Ухвала суду № 23641450, 19.09.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1139/11/21/0170

19.09.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Державного підприємства "Айвазовське"- не зявився, представник відповідача- Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 1437/9/10 від 14.08.09,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 21.03.11 у справі № 2а-1139/11/21/0170

за позовом Державного підприємства "Айвазовське" (Васильченко, 1-А, смт. Партеніт, м. Алушта, місто, Автономна Республіка Крим,98542)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2011 позовні вимоги Державного підприємства "Айвазовське" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим № 0001711502/0 від 14.10.2010.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим № 0001721502/0 від 14.10.2010.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.2011, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд не дослідив всі докази у справі та не встановив всіх обставин справи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Матеріали справи свідчать, що за період з 16.03.2010 по 30.09.2010 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства позивача.

За результатами проведення вказаної перевірки 30.09.2010 складений Акт № 1453/15-2/04792883 про порушення позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, а саме порушення термінів сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень № 0000131502 від 25.02.2010 та № 0000271502 від 26.04.2010.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 14.10.2010 прийняти податкові повідомлення-рішення:

- № 0001711502/0, яким позивачу, у звязку з порушенням граничного строку сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0000131502 від 25.02.2010р. на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку на 143 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 50% - 21559,01 грн.;

- № 0001721502/0, яким позивачу, у звязку з порушенням граничного строку сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення № 0000271502/0 від 26.04.2010р. на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку на 88 календарних доби граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 20% - 2340,75 грн.;

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі Закон № 2181) зазначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону № 2181 для подання декларації платника податків.

У разі не сплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Позивачем подано відповідачу Декларації (від 10.07.2010р. та від 18.08.2010р.) по сплаті ПДВ за червень, липень 2010р. у графі 27 яких визначив податкове зобовязання з ПДВ за червень в сумі 68179,00 грн., за липень 71331,00 грн.

Позивачем надані копії платіжних доручень:

- № 294 від 27.07.2010р. на суму 68179,00 грн., де у графі «Призначення платежу»зазначено ПДВ за червень 2010р.;

- № 345 від 25.08.2010р. на суму 51331,00 грн., де у графі «Призначення платежу»зазначено ПДВ за липень 2010р., також з виписки по особовому рахунку позивача вбачається, що платіжним дорученням № 310 від 05.08.2010р. сплачено 20000,00 грн. за «Призначенням платежу»ПДВ за липень 2010р.

З вказаних документів вбачається, що відповідач помилкового встановив факт порушення позивачем граничних строків сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень № 0000131502 від 25.02.2010 та № 0000271502 від 26.04.2010, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону № 2181, оскільки у вищезазначених платіжних дорученнях чітко зазначено «Призначення платежу».

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідач не мав правових підстав самостійно змінювати «Призначення платежу»визначене позивачем у платіжних дорученнях: № 294 від 27.07.2010, № 310 від 05.08.2010, зараховуючи зазначені в цих платіжним документах суми на сплату податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно податкових повідомлень-рішень № 0000131502 від 25.02.2010 та № 0000271502/0 від 26.04.2010.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до законодавства України, що діяло на час виникнення спірних правовідносин належало виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181, податковий орган не був наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Позивач добровільно перерахував кошти для погашення заборгованості зі сплати ПДВ за червень-липень 2010р., визначивши це у графі «Призначення платежу»відповідних платіжних документах, тому відповідач не мав правових підстав застосовувати до позивача штрафи у розмірі 20% та 50%.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно зясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.11 у справі № 2а-1139/11/21/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.03.11 у справі № 2а-1139/11/21/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 вересня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко