Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-6484/10/5/0170
08.06.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Омельченка В. А.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Цикуренка А.С.
секретар судового засідання Саматова М.А.
за участю сторін:
представник позивача, Приватного підприємства "Гея - ХХІ"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 14387/10/10-0 від 20.10.10
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гея - ХХІ" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 10.12.10 у справі № 2а-6484/10/5/0170
за позовом Приватного підприємства "Гея - ХХІ" (вул. Караєва, буд. 1, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)
до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова, буд. 2/40, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)
про визнання протиправними дій
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.10 у справі № 2а-6484/10/5/0170 у задоволенні позову Приватного підприємства "Гея - ХХІ" до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.10 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, вимоги апелянта ґрунтуються на положеннях Законів України «Про податок на додану вартість»та «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та мотивовані тим, що висновки відповідача, викладені у акті перевірки щодо зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за лютий 2010 року, по яких минув граничний термін 1095 днів, на загальну суму 1948336 грн. є безпідставними та необґрунтованими.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.
Приватне підприємство «ГЕЯ-ХХІ»звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про визнання протиправними дій щодо надання в акті позапланової невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010р. висновку про зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту з податку на додану вартість наступного податкового періоду, за лютий 2009р./2010р. на загальну суму 1948336,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
27.04.2010р. відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010р. позивача, в ході якої встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 15.1.1 п. 15.1, п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за лютий 2010 року, по яких минув граничний термін 1095 днів, на загальну суму 1948336 грн.
За результатами перевірки складений акт № 716/23-2/24032648 від 27.04.2010р.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України "Про податок на додану вартість".
Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом.
У п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платник податку це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий період -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).
Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.
Відповідно до п.7.1. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
У п. 7.3. цієї статті закону визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У п.п. 7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п.15.1.1. п. 15.3. ст.15 Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У п.п.15.3.1. п.15.3. ст.15 цього Закону визначено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Для розрахунку суми, яка визначається у рядку 26 Декларації по ПДВ за відповідний період часу, має значення сума залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду по ПДВ та розмір суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
На підставі викладеного, судова колегія зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними оскільки встановлений у ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" строк для вирішення питання щодо повернення надмірно сплаченого ПДВ підлягає застосуванню у випадку прийняття платником податків відповідного рішення щодо формування розміру податкового кредиту, а не для визначення розміру суми, яка вноситься в рядок 26 Декларації по ПДВ. Окрім того, надання працівниками податкового органу в акті перевірки висновку тим або іншим фактам є їх правом висловити свою думку щодо оцінки цих фактів. Не можна вважати думку посадової особи податкового органу рішенням або дією, тобто активною їх поведінкою, яка породжує певні правові наслідки для платника податків.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Гея - ХХІ" залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.10 у справі № 2а-6484/10/5/0170 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 червня 2011 р.
Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя В.А.Омельченко
Судове рішення № 23637950, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6484/10/5/0170. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: