Ухвала суду № 23640828, 03.08.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4613/10/2/0170

03.08.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Цикуренка А.С.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, ТОВ" Що біжить по хвилях" - ОСОБА_2, довіреність № 58 від 11.05.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Яковлєв С.В., судді Кірєєв Д.В., Тоскіна Г.Л. ) від 16.12.10 у справі № 2а-4613/10/2/0170

за позовом ТОВ" Що біжить по хвилях" (Приморський парк, буд. 15, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98635)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, буд. 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання неправомірними дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.12.10 у справі № 2а-4613/10/2/0170 позовні вимоги ТОВ" Що біжить по хвилях" задоволені, а саме: визнано протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в м. Ялта Сімферополі щодо встановлення порушення ТОВ «Що біжить по хвилях»п. 5.9 ст.5 "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині встановлення збитків за2008 р. у розмірі 20181773 грн., за 1 квартал 2009 р. в розмірі 21108513 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Що біжить по хвилях»1,70 грн. -судового збору, 6000 грн. -витрат на проведення експертизи. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Кримське експертне бюро»12000 грн. -вартості проведення експертизи. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, визначивши, що оформлена позивачем податкова звітність по податку на прибуток за 2008 р., 1 квартал 2009 р. не відповідає вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", діяв невмотивовано, без урахування всіх обставин справи, не мав мету досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами позивача.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.12.10 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. А саме, відповідач посилається на те, що акт документальної перевірки не є нормативним актом, не породжує ніяких обов'язків позивача, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав які не були порушені.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим .

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності нез 'явившегося відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Що біжить по хвилях" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим, в якому просило визнати неправомірними дії відповідача про включення до п.1 висновків акту перевірки від 16.07.2009 р. № 1878/23-1/31067835/165 відомостей про порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування, а саме: півріччя 2008 р. на 5794121,00 грн.; 9 місяців 2008 р. на 7361451,00 грн.; рік 2008р. на 7640657,00 грн.; 1 квартал 2009 р. на 8244421,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є оскарження дій відповідача щодо включення до п.1 висновків акту перевірки від 16.07.2009 р. № 1878/23-1/31067835/165 відомостей про порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування, а саме: півріччя 2008 р. на 5794121,00 грн.; 9 місяців 2008 р. на 7361451,00 грн.; рік 2008р. на 7640657,00 грн.; 1 квартал 2009 р. на 8244421,00грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір є адміністративно-правовим, однак, цей висновок є помилковим, оскільки провадження у справі підлягало закриттю у зв'язку з тим, що такі вимоги не є способом захисту прав позивача і не підлягають розгляду в суді.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб`єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єктів, а ці суб`єкти відповідно зобов`язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта.

Тому слід вважати, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Однак, висновок викладений в акті перевірки не є тим рішенням суб'єкту владних повноважень, яке б само по собі породжувало певні правові наслідки, було спрямовано на регулювання тих чи інших відносин і мало обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Висновок є думкою спеціалістів. А отже, дії податкового органу щодо викладення в акті перевірки будь яких висновків не мають правового значення, тобто не можуть бути предметом спору.

Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Таким чином, позовні вимоги визнання неправомірними дії відповідача про включення до п.1 висновків акту перевірки від 16.07.2009 р. № 1878/23-1/31067835/165 відомостей про порушення позивачем п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування, а саме: півріччя 2008 р. на 5794121,00 грн.; 9 місяців 2008 р. на 7361451,00 грн.; рік 2008р. на 7640657,00 грн.; 1 квартал 2009 р. на 8244421,00грн. не відповідають матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному законом та не можуть розглядатись в порядку адміністративного судочинства України.

Обраний позивачем спосіб захисту права не може бути використаний при розгляді цього спору та такий позов не може бути задоволений, оскільки згідно зі статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 20 Господарського кодексу України, статтею 16 Цивільного кодексу України способи захисту права є видами матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді. Разом з тим, законодавство не встановлює, що будь-який з цих способів захисту права може бути використаний під час будь-якого судового розгляду. Позовні (матеріально-правові) вимоги повинні відповідати суті правопорушення, якщо воно наявне. Обраний спосіб захисту права має кореспондувати з характером допущеного невизнання, оспорювання або порушення права. У відносинах між позивачем та відповідачем суд не виявив будь-якого порушення права позивача, якому кореспондує обраний ним спосіб захисту права.

Аналогічна позиція викладена в увалі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2009 у справі №К-2341/08, а також в ухвалах від 29.07.201 року у справі № К-10705/07, та від 19.05.2011 року № 27287/10.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню, а провадження у справі в цій частині - закриттю.

Керуючись статтями 3, 4, 17, частиною третьою статті 24, статтями 157, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 4 частини першої статті 198, частиною першою статті 203, пунктом 4 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.12.10 у справі № 2а-4613/10/2/0170 скасувати.

3. Провадження у справі № 2а-4613/10/2/0170 закрити.

4. Судові витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи компенсувати за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрі України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 серпня 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко