Ухвала суду № 23631348, 06.12.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6868/11/16/0170

06.12.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Феодосійським МВ ГУ МВС України в Криму, від 18.09.1997, довіреність № 001/9 від 13.05.11,

ОСОБА_3, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Феодосійським МВ ГУ МВС України в Криму, 03.12.2005, довіреність № 001/3 від 10.01.11,

відповідачів: не з'явився (Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим)

не з'явився (Головного управління Державного казначейства України в АР Крим)

прокурора: Степаненко Тетяна Олексіївна, посвідчення №736, від 05.12.2011,

Гукасян Христина Артушівна, посвідчення №698, від 19.05.2011,

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 28.07.11 у справі № 2а-6868/11/16/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників 1, смт. Приморський, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98176)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Кримська 82-В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

Головного управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська 19, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95051)

за участю Прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 05015)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.2011 адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" задоволено повністю: стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 183909,00 грн.; стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1700 грн. (арк. с. 52-54).

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що перевіркою проведеною посадовими особами Феодосійської міжрайонної Державної податкової інспекції підтверджено достовірність заявленого позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2001 року, проте відповідачами у встановлений законом термін бюджетне відшкодування не проведено, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 183909,00 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач: Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (арк. с. 64-65).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не враховано, що позивач перебуває у ризиковій категорії та не здійснює експортні операції.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 06.12.2011 представники позивача наполягали на відмові у задоволенні апеляційної скарги, надали письмові заперечення на скаргу (арк. с 76-78).

Представники прокурора апеляційну скаргу підтримали, просили рішення суду першої інстанції скасувати, з підстав, викладених в ній.

В судове засідання, призначене на 06.12.2011, відповідачі явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно (арк. с. 87, 89-92), про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідачі викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідачів.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

ВАТ "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" є юридичною особою, ідентифікаційний код 14309008, зареєстроване виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АРК 13.07.2001 (Свідоцтво про державну реєстрацію АОО № 440112), перебуває на податковому обліку в Феодосійський МДПІ та зареєстроване у якості платника податку на додану вартість (свідоцтво № 00438442).

Позивачем надіслані відповідачу Декларація з податку на додану вартість за лютий 2011р., разом з якою надані розрахунки суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим на підставі направлень від 27.04.2011р. № 385 та № 386 , виданих ФМДПІ АРК, проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "ФСК "Море" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку в банку за лютий 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період -січень 2011р.

За результатами виїзної позапланової перевірки складений Акт від 20.05.2011р. № 900/23-4/14309008.

У п. 2 висновку акту перевірки вказано, що перевіркою підтверджено відображене ВАТ "ФСК "Море" у декларації з ПДВ за лютий місяць 2011р. бюджетне відшкодування у сумі 183909,00 грн.

Судом з'ясовано, що на час звернення позивача з позовом до суду та розгляду справи відшкодування позивачу ПДВ за вищенаведеним Актом не здійснено, що і стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення вимог апеляційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

На правовідносини, що склалися між сторонами поширюються положення статті 19 Конституції України, Податкового Кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Правовідносини сторін виникли в період набрання законної сили Податковим Кодексом України.

Загальні підставі, порядок визначення та сплати, бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначені Розділом У Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до п.п. 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є у тому числі операції платників податку з постачання товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України та строки проведення розрахунків з бюджетом регламентується статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг

- дата отримання платником податків товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з підпунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку за встановленою ставкою протягом звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого ви користування в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 14.1.18 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування -відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі У ПК України.

Пунктом 200.7 ст.200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (200.8. ст. 200 ПК України).

Як підтверджено матеріалами справи, позивачем в повному обсязі додержаний порядок подання документів для бюджетного відшкодування, своєчасно подані податкові декларації та відповідна заява на бюджетне відшкодування.

Згідно п.200.10. ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Реалізуючи надані повноваження, посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року, вивчено всі надані позивачем документи та здійснено висновок про правомірність відображення позивачем у декларації ПДВ в сумі 183909,00 грн.

Посилання відповідача на неможливість проведення бюджетного відшкодування в сумі 183909,00 грн. у зв'язку з ризиковим станом підприємства позивача, відсутністю у позивача експортних операцій, наявності розбіжностей згідно автоматизованої системи даних судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки під час перевірки такі обставини не були встановлені та не відображені у Акті перевірки, навпаки відповідач підтвердив право позивача на бюджетне відшкодування за лютий 2011 в сумі 183909,00 грн.

До того ж судова колегія зазначає, що Актом перевірки зафіксовані інші порушення податкового законодавства щодо відшкодування податку на додану вартість, визначено суму відшкодування, яка не підлягає відшкодуванню, що свідчить що посадовими особами були ретельно вивчені первинні документи позивача та відсутність перешкод для виявлення всіх порушень з боку позивача, проте підстав, на які посилається відповідач як на причини відмови у проведенні відшкодування за лютий 2011 року в сумі 183909,00 грн. не наведено.

Таким чином судова колегія вважає, що факт наявності у позивача права на бюджетне відшкодування за лютий 2011 року в сумі 183909,00грн. знайшов підтвердження.

Відповідно до п.200.12. ст.200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п.200.13. ст.200 ПК України).

Відповідно до підпункту 200.17 статті 200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно п.п. 200.23 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом передбаченого строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

На теперішній час заборгованість з бюджетного відшкодування в сумі 183909,00 грн. перед позивачем не погашена, у зв'язку з чим судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідачами не надано належним та допустимих доказів правомірності відмови у здійсненні відшкодування за лютий 2011 року.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.11 у справі № 2а-6868/11/16/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.07.11 у справі № 2а-6868/11/16/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 грудня 2011 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна