Ухвала суду № 23639685, 13.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-14536/10/2/0170

13.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Цикуренка А.С.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №381"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 18.01.11 у справі № 2а-14536/10/2/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №381" (вул. Київська, буд. 4, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.11 у справі № 2а-14536/10/2/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №381" задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0017001501/0 від 08.10.10 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №381" штрафних санкцій у сумі 170,00грн., стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №381" 03,40грн. зі сплати судового збору.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що 30.09.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності позивачем, якою встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не подання позивачем декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року. За результатами перевірки складений акт № 13555/15-1/32177926 від 30.09.2001 року. На підставі зазначеного акту перевірки відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0017001501/0 від 08.10.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання за штрафними санкціями з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170,00 грн.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод № 381» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 6478/10/1/15-1 (0017001501/0 від 08.12.2010 року про застосування штрафних санкцій у сумі 170,00 грн. за неподання податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року.

Вимоги мотивовані тим, що позивачем подана відповідачу декларація з податку на прибуток за І півріччя 2010 року, проте останнім, за результатами перевірки складено акт про порушення позивачем п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Таким чином, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем неправомірно, за порушення, якого він не допускав, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Позивач 29.08.2002 року зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа та є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

Позивачем було подано відповідачу декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 року (вх. № 130234 від 26.07.2010 року).

Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим направила позивачу повідомлення № 34096/10/184 від 29.07.2010 року про те, що надана ним декларація з податку на прибуток за І півріччя 2010 року не визнана податковою декларацією, оскільки ним порушені вимоги п. 1.6 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», у зв'язку з чим позивачу рекомендовано заповнити декларацію у відповідності до вимог Закону та Порядку та надати її до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим.

Позивач повторно направив відповідачу декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року, яка отримана останнім 05.08.2010 року.

Відповідачем 30.09.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності позивачем, якою встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме не подання позивачем декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року.

За результатами перевірки складений акт № 13555/15-1/32177926 від 30.09.2001 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідно до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0017001501/0 від 08.10.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання за штрафними санкціями з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 170,00 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, повідомляючи позивача про невизнання поданої позивачем податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року податковою декларацією, керувався п. 1.6 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», згідно з яким у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації.

Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Оригінал декларації з відповідними додатками подається платником до податкового органу за місцезнаходженням платника на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 з відповідними додатками на односторонніх аркушах форматом А-4. Подання копій декларації та додатків не дозволяється. Декларація та додатки до неї не підлягають обов'язковому скріпленню між собою (прошнуровуванню).

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення (на момент проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон).

В силу пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-III від 21.12.2000р. прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону містив вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертався до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків мав право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій було обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008р., обов'язковими реквізитами є:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період;

- назва платника податків;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України»або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;

- ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;

- місцезнаходження платника податків;

- назва ОДПС, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Позивач повторно направив відповідачу декларацію з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням Пост Експрес з описом вкладення. Зазначена декларація отримана Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим 05.08.2010 року, про що свідчить відмітка та печатка канцелярії відповідача на поштовому повідомленні Пост Експрес АWB № 158344, доданому до матеріалів справи.

Граничним строком подачі позивачем декларації з податку на прибуток підприємства було 09.08.2010 року, про що також зазначено відповідачем в акті перевірки.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони спростовані матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки згідно з вимогами п.п. 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові декларації подавались за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, позивач подав декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 року відповідачу у визначений законом строк. За таких обставин висновки, викладені відповідачем в акті перевірки зроблені без з'ясування всіх фактичних обставин справи, у зв'язку з чим є необґрунтованими. Тобто, відповідач під час прийняття податкового повідомлення -рішення діяв невмотивовано, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.01.11 у справі № 2а-14536/10/2/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 липня 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко