Ухвала суду № 23632235, 23.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-460/11/12/0170

23.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Кучерука О.В. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Судак Автономної Республіки Крим та Прокуратури м. Судака на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М.) від 07.04.2011 у справі № 2а-460/11/12/0170

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Новід-Крим" (вул. Мічуріна, 6, кв. 59, м. Судак, Автономна Республіка Крим, 98000)

до Державної податкової інспекції у м. Судак Автономної Республіки Крим (вул. Яблунева, 10, м. Судак, Автономна Республіка Крим, 98000)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 у справі № 2а-460/11/12/0170 позовні вимоги Приватного підприємства "Фірма"Новід-Крим" до Державної податкової інспекції у м. Судак Автономної Республіки Крим - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Судак Автономної Республіки Крим від 10.12.2010 № 0005252330 про застосування до Приватного підприємства "Фірма"Новід-Крим" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14841,50 грн. Скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Судак Автономної Республіки Крим від 10.12.2010 № 0005262330 про застосування до Приватного підприємства "Фірма"Новід-Крим" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6332,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Також не погодившись з рішенням суду, Прокуратура м. Судака звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 23.11.2011 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Приватного підприємства "Фірма "Новід-Крим", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Судак Автономної Республіки Крим про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 10.12.2010 №0005262330 на суму 6332,00грн. та №0005252330 на суму 14841,50грн.

Позов мотивовано невірним застосуванням відповідачем при проведенні перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, п. 2.6 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та норм Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 10.07.2010 посадовими особами відповідача було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці, що належить позивачу -кафе "Єлерон", яке знаходиться за адресою: АР Крим, м. Судак, вул. Набережна Колгоспного пляжу. За результатами зазначеної перевірки було складено акт №213/01/10/23/22317022 (а.с. 10-11).

Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 9, 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", п. 2.6 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення №637), а саме: відсутність обліку готівкових коштів (у день їх надходження) у повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій №01100001315 на підставі фіскального звітного чеку від 09.07.2010 №0031 на суму 2968,30грн.; порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, що виразилось у тому, що на момент проведення перевірки не були надані товарно-транспортні накладні, податкові і інші накладні на товар на загальну суму 3166,00грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 10.12.2010 були винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0005252330 на суму 14841,50грн. на підставі порушення п. 2.6 Положення № 637 (а.с. 12) та №0005262330 на суму 6332,00грн. на підставі порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а.с. 13).

Статтею 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно з п. 12 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

З аналізу зазначеного вище вбачається, що облік товарних запасів є суто бухгалтерською категорією, тому порядок ведення обліку товарних запасів здійснюється на підставі норм законодавства, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до п. 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 16277 від 29.12.2009 "Щодо порядку ведення обліку товарів за місцем їх реалізації та зберігання" зазначено, що до документів, які є підставою для оприбутковування товару, як правило, відносяться накладні і товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів в облікові бухгалтерські регістри. Відсутність відповідних первинних документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що накладними, які містяться у матеріалах справи (а.с.43-51) підтверджується факт належного оприбуткування товару (обліку товарних запасів) на суму 3166,00грн., який відповідачем було включено до відомості, складеної під час перевірки позивача (а.с.29).

У порушенні вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його висновки щодо порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в частині не ведення чи ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарно-матеріальних цінностей на місці їх зберігання та реалізації на загальну суму 3166,00грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6332,00грн. на підставі ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Що стосується порушення позивачем п. 2.6 Положення №637, що виразилося у відсутністі обліку готівкових коштів (у день їх надходження) у повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій №01100001315 на підставі фіскального звітного чеку від 09.07.2010 №0031 на суму 2968,30грн., - слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 2.6 п.2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідних касових (розрахункових) документах.

У ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" встановлено, що за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки позивача відповідачем було встановлено, що в книзі обліку розрахункових операцій №01100001325 позивачем неоприбутковані готівкові кошти, згідно Z-звіту №0031 за 09.07.2010 в сумі 2968,30грн. (а.с. 30-31). З чим не можна погодитись з огляду на таке.

Прийом готівки в касу відповідно до вимог п.3.3. Положення № 637 проводилося за прибутковим касовим ордером № 0031 від 09.07.2010 (а.с. 14), Z-звіт було підклеєно. Крім того, позивачем відповідно до вимог п.7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №614 від 01.12.2000, звітний чек на зазначену суму був підклеєний на відповідну сторінку КОРО (а.с. 14).

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що сума у розмірі 2968,30грн. оприбуткована позивачем та була облікована в його податковому та бухгалтерському обліку.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Судак Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

1. Апеляційну скаргу Прокуратури м. Судака - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.04.2011 у справі № 2а-460/11/12/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська