Ухвала суду № 23637682, 23.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9813/10/8/0170

23.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Горошко Н.П.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Приватного підприємства "Лама" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 19.11.10 року у справі № 2а-9813/10/8/0170

за позовом Приватного підприємства "Лама" (вул. Острякова, 21 кв.47, смт. Гвардійське, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97515)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Бєлова, 2, с. Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про визнання протиправним та скасування рішення.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Лама" звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим та просить: скасувати рішення ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим про застосування штрафних санкцій №0003452330 від 19.05.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 19.11.2010 року у справі № 2а-9813/10/8/0170 адміністративний позов Приватного підприємства "Лама" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим № 0003452330 від 19.05.2010 року про застосування до Приватного підприємства "Лама" штрафних санкцій в частині застосування штрафних санкцій на суму 3222,00 грн. В задоволені решти позовних вимог, відмовлено. Стягнено на користь Приватного підприємства "Лама" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03 гривні 40 копійок.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Приватному підприємству "Лама" відмовити.

У судове засідання 23.05.2011 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство "Лама" зареєстровано Сімферопольською райдержадміністрацією 15.01.1993 року у якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 690632 (а.с. 26) та є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом № 124012229 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва-юридичною особою серії Б№ 501205 від 24.12.2009 року (а.с.31).

02.05.10 року на підставі направлення № 3533 від 01.05.2010 року, виданого ДПІ в Сімферопольському районі (а.с.18), головним державним податковим ревізором-інспектором ДПА в АРК Сорокіним В.В. та старшим державним податковим ревізором-інспектором ДПА в АРК Вегбієвим Р.І. була проведена планова перевірка за дотриманням ПП "Лама" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у торговому павільйоні, що розташований за адресою: вул. К.Маркса, 37Б, смт. Гвардійське, Сімферопольський район, діяльність в якому здійснює позивач.

Перевірка здійснювалась в присутності продавця торгового павільйону, розташованого за адресою вул. К.Маркса, 37Б, смт. Гвардійське, Сімферопольський район ОСОБА_4

В ході перевірки посадовими особами ДПА в АР Крим було проведено опис готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків та встановлено, що на місці проведення розрахунків була наявна сума у розмірі 152,00 грн. Опис було проведено у присутності продавця ОСОБА_4, яка з ним ознайомилась та підписала без зауважень (а.с.60).

Крім того в ході перевірки, а саме 02.05.10 року було роздруковано чеки за № 4906 о 12:20 год. та № 4908 о 12:24 год., та Х-звіт, з якого вбачається, що сума, зазначена в денному звіті РРО складає 691,81 грн., які є додатками до акту перевірки (а.с.60).

За результатами перевірки було встановлено порушення п.п.11,12,13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 року із змінами та доповненнями, а саме: проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування, не ведення в установленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 1611,00 грн., невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, не відповідність склала 539,81 грн. Про що був складений акт перевірки № 003813 від 02.05.10 року, реєстраційний №0269/01/24/23/19192261 (а.с.58-59), з яким було ознайомлено продавця ОСОБА_4, яка підписала акт із запереченнями, в яких зазначила, що накладні на товар будуть надані на протязі 10-ти днів та отримала примірник акту перевірки, що підтверджується підписом цієї особи на акті перевірки (а.с. 58-59).

19.05.10 року ДПІ в Сімферопольському районі на підставі вищевказаного акту перевірки № 003813 від 02.05.10 року, було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003452330 на суму штрафних санкцій у розмірі 6006,05 грн. (а.с.62), вказане рішення про застосування штрафних санкцій було отримано представником позивача 25.05.10 року (а.с.63).

ПП "Лама" не погодившись із порядком проведення перевірки відносно нього, висновками акту перевірки та рішенням про застосування штрафних санкцій, звертався з листом № 15 від 25.05.10 року до ДПІ в Сімферопольському районі та зі скаргами № 835/10 від 06.05.10 року, № 1059/10 від 09.06.10 року до ДПА в АР Крим (а.с.65-69).

Рішенням про результати розгляду скарги від 29.06.10 року № 1430/10/25-023 ДПА в АР Крим залишило звернення позивача без змін рішення про застосування штрафних санкцій ДПІ в Сімферопольському районі від 19.05.10 року № 0003452330, а скаргу без задоволення (а.с.70-75).

ПП «Лама» не погодившись із застосуванням до нього штрафних санкцій на суму 6006,05 грн. рішенням ДПІ в Сімферопольському районі від 19.05.10 року № 0003452330, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що за характером перевірки ПП «Лама», яку провели посадові особи ДПА в АРК, ця перевірка не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1, 6 ст.11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" (зі змінами та доповненнями) (Закону № 509, оскільки проведена перевірка не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), у ході якої не досліджувалися сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

Перевірка, що проводилась 02.05.10 року у торговельному павільйоні за адресою: Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. К.Маркса, 37Б, яку провели посадові особи ДПА в АРК, була за своїм характером та змістом позаплановою і не проводилась за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податку, а є перевіркою з контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обліку є позаплановою, проведення якої передбачено частиною 7 статті 11-1 Закону № 509 і, ДПІ в Сімферопольському районі, яка видала направлення працівникам ДПА в АРК не повинна була направляти позивачу повідомлення про проведення перевірки.

Перевірка була проведена у присутності продавця ОСОБА_4 Відсутність під час проведення перевірки безпосередньо директора ПП «Лама»на перевіряємому об'єкті, не перешкоджало проведенню перевірки, у разі наявності під час проведення перевірки інших осіб, працюючих в цьому об'єкті торгівлі. Уповноваженою при проведенні перевірки з контролю за здійсненням розрахункових операцій є особа, яка представляє підприємство, здійснює реалізацію продукції, така особа діє без додаткових доручень від керівника, тому суд першої інстанції правильно вважає продавця ОСОБА_4, належною особою, що представляла позивача.

В ході перевірки представниками податкового органу було встановлено порушення п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (зі змінами і доповненнями) (далі Закон № 265), а саме: проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування, а саме перевіряючими було придбано: 3 ваучера поповнення МТС, за ціною 35 грн. кожний, а всього на суму 108,00 грн.; 2 пляшки горілки «Хортиця» за ціною 44,70 грн. кожна, а всього на суму 89,40 грн., а продавцем позивача було роздруковано 2 фіскальних звітних чека № 4906, де зазначено у якості виду продукції -бакалія на суму 108 грн. та № 4908, де зазначено вид продукції горілка 2 пляшки на суму 89,40 грн., про що було відображено в акті перевірки № 0269/01/24/23/19192261 від 02.05.10 року.

Відповідно до п. 11 ч.1 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Відповідно до п.6 ч. 1 ст. 17 Закону № 265, у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості - до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі вищезазначеної норми до позивача було застосовано штрафні санкції на суму 85 грн. (17 грн. х 5).

З акту перевірки вбачається (пункти 2.2.7 та 2.2.8 акту перевірки), що дійсно у позивача було придбано 3 ваучера поповнення МТС на суму 108 грн. та 2 пляшки горілки на суму 89,40 грн., але продавцем було роздруковано 2 чека № 4906 та 4908, де зазначено про продаж продукції бакалія на суму 108 грн. та 2 пляшки горілки на суму 89,40 грн., і ці чеки є додатком до акту перевірки.

Перевірка проводилась у присутності уповноваженої особи позивача - продавця ОСОБА_4, яка і здійснювала продаж цієї продукції та роздрукувала чеки, яка ознайомилась з актом перевірки, підписала його та не зазначила заперечень стосовно даного виявленого порушення, про яке було відображено в акті перевірки.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується порушення позивачем п.11 ст.3 Закону № 265, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі п.6 ч.1 ст.17 Закону № 265 на суму 85 грн.

В ході перевірки представниками податкового органу було встановлено порушення п.12 ст. 3 Закону № 265, а саме: не ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме на товар, зазначений у відомості № 1, яка є додатком до акту перевірки (а.с.61), на момент проведення перевірки не представлені товарно-транспортні накладні, податкові накладні, внутрішні накладні та інші накладні. Загальна сума товару, що знаходилась на реалізації та на яку не було надано накладних склала 1611,00 грн., про що було відображено в акті перевірки № 0269/01/24/23/19192261 від 02.05.10 року.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»N 996-XIV від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) (далі -Закон № 996).

Статтею 1 Закону № 996 визначено що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9).

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця (ч.3 ст.9).

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (ч.4 ст.9).

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч.5 ст.9).

У відповідності із пунктом 12 статті 3 Закону № 265, суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій і/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів і т.п.) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 21 Закону № 265 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка ПП «Лама»була проведена 02.05.10 року у неділю з 12:25 год. до 13:30 год., а саме у неробочий день директора та бухгалтера ПП «Лама», які є відповідальними за забезпечення контролю за видачею первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів із бухгалтерії підприємства, із архіву підприємства робітникам інших структурних підрозділів. На підставі чого суд першої інстанції дійшов до висновку, що під час проведення перевірки позивача, продавець, в присутності якого було проведено перевірку, не міг надати та не мав повноважень надавати посадовим особам ДПА в АРК на їх вимогу документів, пов'язаних з товарообігом, а саме накладні або ТТН на товар, який знаходиться за місцем реалізації або зберігання.

Відповідно до наказів ПП «Лама»№ 20 від 02.11.09 року директором ПП «Лама» призначено ОСОБА_5, головним бухгалтером ОСОБА_6 (а.с.28-29). Відповідно до виписки із штатного розпису ПП «Лама»вих. № 16 від 20.07.10 року робочий час директора ОСОБА_5 становить: понеділок - п'ятниця з 08:00 год. до 17:00 год., перерва на обід з 12:00 год. до 13:00 год., вихідні дні -субота, неділя; робочий час бухгалтера ОСОБА_6 становить: понеділок - п'ятниця з 08:00 год. до 17:00 год., перерва на обід з 12:00 год. до 13:00 год., вихідні дні -субота, неділя (а.с.30).

Наказом ПП «Лама»№ 25 від 16.11.09 року «Про звітну політику»на бухгалтера покладено обов'язок здійснювати контроль за зберіганням та видачею первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських обліків та балансів із бухгалтерії підприємства, із архіву підприємства робітникам цього підприємства. Цим наказом також встановлено, що видача вищенаведеної документації для використання або ознайомлення, робітникам інших структурних підрозділів проводиться за письмовим розпорядженням керівника підприємства (а.с.95-99).

Таким чином, під час проведення перевірки господарської діяльності позивача, директор та головний бухгалтер підприємства не працювали, адже перевірка проводилась у неділю -вихідний день директора та головного бухгалтера, відповідно до виписки із штатного розпису ПП «Лама»вих. № 16 від 20.07.10 року, тобто перевірка проводилась у неробочий час особи, відповідальної за видачу первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів та балансів із бухгалтерії підприємства, із архіву підприємства -головного бухгалтера підприємства та у неробочий час директора, без розпорядження якого вищенаведені документи не можуть бути видані головним бухгалтером не робітникам цього підприємства.

Оскільки, ні головний бухгалтер, ні директор ПП «Лама»не були присутніми при проведенні перевірки посадовими особами ДПА в АРК, а отже не мали можливості надати на вимогу перевіряючих документів, пов'язаних з товарообігом. Окрім головного бухгалтера та директора «ПП Лама»ніхто на даному підприємстві не мав повноважень надавати посадовим особам ДПА в АРК документів, пов'язаних з товарообігом позивача, у тому числі й продавець, у присутності якої було проведено перевірку. В акті перевірки продавець ОСОБА_4 у п.4.1. «Зауваження до акту перевірки»зазначила, що накладні на товар будуть надані на протязі 10-ти днів.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що директор ПП «Лама»не мав можливості доручити будь-якій особі цього підприємства здійснити пред'явлення всіх необхідних для перевірки документів, окрім бухгалтера, або призначити наказом робочий день бухгалтера 02.05.10 року, а продавець перевіряємого об'єкту не мав повноважень та взагалі можливості надати необхідні документи товарообігу посадовим особам ДПА в АРК.

Отже, надані позивачем у ході судового розгляду справи у суді першої інстанції оригінали документів на товар підтверджують наявність належних документів про бухгалтерський облік товарних запасів, що виключає вчинення позивачем порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (а.с. 101,102,104-106,107-117,153).

З урахуванням викладеного, суд правильно дійшов до висновку, що відповідачем не правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції Рішенням про застосування штрафних санкцій № 0003452330 від 19.05.10 року в частині застосування штрафних санкцій на суму 3222,00 грн.

Відповідач не надав суду доказів правомірності прийняття ним рішення про застосування штрафних санкцій № 0003452330 від 19.05.10 року у сумі 3222,00 грн. до ПП «Лама».

В ході перевірки представниками податкового органу було встановлено порушення п.13 ст. 3 Закону № 265, а саме: невідповідність готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків (152,00 грн.) з сумою, визначеною у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (691,81 грн.) в сумі 539,81 грн., яке було відображено в п. 2.2.13 акту перевірки № 0269/01/24/23/19192261 від 02.05.10 року.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 22 Закону № 265, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідальність.

На підставі вищезазначеної норми до відповідача було застосовано штрафні санкції на суму 2699,05 грн. (539,81 грн. х 5).

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ДПА в АРК в ході проведення перевірки було складено опис готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків, зі змісту якого вбачається, що під час перевірки в касі була наявна сума 152,00 грн. (а.с.60). Крім того відповідачем надано копію звіту про наявність готівкових коштів у касі -Х-звіту, станом на 02.05.10 р. о 12:25 год., де сума коштів складає 691,81 грн. (а.с.60).

Отже з вищенаведеного вбачається, що на місці проведення розрахунків знаходилась сума менша ніж зазначено в денному звіті РРО, а саме менша на 539,81 грн.

Загальні умови провадження торговельної діяльності, основні вимоги до торговельної мережі, мережі закладів ресторанного господарства і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств, установ, організацій незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, фізичних осіб - підприємців та іноземних юридичних осіб, що провадять підприємницьку діяльність на території України (далі - суб'єкти господарювання) визначаються Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.06 р. №833 (далі Правила № 833).

Відповідно до п.22 Правил № 833 розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.

Пунктом 23 Порядку встановлено, що касир та інший працівник, з якими споживач розраховується за товар, під час проведення розрахунку повинен чітко назвати суму, що підлягає сплаті, суму, одержану від споживача, і покласти гроші окремо на видному місці, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, назвати споживачеві належну йому суму здачі та видати її разом з розрахунковим документом.

Отже з вищенаведеного вбачається, що продавець повинен був вказати перевіряючим (споживачам) суму, що підлягає сплаті, одержати суму від споживачів, вказати суму, одержану від споживачів, покласти гроші, оформити розрахунковий документ на повну суму покупки, після чого надати споживачу здачу із розрахунковим документом. Тобто розрахунковий документ продавцем позивача повинен був бути роздрукований тільки після отримання від перевіряючих (споживачів) суми грошових коштів за товар, та розрахунковий документ повинен бути виданий разом із здачею.

Отже з матеріалів справи вбачається, що продавець самостійно порушив порядок проведення розрахункової операції, та роздрукував розрахунковий документ до отримання від перевіряючих (споживачів) грошових коштів за товар, що на думку суду є порушенням з боку продавця, а не перевіряючих (споживачів). Тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що перевіряючими правильно розрахована сума невідповідності грошових коштів та сума штрафних санкцій за порушення позивачем п.13 ст. 3 Закону № 265.

Судом першої інстанції також встановлено, що продавцем було порушено правила торгівельного обслуговування населення, що і призвело до збільшення невідповідності грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО, у зв'язку із чим сума на місці проведення розрахунків стала меншою ніж сума, зазначеної в денному звіті РРО, тому суд зазначає, що збільшення невідповідності грошових коштів у такому разі є наслідком порушення позивачем норм чинного законодавства України, а не порушенням цих норм з боку покупців. Тому перевіряючі правильно розрахували суму невідповідності, а відповідач правомірно та обґрунтовано розрахував суму штрафних санкцій, керуючись ст. 22 Закону № 265, шляхом помноження суми, на яку виявлено невідповідність на п'ять.

Отже, відповідачем правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції за порушення ним п.13 ст.3 Закону № 265 у розмірі 2699,05 грн. рішенням №0003452330 від 19.05.10 року.

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач надав докази правомірності застосування до позивача штрафних санкцій рішенням № 0003452330 від 19.05.10 року за порушення позивачем п.п.11,13 ст. 3 Закону №265 на суму 85 грн. та 2699,05 грн., але не надав доказів правомірності і обґрунтованості застосування до позивача штрафних санкцій цим рішенням у сумі 3222,00 грн. за порушення позивачем п.12 ст.3 Закону № 265 та не надав доказів саме порушення позивачем п.12 ст.3 Закону № 265, тому позовні вимоги ПП «Лама»були частково задоволені та визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в Сімферопольському районі № 0003452330 від 19.05.10 року у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 3222,00 грн., а в іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 19.11.10 року у справі № 2а-9813/10/8/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 19.11.10 року у справі № 2а-9813/10/8/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 травня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Н.П.Горошко

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська