарахування податкового зобов'язання у сумі 13416 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 5501 грн.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що платник податків в 3 кварталі 2006 не включив до складу валових доходів суми виручки від реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 14429,41 грн.

Матеріалами справи не підтверджено вірне визначення позивачем розміру виручки від реалізації товарів (послуг) у податковій звітності за 3 квартал 2006.

За таких умов, вивчивши матеріали справи, надані сторонами документи, суд вважає правомірним нарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 3607 грн. в наслідок встановлення податковим органом не включення ним виручки від реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів на 14429,41 грн.

В період часу, який перевірявся позивач придбав автомобіль вартістю 61524 грн., відніс у 3 кварталі 2008 р. у повному обсязі його вартість до складу валових витрат, що є порушенням зазначених вище положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час проведення перевірки. За таких обставин суд вважає правомірним визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 15381 грн.

Під час розгляду справи представники відповідача наполягали на тому, що позивачем не були надані документи, яки підтверджують проведення операцій по придбанню товарів (отримання послуг) у ЗАТ «Теодосія»у 1-3 кварталах 2008 р. Не знайшов підтвердження факт наявності таких правовідносин у 2008 р. під час проведення експертизи, що визначено в експертних висновках, яки залучені до матеріалів справи. За таких обставин суд вважає, що матеріалами справи не підтверджено неправомірність нарахування позивачу податковим органом податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмір 190 грн.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.11 у справі № 2а-5953/09/2/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.11 у справі № 2а-5953/09/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 вересня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко