Ухвала суду № 23639703, 11.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6599/10/14/0170

11.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Гуматекс"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 04.01.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 17.03.11 у справі № 2а-6599/10/14/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Гуматекс" (вул. Козлова, буд.45, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.03.2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Гуматекс" задоволені частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0020282301/0 від 14.05.2010 року в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 744989 грн., за штрафними санкціями у сумі 372494 грн. 50 коп., усього 1117483 грн. 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.03.2011 року, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що в період з 09.04.2010 по 06.05.2010 відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація "Гуматекс".

В ході перевірки виявлені порушення п.п.7.2.1. п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4., ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, з наступними змінами та доповненнями та встановлено, що позивач зависив вказану суму податку на додану вартість на 744989 грн. (за травень, вересень, жовтень та листопад 2009 року).

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0020282301/0 від 14.05.10 про податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 1150000 грн., з яких основний платіж складає 767208 грн., штрафні санкції 383604грн.

З акту перевірки вбачається, що висновок відповідача про заниження позивачем суми податку на додану вартість базується на доводах про фіктивність підприємств: «ТК Сігма Груп», ТОВ «ТК Укрімпекс», які були контрагентами постачальниками, за договорами, укладеними з позивачем.

Згідно з п. 7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 3.04.1997 року встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Суд вважає, що факт здійснення господарських операцій, пов'язаних з формуванням податкового кредиту, при виконанні позивачем обов'язків по договорах купівлі -продажу з контрагентами, підтверджуються договорами та первинними документами бухгалтерського обліку і податкової звітності, а саме:

договорами купівлі-продажу Б/н від 30.10.2009 року та 30.11.2009 року № 30/11;

специфікацією № 1 до договору купівлі-продажу від 30.10.2009 року; специфікацією № 30/11 до договору купівлі-продажу від 30.11.2009 року;

податковими накладними № 103 від 30.10.2009 року на суму 2489934, ПДВ 414989 грн. та№ 1484 від 30.11.2009 року на суму 1980000 грн., ПДВ 330000 грн.;

видатковой накладной № 76 від 30.10. 2009 року та акту приймання-передачі ТМЦ від 30.10.2009 року;

видатковой накладной № 1209 від 30.11. 2009 року та акту приймання-передачі ТМЦ від 30.11.2009 року;

висновком судової економічної експертизи № 38 від 09.02.2011 року; іншими документами.

Судова колегія погоджується з висновком судової економічної експертизи № 38 від 09.02.2011 року щодо той обставини, що згідно наданих до експертизи документів ТОВ «ТК Сігма Груп»та ТОВ «ТК Укрімпекс»здійснило поставку ТМЦ ТОВ «Корпорація Гуматекс»в 2009 році на суму без ПДВ - 3724945 грн., ПДВ - 744989 грн., на загальну суму 4469934 грн. та суд погоджується з тією обставиною, що за даними бухгалтерського обліку позивача, останній оприходував від вказаних вище постачальників ТМЦ в жовтні та листопаді 2009 року в сумі 4469934 грн. та у позивача є заборгованість перед постачальниками та заборгованість перед ТОВ «ТК Сігма Груп»частково погашена у сумі 100000 грн. в березні 2010 року.

Згідно висновку експертизи, суми на підставі податкових накладних № 103 від 30.10.2009 року на суму 2489934, ПДВ 414989 грн. та № 1484 від 30.11.2009 року на суму 1980000 грн., ПДВ 330000 грн. були включені позивачем до податкових декларацій з ПДВ (додаток № 5) за жовтень та листопад 2009 року (під № 41 та № 46) та реєстру податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення вищевказаних господарських операцій купівлі-продажу між позивачем та його контрагентами (жовтень та листопад 2009 року), останні були зареєстровані у якості юридичних осіб, обліковувались як платники ПДВ у ДПІ та мали свідоцтва платників ПДВ, та здійснення цих господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Розрахунки позивачем проведені частково з контрагентами.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що актом перевірки не підтверджується обставини не декларування контрагентами позивача у жовтні та листопаді 2009 року зобов'язань з ПДВ за вказаними вище господарськими операціями.

Податкові накладні, виписані «ТК Сігма Груп»та ТОВ «ТК Укрімпекс»на адресу позивача, відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Законом України "Про податок на додану вартість" визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість Закон № 168 не передбачає.

Проте, матеріалами справи та висновком судової економічної експертизи підтверджується наявність податкових накладних, що є доказом сплати покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема вказані накладні від контрагентів ТОВ "ТК Сигма Групп" та ТОВ "ТК Укрімпекс".

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість"

Відповідно до п. 9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" свідоцтво про реєстрацію особи у якості платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.

Згідно висновку судової економічної експертизи № 38 встановлено, що висновки ДШ в м. Сімферополі, викладені у акті перевірки від 07.05.2010 року щодо завищення позивачем суми податкового кредиту за жовтень 2009 року у розмірі 414989, 00 грн., за листопад 2009 року у розмірі 330000,00 за господарськими операціями з ТОК «ТК Сигма Груп»і ТОК «ТК Укрімпекс»нормативно та документально не підтверджені. Завищення податкового кредиту з ПДВ за вказаними операціями не встановлено експертом.

ТОВ «Корпорація «Гуматекс» проведені такі коригування на зменшення та на збільшення податкового кредиту: у періоді, що перевірявся, ТОВ «Корпорація «Гуматекс»згідно поданих декларацій з ПДВ заявило від'ємне значення податку на додану вартість станом на 30.09.2008р. у сумі 285698 грн., але згідно попередньому акту перевірки вії 20.03.09р. № 2900/23-7/32271432 за період з 01.01.07р. по 30.09.09р. від'ємне значена податку на додану вартість станом на 30.09.2008р. зменшено на 22219 грн. і становить 263479 грн. Платником податку при заповненні декларацій з ПДВ у перевіряємому період: рядок 23.5 «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу»не заповнювався., тобто при визначенні від ємного значення суми ПДВ платником податків ТОВ „Корпорація „Гуматекс" не враховані результати попередньо: планової виїзної перевірки. Значення рядка 23.5 повинно дорівнюватися сумі, зазначеної в акті попередньої перевірки. Уточнюючі розрахунки в зв'язку з виправленням рядка 26 Декларацій з ПДВ згідно висновків попереднього акту перевірки платником податку до ДШ в м. Сімферополь також не надавалися на момент перевірки. У зв'язку з цим було порушено Наказ ДПА України від 30.05.97р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та надання»(зареєстровано Мінюстом України 09.07.97р. за № 250/2054, із змінами та доповненнями).

Дане порушення привело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет (рядок 27 Декларації з ПДВ), у травні 2009р. на суму 16240 грн., у вересні 2009р. на суму 5979 грн., всього 22219 грн.

Висновком експерта встановлено, що перевіряємий період позивачем було занижено ПДВ у сумі 22219 грн. у тому числі у травні 2009р. на суму 16240 грн., у вересні 2009р. на суму 5979 грн., так як позивачем не було включено до строки 23 декларації з ПДВ суму зменшення відємного значення, визначеного за актом попередньої перевірки від 20.03.09р. № 2900/23-7/32271432 за період з 01.01.07р. по 30.09.08р. Від'ємне значення з ПДВ склало 263479 грн.

Таким чином, судова колегія не приймає доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі та вважає правильними висновки суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.03.11 у справі № 2а-6599/10/14/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 липня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко