Ухвала суду № 23639727, 13.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14947/10/5/0170

13.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Саматова М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛТОН"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим- Добридень Ольга Володимирівна, довіреність № 9443/10/10-0 від 27.08.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 18.11.10 у справі № 2а-14947/10/5/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛТОН" (вул. Чапаєва, буд. 18, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97420)

до Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова, буд. 2/40, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

про визнання рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій неправомірним та скасування

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.10 у справі № 2а-14947/10/5/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛТОН" задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0092002303 від 24.07.09 на суму 29400,00грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЛТОН" 03,40грн. зі сплати судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.10 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач зазначив, що при проведенні перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.1,10,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з чим до позивача застосовані штрафні санкції, про що прийнято оскаржуване рішення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим .

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОЛТОН»(далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про визнання неправомірним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0092002303 від 24.07.2009р. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки відповідача, викладені у акті перевірки не відповідають фактичним обставинам. Відповідач під час проведення перевірки склав акт перевірки, в якому зафіксував нібито встановлені порушення позивачем Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". За результатами вказаної перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій, яке позивач не допустив.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

12.07.2009р. відповідачем проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а саме проведена перевірка господарської одиниці -готелю «ТЕС-готель», який належить позивачу.

Під час зазначеної перевірки встановлені порушення позивачем зокрема вимог п.1,2, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»які виразились: у непроведенні розрахункової операції через РРО (розміщення в готелі) і незабезпеченні видачі розрахункового документу; у невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів вказаних у денному звіті РРО, невідповідність склала 5880,00 грн.

За результатами перевірки складений акт за № 000621* (реєстраційний № 561/01/05/23/33520735) від 12.07.2009р., який покладений у підставу прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0092002303 від 24.07.2009р. за порушення позивачем зокрема вимог п. 1,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Спеціальним Законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон про РРО).

Відповідно до пунктів 1,2,13 ст. 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідальність за вищезазначене порушення Закону про РРО встановлена п. 1 ст. 17, ст. 22 Закону про РРО, відповідно до яких за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Як вбачається з Акту під час перевірки посадовою особою позивача здійснено розміщення відпочиваючих у готелі за 3360,00 грн. без застосування РРО та без видачі розрахункового документу особі, що є порушенням п.п. 1,2 ст. 3 Закону про РРО.

Разом з тим, у п.п. 2.2.13 акту перевірки відповідач зафіксував, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 370,00 грн., а сума яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій складає 6250,00 грн., отже невідповідність готівкових коштів склала 5880,00 грн.

Позивачем під час проведення перевірки були порушені вимоги п. 1 ст. 3 Закону про РРО, що підтверджується наявними у справі матеріалами, оскільки кошти за проживання у готелі були взяти та адміністратором було видано решту, тобто здійснено розрахункова операції без проведення через РРО та без видачі відповідного документу.

У зв'язку з чим застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16800,00 грн. (3360х5) є правомірним.

Щодо порушення позивачем п. 13 ст. 3 Закону про РРО суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з Акту перевірки (п. 4.1) адміністратор Анюшкіна Ю.В. пояснила, що у зв'язку із виходом з ладу програми роботи касового апарату при вибитті нульового чеку та службової видачі не здійснюється обнулювання залишку при відкритті зміни.

Відповідно до п. 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000р. реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Z-звіту № 0014 від 08.07.200р. сума в розмірі 5870,00 грн. станом на 08.07.200р. є загальним обігом коштів саме за зазначене число, та в подальшому була вилучена з каси прибутковим касовим ордером № 65 від 09.07.2009р.

Разом з тим, в матеріалах справи є Довідка ТОВ «Битрадіотехніка»з якої вбачається, що 13.07.2009р., тобто на наступний день після проведення перевірки, спеціалістами центру був проведений ремонт блоку живлення ЕККА Марія 301 МТМ фіскальний номер 0105004822, що був наданий на ремонт ТОВ «Холтон».

Отже, матеріали справи свідчать про те, що залишок готівкових коштів на 12.07.200р. в касовому апараті на початок зміни в сумі 5870,00 грн. обліковується в результаті виходу з ладу блоку живлення ЕККА, що трапилось у момент здійснення операції по інкасації, в наслідок чого грошова сума, що була інкасована, не була виведена з розділу «готівкові кошти у касі», та переходила по звітам кожним наступний день.

Отже, на думку суду висновок відповідача про те, що невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів вказаних у денному звіті РРО в розмірі 5880,00 грн. є необґрунтованим, оскільки ця сума була вилучена із каси 09.07.2009р.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

-безсторонньо (неупереджено);

-добросовісно;

-розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

-з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

-своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для реалізації цього принципу-критерію суб'єкт владних повноважень, в даному випадку працівники податкової інспекції повинні були ретельно дослідити обставини, що були пов'язані із виходом з ладу касового апарату.

Таким чином відповідач не правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 29400 грн. (5880х5).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки залишок готівкових коштів на 12.07.200р. в касовому апараті на початок зміни в сумі 5870,00 грн. обліковується в результаті виходу з ладу блоку живлення ЕККА, що трапилось у момент здійснення операції по інкасації, в наслідок чого грошова сума, що була інкасована, не була виведена з розділу «готівкові кошти у касі», та переходила по звітам кожним наступний день. Отже, висновок відповідача про те, що невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів вказаних у денному звіті РРО в розмірі 5880,00 грн. є необґрунтованим, оскільки ця сума була вилучена із каси 09.07.2009р.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.11.10 у справі № 2а-14947/10/5/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 липня 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко