Ухвала суду № 23637580, 11.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12754/10/18/0170

11.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Горошко Н.П. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Плисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Лавренчук О.В.) від 15.11.10 року у справі № 2а-12754/10/18/0170

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" (вул. Київська, 4, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу «Вітас»звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим та просить визнати неправомірною бездіяльності ДПІ в м. Сімферополі з невизнання як податкового звіту декларації АТЗТ «Вітас»за серпень 2010 року з ПДВ; зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі відобразити декларації АТЗТ «Вітас»за серпень 2010 року з ПДВ в картці особового рахунку з ПДВ.

У ході розгляду справи у суді першої інстанції позивач змінив позовні вимоги та просить: визнати протиправними дії ДПІ в м. Сімферополі з невизнання як податкового звіту декларації АТЗТ «Вітас»за серпень 2010 року з ПДВ; зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі відобразити показники декларації АТЗТ «Вітас»серпень 2010 року в картці особового рахунку з ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Лавренчук О.В.) від 15.11.2010 року у справі № 2а-12754/10/18/0170 адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій, задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції м. Сімферополі АР Крим з невизнання як податкового звіту декларації АТЗТ "Вітас" за серпень 2010 року з ПДВ. Стягнено з Державної податкової інспекції м.Сімферополі АР Крим на користь Акціонерного товариства закритого типу "Вітас" 3,40 грн. судового збору В задоволені решти позовних вимог, - відмовлено. Встановлено Державній податковій інспекції в м. Сімферополі АР Крим місячний термін з дня набрання законної сили судового рішення по справі для подання суду звіту про виконання судового рішення.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання 11.04.2011 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що акціонерне товариство закритого типу «Вітас»(далі - АТЗТ «Вітас») зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 18.01.1994 року (ідентифікаційний код 20732633), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №431995 (а.с.16), взято на облік в органах державної податкової служби. 28.03.2003 року, відповідно до Свідоцтва № 00876748 зареєстровано платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 19.05.2010 року було складено акт № 394/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Підставою для прийняття такого рішення стало те, що позивач не знаходиться за юридичною адресою, чим порушує п. 4 ч. 1 ст. 1, п. 3 ст. 4, ст. 9, ст. 45 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців». У зв'язку з цим на підставі ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»вирішено анулювати реєстрацію АТЗТ «Вітас»як платника податку на додану вартість у зв'язку з незнаходженням товариства за юридичною адресою, відсутністю основних засобів.

Акціонерне товариство закритого типу «Вітас» поштою надіслало до ДПІ в м. Сімферополі декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року.

21.09.2010 року повідомленням за № 41711/10/28-4 ДПІ в м. Сімферополі повідомило АТЗТ «Вітас», що надіслана декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року (вх. № 160455 від 17.09.2010 року) не визнана податковою декларацією у відповідності з п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, у зв'язку з тим, що в порушення п.п. 1.1, п.п. 1.2 п. 1 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, дана декларація надана АТЗТ «Вітас», яке не зареєстроване платником ПДВ в ДПІ в м. Сімферополі (а.с.7). При цьому, ДПІ в м. Сімферополі, привласнюючи статус поданій позивачем декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року «не визнана податковою декларацією», керувався п. 3.2 Регламенту взаємодії між структурними підрозділами органів ДПС в АР Крим відносно відпрацювання підприємств при проведені операції «Бюджет».

Отже, відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

П.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав, коли податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, а саме - якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Відповідно до п. 1.1 п. 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(далі - Порядок) подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон № 2181).

Згідно п.п. 1.2 п. 1 декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 166 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість, яка подана позивачем за серпень 2010 року, вищевказаним вимогам не суперечать. Доказів наявності передбачених пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 обставин, які б дозволяли податковому органу не визнавати подані документи податковими деклараціями, відповідач у встановленому порядку не надав.

Підставою для невизнання податковим звітом декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року АТЗТ «Вітас», поданої позивачем, відповідач зазначає те, що дана декларація надана АТЗТ «Вітас», яке не зареєстроване платником податку на додану вартість в ДПІ в м. Сімферополі.

Судом першої інстанції встановлено, що не визнаючи надану позивачем податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року АТЗТ «Вітас»відповідач керувався тим, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 19.05.2010 року було складено акт № 394/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

АТЗТ «Вітас»зверталось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим про визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації АТЗТ «Вітас» в якості платника податку на додану вартість, яке оформлено актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 394/15-2 від 19.05.2010 року. Разом із позовною заявою було надано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту № 394/15-2 від 19.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.06.2010 року клопотання АТЗТ «Вітас» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову було задоволено та зупинено дію акту № 394/15-2 від 19.05.10 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Вітас» до ухвалення судового рішення у справі. Тобто з моменту прийняття ухвали суду від 18.06.2010 року про забезпечення адміністративного позову дія акту № 394/15-2 від 19.05.10 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ «Вітас»була зупинена до ухвалення судового рішення у справі, тобто АТЗТ «Вітас»на момент розгляду даної адміністративної справи було платником податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2010 року по справі №2а-7269/10/15/0170 адміністративний позов був задоволений; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерне товариство закритого типу «Вітас», оформлене актом № 394/15-2 від 19.05.2010 року; скасовано заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії акту № 394/15-2 від 19.05.2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу «Вітас».

Постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2010 року № 2а-7269/10/15/0170 оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду та ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду 17.01.2011 року залишена без змін.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що відповідачем порушуючи вимоги ст. 71 КАС України правомірності своїх дій не доведено. Доказів того, що відповідачем було відмовлено у прийнятті декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року АТЗТ «Вітас»і для цього існують обґрунтовані підстави, не надано, оскільки декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року АТЗТ «Вітас»містить обов'язкові реквізити, підписана відповідними посадовими особами, та скріплена печаткою платника податків, та жодна зі вказаних обов'язкових умов не вказана відповідачем як підстава для невизнання як податкової декларації та на момент подання декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року АТЗТ «Вітас»було платником податку на додану вартість. Інших умов, які можуть бути законними підставами для відмови у прийнятті податкових декларацій контролюючим органом, діючим законодавством не передбачено. Право же привласнювати декларації статусу «не визнана податковою декларацією»чинним податковим законодавством України не передбачено. Змінені вимоги позивача в частині визнання протиправними дій ДПІ в м. Сімферополі з невизнання як податкового звіту декларації АТЗТ «Вітас»за серпень 2010 року з ПДВ є обґрунтованими.

В частині зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі відобразити показники декларації АТЗТ «Вітас»серпень 2010 року в картці особового рахунку з ПДВ судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що Закон України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року не містить вимог чи обов'язку органу ДПС з підтвердження факту своєчасного подання податкової декларації, оскільки відповідач, прийнявши податкову декларацію, що відповідає всім вимогам закону, повинен відобразити її показники в картці особового рахунку платника податків. Суд не може зобов'язувати суб'єкта владних повноважень - орган податкової служби, у даному випадку Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим, виконувати дії, які не передбачені діючим законодавством та, крім цього, суперечать ст. 19 Конституції України.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Лавренчук О.В.) від 15.11.10 року у справі № 2а-12754/10/18/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Лавренчук О.В.) від 15.11.10 року у справі № 2а-12754/10/18/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 квітня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська