Ухвала суду № 23637977, 01.06.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12920/10/5/0170

01.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Шкурлатов Д.Г.

сторони в судове засідання не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В.) від 17.01.2011 у справі № 2а-12920/10/5/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ратон" (Горького, буд.4, кв.18, смт. Гаспра, м. Ялта, 98660)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2011 у справі № 2а-12920/10/5/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ратон" до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим № 0003471502/0 від 29.09.2010 про донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Ратон" податку на додану вартість в сумі 50174,00 грн., та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 115400,00 грн.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2011 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд представники не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності неявившихся представників сторін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Ратон" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим № 0003471502/0 від 29.09.2010 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 165574,00 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем при визначенні податкового зобов'язання з податку на додану вартість не було враховано те, що здійснення перевезення пасажирів позивачем відбувається за тарифом, погодженим з Ялтинською міською радою АР Крим, у зв'язку з чим на підставі п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" здійснювані позивачем операції з перевезення пасажирів звільняються від оподаткування.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ в м. Ялта АР Крим в період з 13.09.2010 по 14.09.2010 було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з податку на додану вартість за липень 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 3543/15-2/20684259 від 14.09.2010, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2010 року на 50174,00 грн.

За наслідками перевірки та на підставі акту № 3543/15-2/20684259 від 14.09.2010 ДПІ в м. Ялта АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 № 0003471502/0, яким позивачу донарахований податок на додану вартість у розмірі 50174,00 грн., а також застосовано штрафні санкції у розмірі 115400,00 грн.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість дій податкового органу з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2008 рішенням Ялтинської міської ради №1655 ТОВ "Ратон" погоджено тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території м. Ялта.

Вказане рішення прийнято Ялтинською міською радою на підставі та в межах повноважень, наданих Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Таким чином, Ялтинською міською радою врегульовано тарифи для ТОВ "Ратон" на здійснення операцій з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом у межах населеного пункту.

Підпунктом 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168 визначено, що звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Підпунктом 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів вбачається, що нормою, яка визначає компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Отже, підпунктом 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює регулювання, про яке йдеться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, виконавчий комітет Ялтинської міської Ради прийнявши рішення №1655 від 24 липня 2008 року, погодив єдиний тариф, чим, в розумінні положень підпункту 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону №168, у межах встановленої законом компетенції, врегулював тарифи перевезення осіб пасажирським транспортом.

Діюче законодавство, крім положень пп. 2 пункту «а»ч. 1 ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не містить інших норм, що встановлювали б компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів на перевезення пасажирів.

Таким чином, рішенням Ялтинської міської ради №1655 ТОВ "Ратон" погоджено тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території м. Ялта.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач мав право використовувати положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з надання послуг перевезення пасажирів при формуванні сум ПДВ у податковій звітності, оскільки він керувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульованими органом місцевого самоврядування, отже висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про заниження позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ до сплати в бюджет у вказаному періоді на суму 45254,00 грн. є необґрунтованими.

Платники податку (посадові особи платника податку), які використовують податкову пільгу не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено, вважаються такими, що умисно ухиляються від оподаткування. У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визначених у підпунктах 17.1.1 - 17.1.5 цього пункту, за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми.

Оскільки донарахування сум податкового зобов'язання за наслідками невиїзної документальної перевірки позивача з податку на додану вартість за червень 2010 року, та правомірність користування позивачем пільгою, передбаченою пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168, було неправомірним, то і застосування у спірному податковому повідомленні-рішенні фінансових санкції за пп. 17.1.3, пп. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 слід визнати таким, що порушує визначені законом умови такого застосування, а отже, суд першої інстанції правильно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2011 у справі № 2а-12920/10/5/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 червня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська