Ухвала суду № 23640819, 18.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2019/11/2/0170

18.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Горошко Н.П. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - Крим Плюс" - ОСОБА_2, довіреність б/н від 15.02.2011 року;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 19.04.11 року у справі № 2а-2019/11/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - Крим Плюс" (вул. Данилова, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95021)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 19.04.2011 року у справі № 2а-2019/11/2/0170 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - Крим Плюс" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0000832301/2 від 15.02.2011 року. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №002376301/0 від 29.09.2010 року та № 002376301/1 від 09.12.2010 року. Стягнено з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна - Крим Плюс" - 3,40 грн. судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

У судове засідання 18.07.2011 року представник Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши заперечення на апеляційну скаргу представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Крим Плюс" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.04.2009 року по 31.06.2010 року. В ході перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, п.5.1, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в наслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 1636702 грн., встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на загальну суму 718464грн., порушення п.п.7.2.1.,п.п.7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1339733грн.

21.09.2010 року відповідачем за результатами перевірки був складений акт №13391/23-7/34700294.

28.09.2010 року на підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем були прийняти податкові повідомлення-рішення № 0023752301/0, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Крим Плюс" було донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 1636702 грн., та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1420675 грн., № 0023762301/0, згідно з яким йому було нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 1339733 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 669867 грн.

Не погодившись з прийнятими податковими-рішенням, позивач відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на час проведення перевірки, надіслав до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим скаргу, за результатами розгляду якої 02.12.2010 року було прийнято рішення № 7449/10/1/25-017 про відмову в її задоволенні.

09.12.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим були прийняти податкові повідомлення-рішення № 0023752301/1, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Крим Плюс" було донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 3057377 грн., в тому числі 1636702 грн. -основного платежу та 1420675 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, та № 0023762301/1, згідно з яким нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 2009600 грн., в тому числі 1339733 грн. - за основним платежем, 669867 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

10.12.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Крим Плюс" надіслало на адресу ДПА в АР Крим повторну скаргу на податкові повідомлення рішення відповідача, прийняти за результатами розгляду матеріалів перевірки, зафіксованих в акті №13391/23-7/34700294.

04.02.2011 року ДПА в АР Крим було прийнято рішення № 371/10/25-023, згідно з яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.12.2010 року №0023762301/1 та скасувала податкове повідомлення - рішення № 0023752301/1 від 09.12.2010 року в частині визначення штрафних санкцій у розмірі 60064 грн.

15.02.2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000832301/2, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Крим Плюс" донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 2997313 грн., в тому числі 1636702 грн. -за основним платежем та 1360611 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Крим Плюс", господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались, зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3).

Ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлювала, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

На час проведення перевірки позивача платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим зобов'язанням є загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковим кредитом -сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку були повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків (п.7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

На час проведення перевірки спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів) був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до статті 1 вищевказаного Закону, податковим боргом ( недоїмкою) було податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Стаття 17 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначав порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в акті перевірки №13391/23-7/34700294 від 21.09.2010 року зазначив, що в період часу, який перевірявся, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-Крим Плюс" завищено валові витрати на суму витрат на придбання металобрухту у ПП "Укрспецсоюз" всього у розмірі 6698669,00 грн., та суму витрат на сплату вартості послуг транспортно-експедиційного обслуговування на загальну суму 270950,00 грн., наданих приватним підприємцем ОСОБА_3, та приватним підприємцем ОСОБА_4

На підставі чого, був зроблений висновок про те, що через наявність ознак фіктивності та невиконання своїх податкових зобов'язань з боку другої ланки (ПП "Талимакс", ПП "Авіор") та третьої ланки (ПП "Утсонія", ПП "Афелій", ПП "Ригель", ПП "Мірам-М", ПП "Еспрім", ПП "Кикамис", ПП "Ауренія", ПП "Флейм") ланцюгу постачання -контрагентів ПП "Укрспецсоюз", від якого у період часу, що перевірявся, позивач отримував металобрухт, правочини, укладені між зазначеними вище суб'єктами господарювання, мали ознаки безтоварності та були направлені на порушення публічного порядку, у зв'язку з чим є нікчемними відповідно до приписів ст. 228 Цивільного кодексу України, не створюють юридичні наслідки, крім тих, що пов'язані з їх недійсності, в наслідок чого платником податків необґрунтовано завищені валові витрати за період часу, який перевірявся, на 6698669,00 грн. Щодо завищення валових витрат в розмірі 270950,00 грн. на суму вартості транспортних та експедиційних послуг відповідач посилається на те, що надані на перевірку акти виконаних робіт не є належним підтвердженням відповідних господарських операцій та не відносяться до господарської діяльності позивача, в наслідок чого сплачені по ним кошти не могли бути віднесені до складу валових витрат відповідних періодів.

Отже, до матеріалів справи залучена копія укладеного з ПП "Укрспецсоюз" Договору купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів № 20/02-4121 від 28.03.2008 року Додатковими угодами № 02 від 01.01.2009 року та № 04 від 01.01.2010 року дію цього договору було продовжено до 31.12.2010 року. Згідно додатковій угоді № 03 від 01.04.2009 року товар постачався позивачу самовивозом з м. Миколаїв, вул. Пригородна, 64-А.

Крім того, відповідно до копії видаткових накладних за квітень 2009 року №№ РН-0000575 -РН-0000592 на загальну суму 504280,00 грн., в тому числі ПДВ 84047,00 грн.; за травень 2009 року №№ РН-0000701 -РН-0000721 на суму 747592 грн., в тому числі ПДВ 124599,00 грн.; за червень 2009 року №№ РН-0000826 -РН-0000848 на загальну суму 597037,00 грн., в тому числі ПДВ 99506,00 грн., за липень 2009 року №№ РН-0000972 -РН-0000988 на загальну суму 447020,00 грн., в тому числі ПДВ 74503,00 грн.; за серпень 2009 року №№ РН-0001143 -РН-0001154 на загальну суму 654992,00 грн., в тому числі ПДВ 109165,00 грн., за вересень 2009 року №№ РН-0001274 -РН-0001289 на загальну суму 804700,00 грн., в тому числі ПДВ 1341175,00 грн.; за жовтень 2009 року №№ РН-0001431 -РН-0001456 на загальну суму 1122534,00 грн., в тому числі ПДВ 187089,00 грн.; за листопад 2009 року №№ РН-001628 -РН-001650 на загальну суму 982038,12 грн., в тому числі ПДВ 16376,00 грн.; за грудень 2009 року №№ РН-001783 -РН-001803 на загальну суму 909009,04 грн., в тому числі ПДВ 151501,00 грн.; за січень 2010 року №№ РН-0000080 -РН-0000092 на загальну суму 439200,00 грн., в тому числі ПДВ 73200,00 грн., яки підтверджують отримання платником податків металобрухту саме у ПП "Укрспецсоюз"

Факт часткової оплати вартості придбаного позивачем товару (металобрухту) підтверджено реєстром платіжних документів за період з 01.04.2009 року по 30.07.2010 року.

Також позивачем на підтвердження реальності господарської операції з поставки ПП "Укрспецсоюз" металобрухту в період часу, що перевірявся, надано копію Договору № 08/11 від 01.11.2009 року, згідно з умовами якого останнім надавались послуги з приймання-передачі, перевалки, навантаження, зважування, первинної обробки, пакетування (за необхідності) відпущеного ним ламу та відходів чорних металів. До матеріалів справи залучені копії актів приймання-передачі до № 01 від 31.12.2009 року на суму 540000,00 грн., в тому числі ПДВ 90000,00 грн. та № 02 від 31.03. 2010 року на суму 290000,86 грн., в тому числі ПДВ 48333,48 грн., яки підтверджують виконання ПП "Укрспецсоюз" умов укладеного з позивачем 01.11.2009 року договору № 08/11.

З матеріалів справи також вбачається, що для транспортування металобрухту від ПП "Укрспесоюз" до місця зберігання, переробки та реалізації позивач користувався транспортно-експедиційними послугами, яки надавались фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Факт надання останнім таких послуг підтверджено копіями договору №0-71 від 01.04.2009 року, а також актів приймання-передачі № 01/ФК від 30.06.2009 року за період з 01.04.2009 року по 30.06.2009 року на суму 60000,00 грн., № 02/ФК від 30.09.2009 року за період з 01.07.2009 року по 30.09.2009 року на суму 60000,00 грн.; № 03/ФК від 31.12.2009 року за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року на суму 60000,00 грн. та № 04/ФК від 31.03.2010 року за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року на суму 60000,00 грн.

Факт надання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 транспортно-експедиційних послуг щодо перевезення металобрухту, придбаного у ПП "Укрспецсоюз", також підтверджується копіями заявок-договорів на транспортні послуги з перевезення вантажів ТОВ "Фортуна-Крим плюс" від ПП "Укрспецсоюз" з м. Миколаїв, вул. Приміська, 64А до м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1а № 01 від 31.03.2009 року, № 02 від 30.06.2009 року, № 03 від 30.09.2009 року за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року, № 04 від 31.12.2009 року за період з 01.01.2010 року по 31.03.2010 року, а також копіями товарно-транспортних накладних за квітень 2009 року - січень 2010 року, яки підтверджують факт здійснення фізичною особою-підприємецем ОСОБА_3, перевезення брухту та відходів чорних металів на замовлення позивача від ПП "Укрспецсою "з м. Миколаїв, вул. Пригородна, 64 А на адресу м. Сімферополь, вул. Монтажна, 1а.

Факт оплати зазначених транспортних послуг підтверджується реєстрами платіжних документів по рахунку позивача.

Як вбачається, з копії Договору оренди складських площ № 13 від 01.02.2009 року та договору оренди складських площ № 1 від 01.10.2009 року, вони підтверджують факт використовування платником податків в період часу, який перевірявся, бетонованої площадки з під'їзними залізними коліями, площею 1500 кв.м, розташованої за адресою в м. Сімферополі по вул. Монтажній, 1а, для зберігання, переробки та реалізації брухту .

Факт отримання платником податків металобрухту у ПП "Укрспецсоюз", подальше його використання шляхом реалізації іншим суб'єктам господарювання підтверджено наданими позивачем документами, а саме, Договором № 2711/2-В від 27.11.2008 року, укладеними з Приватним підприємством "Сервет", та додатковою угодою до нього від 29.12.2009 року, видатковими накладними, яки підтверджують факт реалізації ним у квітні 2009 року -лютому 2010 року металобрухту на загальну суму 9455018,90 грн., Договором № 222/4-В від 22.02.2010 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримсплав", з додатками, згідно з умовами якого здійснювалось постачання металобрухту у березні -травні 2010 року, про що також свідчать надані видаткові накладні на суму 943746,58 грн., Договором №3610/1-КЛ, який 06.06.2007 року був укладений з Приватним підприємством "Агиса", на виконання умов якого в період часу, що перевірявся, було здійснено реалізація металобрухту на суму 169134,10 грн., Договором № 01/03-09/1м від 01.03.2009 року, укладеним з Приватним підприємством "Промислово-фінансова група "Металінвест" та видатковою накладною № РН-0000045 від 30.06.2009 року на суму 78105,12 грн., Договором постачання № 05/06-1, укладеним 01.06.2009 року з Закритим акціонерним товариством "Вега-М", видатковими накладними № РН-0000041 від 09.06.2009 року на суму 85869,20 грн. та № РН-0000053 від 11.07.2009 року на суму 86255,00 грн. Факт сплати зазначеними покупцями вартості отриманого у позивача металобрухту підтверджується реєстром платіжних документів за період з 01.04.2009 року по 30.06. 2010 року.

Позивачем до матеріалів справи залучені копії документів, яки свідчать про виконання ним обов'язку щодо перевезення металобрухту, придбаного в ПП "Укрспецсоюз", кінцевим споживачам залізничною дорогою. Так, ним залучені копії квитанції про приймання вантажу за квітень-грудень 2009 року, а також Договору №11/01-09 від 11.01.2009 року, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, відповідно до умов якого останній був зобов'язаний надати експедиційні послуги щодо супроводження вагонів, навантажених металобрухтом.

Факт надання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в період часу, що перевірявся, експедиційних послуг з охорони металобрухту у вагонах підтверджується копіями актів здавання-приймання робіт (надання послуг), зокрема, за квітень 2009 року на суму 8500,00 грн., за травень 2009 року на суму 4250,00 грн., за червень 2009 року на суму 13600,00 грн., за липень 2009 року на суму 8500,00 грн., за серпень 2009 року на суму 7650,00 грн., за вересень 2009 року на загальну суму 11900,00 грн., за жовтень 2009 року на загальну суму 15300,00 грн., за листопад 2009 року на загальну суму 13600,00 грн., за грудень 2009 року на загальну суму 17000,00 грн., вартість вказаних послуг оплачена позивачем, про що свідчить відповідний реєстр платіжних документів за період з 01.04.2009 року по 30.06. 2010 року.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що знайшов підтвердження факт придбання позивачем в період часу, що перевірявся, металобрухту у ПП "Укрспецсоюз", його транспортування шляхом використання транспортно-експедиційних послуг, наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3., до місця зберігання, яке було орендоване платником податків, подальше відчуження ним придбаного металобрухту іншим суб'єктам господарювання, використання послуг фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 для транспортування цього товару покупцям. Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час проведення перевірки, позивач мав право віднести витрачені ним кошти на оплату металобрухту, придбаного у ПП "Укрспецсоюз", а також послуг з перевезення цього металобрухту та експедирування його до кінцевих споживачів до складу валових витрат підприємства.

Отже, відповідач, порушуючи вимоги ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в умовах визнання реалізацій металобрухту іншим суб'єктам господарювання не надав доказів ані не отримання позивачем товару у ПП "Укрспецсоюз", ані доказів того, що товар, який в подальшому був реалізований платником податків, був ним отриманий від інших ніж у ПП "Укрспецсоюз" контрагентів.

Таким чином, приймаючи до уваги факт підтвердження виконання позивачем договорів щодо постачання металобрухту іншим суб'єктам, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковим органом в акті перевірки твердження про безтоварність правочинів, укладених з ПП "Укрспецсоюз", зроблені на підставі припущень, в силу чого, існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000832301/2.

Крім того, відповідач в акті перевірки №13391/23-7/34700294 зазначив, що позивачем в порушення пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит за період часу, що перевірявся, на суму 1339733 грн., через безпідставне формування такого кредиту шляхом включеного до нього сум ПДВ сплачених під час розрахунку за товар, який він не отримував від ПП "Укрспецсоюз". Крім того відповідач посилається на неможливість включення до складу податкового кредиту позивача суми в розмірі 48333,00 грн. за березень 2010 року через не включення відповідної суми контрагентом до складу своїх зобов'язань з податку на додану вартість.

Отже, судом першої інстанції встановлено здійснення платником податків господарських операцій з ПП "Укрспецсоюз". Платником податків також залучено до матеріалів справи копії накладних, сплачені по яким під час проведення розрахунків суми ПДВ ним включено до складу податкового кредиту, а саме, податкових накладних за квітень 2009 року №№ 595-612 на загальну суму 84047,00грн.; травень 2009 року №№ 724-744 на суму ПДВ 124599,00 грн.; червень 2009 року №№ 858-879 на суму ПДВ 99506,00 грн.; липень 2009 року №№ 1003-1019 на суму ПДВ 74503,00 грн.; серпень 2009 року №№ 1175-1186 на суму ПДВ 109165,00 грн.; вересень 2009 року №№ 1303-1318 на суму ПДВ 134117,00 грн.; жовтень 2009 року №№ 1466-1491 на суму ПДВ 187089,00 грн.; листопад 2009 року №№ 1665-1687 на суму ПДВ 16376,00 грн.; грудень 2009 р. №№ 1828-1848 на суму ПДВ 151501,00 грн.; січень 2010 року №№ 74-86 на суму ПДВ 73200,00 грн., яки підтверджують отримання металобрухту згідно Договору постачання № 20/02-4121 від 28.03.2008 року та копії податкових накладних від 31.12.2009 року № 1849 на суму 90000,00 грн. та від 01 03.2010 року № 350 на суму 48333,48 грн., оформлені ПП "Укрспецсоюз" у зв'язку з виконанням робіт за Договором № 08/11 від 01.11.2009 року, яким позивач доручав останньому виконання робіт по прийманню-передачі, перевалки, навантаженню, зважуванню, первинної обробки, пакетуванню (за необхідності) відпущеного ним ламу та відходів чорних металів.

Відповідачем в порядку, передбаченому ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано доказів неотримання позивачем товару у ПП "Укрспецсоюз", не проведення платником податків розрахунків за придбаний у останнього товар.

Крім того, відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв на час проведення перевірки, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідали за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. З аналізу зазначеної норми слід, що платник податку ніс самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність мала застосовуватись до кожного окремого платника податку, не могла автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. В силу викладеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі контрагентом продавця) в разі фактичного здійснення операції, проведення розрахунків по ним не впливала на формування податкового кредиту покупцем (позивачем по справі).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 13391/23-7/34700294 про порушення платником податків вимог Закону України "Про податок на додану вартість" в період часу, який перевірявся, зроблені при неповному вивчені матеріалів справи, в наслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень-рішень відповідача №0023762301/0 від 29.09. 2010 року та № 0023762301/1 від 09.12.2010 року.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 19.04.11 року у справі № 2а-2019/11/2/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В.) від 19.04.11 року у справі № 2а-2019/11/2/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 липня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська