Ухвала суду № 23641427, 12.09.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-930/11/11/0170

12.09.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Закритого акціонерного товариства "Жилстрой 99"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 14.02.11;

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 02.03.11 у справі № 2а-930/11/11/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Жилстрой 99" (вул. 1-ї П`ятерічки, 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98306)

до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2011 року Закрите акціонерне товариства "Жилстрой 99" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомленя - рішення №0002271502/0 від 30.08.2010р., №0002271502/1 від 20.09.2010р., №0002271502/2 від 19.10.2010р.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.03.2011 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Жилстрой 99" до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим № 0002271502/0 від 30.08.2010р., № 0002271502/1 від 20.09.2010 р., № 0002271502/2 від 19.10.2010р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Жилстрой 99" витрати по сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в який ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету є неправомірним.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 25.08.2010р. посадовою особою ДПІ в м. Керчі АР Крим проведено невиїзну документальну перевірку позивача своєчасності сплати погодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ, за результатами якої складено акт №1177/15-2/30411176.

Актом перевірки від 25.08.2010р. встановлено несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2009р. та січень 2010р., у зв'язку із чим відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України №2181.

Відповідно до акту перевірки від 25.08.2010р. та на підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону №2181, 30.08.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення №0002271502/0 за затримку на 158 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 49170,02грн. про сплату штрафу у розмірі 24585,01грн.

На підставі п.п.17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про систему оподаткування», 20.09.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення №0002271502/1 за затримку на 158 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 49170,02грн. про сплату штрафу у розмірі 24585,01грн.

Відповідно до підпункту 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про систему оподаткування» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про систему оподаткування» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З матеріалів справи, а саме з податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009р. вбачається, що позивачем визначено податкове зобов'язання з цього податку у розмірі 37265,00грн.

Згідно платіжних доручень №781 від 15.01.2010р., №25 від 25.01.2010р., №34 від 29.01.2010р. позивачем перераховано 10000,00грн., 10000,00грн. та 17265,00грн. відповідно із зазначенням призначення платежу «ПДВ за грудень 2009р.», у зв'язку із чим, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено граничний строк сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2009р.

Також з матеріалів справи, а саме з податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010р., вбачається, що позивачем визначено податкове зобов'язання з цього податку у розмірі 11905,00грн.

Згідно платіжних доручень №42 від 05.02.2010р., №85 від 26.02.2010р. позивачем перераховано 5000,00грн. та 10095,00грн. відповідно із зазначенням призначення платежу «ПДВ за січень 2010р.», у зв'язку із чим, суд дійшов висновку, що позивачем не порушено граничний строк сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2010р.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено вірний висновок проте, що обов'язок позивача щодо сплати податку на додану вартість за грудень 2009р., січень 2010р., припинився у зв'язку із сплатою податку у повному обсязі.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про систему оподаткування»визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції проте, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

З аналізу положень Закону України «Про систему оподаткування»вбачається, що у ньому визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу та серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Враховуючи викладене, судова колегія також вважає безперечним висновок суду першої інстанції проте, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про систему оподаткування», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 02.03.11 у справі № 2а-930/11/11/0170 за позовом Закритого акціонерного товариства "Жилстрой 99" до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 вересня 2011 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова