Ухвала суду № 23637683, 01.06.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6704/10/11/0170

01.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Шкурлатов Д.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеросвіт Курорт"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.04.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим- ОСОБА_1, довіреність № 7763/9/10-0 від 20.10.08

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 13.01.2011 у справі № 2а-6704/10/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеросвіт Курорт" (Форосській узвіз 1, смт. Форос, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98690)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2011 у справі № 2а-6704/10/11/0170 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеросвіт Курорт" до Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим №0005142301/0 від 03.11.2005, №0005142301/2 від 10.02.2006 та № 0005142301/3 від 21.04.2006 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Аеросвіт Курорт" податкового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 16534,41 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 33068,83 грн. (усього 49603,24 грн.)

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2011 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін..

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеросвіт курорт", звернувся до суду з адміністративним позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати нечинним податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим №0005142301\0 від 03.11.2005, №0005142301\2 від 10.02.2006 та № 000514230ПЗ від 21.04.2006.

Позов мотивовано тим, що висновки відповідача стосовно того, що платежі позивача компанії-нерезиденту сплачені як компенсація вартості екземпляру комп'ютерної програми, відповідали ознакам "роялті" відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", і підлягали оподаткуванню в порядку, передбаченому ст. 13 цього Закону, є помилковими, а отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.10.2005 року посадовими особами ДПІ в м. Ялта проведена перевірка дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 28.07.2004 по 30.06.2005, за наслідками якої складено акт №299\33006418\231 від 27.10.2005.

Згідно із висновками даного акту встановлено порушення позивачем вимог п. 13.2 ст. 13 Закону №334, у результаті чого занижено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 8272,58 грн. за IV квартал 2004 року та 8261,83 грн. за І квартал 2005 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Ялта АР Крим прийняте податкове повідомлення-рішення від № 0005142301\0 від 03.11.2005р. про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 16534,41 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 33068,83 грн. (усього 49603,24 грн., штрафні санкцій застосовано на підставі пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

За наслідками апеляційного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення №0005142301/2 від 10.02.2006 та №0005142301/3 від 21.04.2006.

Висновки про порушення позивачем правил оподаткування, покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень пов'язані із наступними обставинами, встановленими при проведенні перевірки.

11 листопада 2004 року між ТОВ "Аеросвіт курорт" і компанією Libra Hospitality LLC (резидент Сполучених Штатів Америки) був укладений договір № LLC/FOR/000111. Згідно з умовами даного договору, компанія Libra Hospitality LLC надає ТОВ "Аеросвіт курорт" комп'ютерну програму на умовах ліцензійного використання, послуги по впровадженню програмного забезпечення і послуги по його технічному обслуговуванню, згідно із додатком 1 до договору, згідно якого, загальна вартість елементів програмного забезпечення становить 20788,00 доларів США з урахуванням знижки на суму 2152,00 доларів США.

Згідно вказаного додатку загальна вартість послуг по впровадженню програмного забезпечення становить 12 944,00 доларів США, а послуг по технічному обслуговуванню -7 845,48 доларів США.

На виконання умов договору ТОВ «Аеросвіт Курорт»перерахувало компанії Libra Hospitality LLC грошові кошти за примірник комп'ютерної програми.

В акті перевірки податкова інспекція вказує на те, що грошові кошти були перераховані нерезиденту згідно із платіжними дорученнями №1 від 24.12.2004 року на суму 10394,00 доларів США та №2 від 23.02.2005 року на суму 10394,00 доларів США по вищевказаному договору. Зазначений доход нерезидента отриманий на території України визначено відповідачем як "роялті".

Враховуючи загальну вартість елементів програмного забезпечення (20788,00 доларів США), положення пунктів 6.1.1, 6.1.2 договору та загальну суму перерахованих коштів за платіжними дорученнями №1 від 24.12.2004 року і №2 від 23.02.2005 року (20788,00 доларів США) суд дійшов висновку, що вказані платежі здійснені як компенсація вартості саме програмного забезпечення (без урахування вартості послуг і технічного обслуговування).

Відповідно до пунктів 13.1, 13.2 ст. 13 Закону №334 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість одержаного екземпляра комп'ютерної програми позивачем були нараховані податкові зобов'язання по ПДВ. В акті перевірки вказано, що порушень при визначенні податкових зобов'язань по ПДВ не встановлено. Водночас згідно із підпунктом 3.2.7 пункту 3.2. статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування ПДВ операції по виплаті роялті. Тобто висновки одного розділу акту перевірки суперечать висновкам іншого розділу, адже у випадку, якщо платежі за комп'ютерну програму були б роялті, в акті перевірки повинно було бути вказано про те, що платник податків порушує Закон України "Про податок на додану вартість" включивши роялті в базу оподаткування податком на додану вартість.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, укладений між позивачем і нерезидентом договір не є авторським договором у розумінні ст. 31 Закону України "Про авторські і суміжні права", умовами договору передбачено перехід права власності на примірник комп'ютерної програми (програмне забезпечення), і не передбачено переходу позивачу прав користування авторськими правами.

Отже, висновок відповідача, за яким він ототожнює сплачені позивачем кошти за платіжними дорученнями №1 від 24.12.2004 року і №2 від 23.02.2005 року (20788,00 доларів США) із поняттям "роялті", яке використовується у Законі №334, є помилковим.

Вказані доходи є виручкою (компенсацією вартості товарів, переданих резиденту від нерезидента), про яку йдеться у пп. "й" п. 13.1 ст. 13 Закону №334, що обумовлює висновок про те. що такі доходи взагалі не можуть вважатись доходом нерезидента із джерелом походження із України, який підлягає оподаткуванню в порядку, встановленому статтею 13 вказаного Закону.

Тож, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що донарахування у спірних податкових повідомленнях-рішеннях суми податкового зобов'язання за основним платежем з податку на прибуток, а відповідно, і нарахування штрафних (фінансових) санкцій необґрунтованим і протиправним, а отже, правильно визнав протиправними та скасував оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2011 у справі № 2а-6704/10/11/0170 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 червня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська