Ухвала суду № 23628819, 06.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2012 року справа №2а/0570/86/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Нікуліна О.А., Радіонової О.О., секретар судового засідання Куліш А.М., за участю представника позивача Макарова А.А., представника відповідача Коростильова С.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької обласної Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/86/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання» (далі ПАТ «ТІСО») до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької обласної Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.12.2011р. № 0000262200/39908 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької обласної Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2011 р. № 0000262200/39908.

В позові зазначено, що ДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «ТІСО» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт від 24.11.2011 р. №2059/23-2-05744426.

Згідно висновків акту перевірки ПАТ «ТІСО» порушено вимоги статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні контракту № 04-050509 від 05.05.2009, укладеного з нерезидентом «VDV European Technologies GmbH» (Німеччина), в частині несвоєчасного надходження валютної виручки в сумі 5463,35 євро на 246 днів (з 01.02.2010 р. по 04.10.2010 р.) та в сумі 8912,65 євро на 257 днів (з 01.02.2010 р. по 15.10.2010 р.).

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.12.2011р. №0000262200/39908, яким нарахував позивачу суму грошового зобов'язання за платежем - «пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД» на суму 121808,57грн.

Позивач не згодний з висновками акту оскільки 25.01.2010 р. він звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою до підприємства «VDV European Technologies GmbH» про стягнення заборгованості з нерезидента «VDV European Technologies GmbH» в сумі 17724,25 євро, в т.ч. сума основного боргу - 14376,00 євро, сума штрафу - 3348,25 євро., яка згідно постанови від 25.01.2010р. прийнята до провадження за № 28г/2010. Постановою суду від 18.10.2010 р. провадження у справі припинено у зв'язку з добровільною сплатою суми заборгованості «VDV European Technologies GmbH» по контракту №04-050509.

Позивач вважає, що ДПІ при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення помилково застосовано частиною 3 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94-ВР, оскільки частиною 4 ст.4 цього Закону встановлено, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Просить скасувати податкове повідомлення-рішення, посилаючись на неналежне застосування норм податкового законодавства відповідачем.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/86/2012 позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення, винесене Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 18.12.2011 р. № 0000262200/39908, яким публічному акціонерному товариству «Технологічне і спеціальне обладнання» визначено суму штрафних санкцій у розмірі 121808,57 грн.

З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просив рішення суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт вказує, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків надходження валютної виручки, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором, прийняття іншого рішення, зокрема про припинення провадження у зв'язку із погашенням заборгованості не може розглядатися, як підстава для звільнення від нарахування пені.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Публічне акціонерне товариство «Технологічне і спеціальне обладнання»» зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 27.01.1997р., включено до ЄДРПОУ за № 05744426.

Відповідач - державна податкова інспекція у м. Краматорську є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом України та Законом України „Про державну податкову службу в Україні".

Статтею 19 ч. 2 Конституції України встановлено, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт від 24.11.2011 р. № 2059/23-2-05744426. В ході перевірки встановлено порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні контракту № 04-050509 від 05.05.2009, укладеного з нерезидентом «VDV European Technologies GmbH» (Німеччина), в частині несвоєчасного надходження валютної виручки в сумі 5463,35 євро на 246 днів (з 01.02.2010 р. по 04.10.2010 р.) та в сумі 8912,65 євро на 257 днів (з 01.02.2010 р. по 15.10.2010 р.).

За результатами перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 18.12.2011 р. № 0000262200/39908, яким на підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосував до ПАТ «ТІСО» суму штрафних санкцій - «пеню за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД» на суму 121808,57грн.

Проблемою даного спору є правомірність застосування відповідачем при винесенні спірного рішення норми права визначеної частиною 3 ст.4 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Як зазначено в акті перевірки, валютна виручка на загальну суму 14376 євро по контракту від 05.05.2009 р. № 04-050509, укладеному позивачем з «VDV European Technologies GmbH» надійшла на рахунок ПАТ «ТІСО» з порушенням законодавчо встановленого терміну, а саме: в сумі 5463,35 євро на 246 днів (з 01.02.2010 р. по 04.10.2010 р.) та в сумі 8912,65 євро на 257 днів (з 01.02.2010 р. по 15.10.2010 р.).

Із матеріалів справи вбачається, що 25.01.2010р. ПАТ «ТІСО» звернулось до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою до підприємства «VDV European Technologies GmbH» про стягнення заборгованості з нерезидента «VDV European Technologies GmbH» в сумі 17724,25 євро, в т.ч. сума основного боргу - 14376,00 євро, сума штрафу - 3348,25 євро., яка згідно постанови від 25.01.2010р. прийнята арбітражним судом до провадження за № 28г/2010.

У зв'язку з добровільною сплатою суми заборгованості «VDV European Technologies GmbH» по контракту № 04-050509, провадження у справі припинено згідно постанови суду від 18.10.2010 р.

Як вбачається із розрахунку пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, який є додатком № 7 до акту перевірки від 24.11.2011 р. № 2059/23-2-05744426, пеня за несвоєчасне надходження валютної виручки за експортовану продукцію по контракту від 05.05.2009р. № 04-050509 нарахована податковим органом позивачу за періоди з 01.02.2010 р. по 04.10.2010 р. та з 01.02.2010 р. по 15.10.2010 р.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно частини 1 статті 4 вищевказаного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ) визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

За приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У відповідності до положень частини 4 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій став висновок податкового органу про те, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Статтею 238 Господарського кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановленого статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» терміну розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Таким чином, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності резидента складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Відсутність хоча б одного із вказаних елементів свідчить про відсутність складу правопорушення.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем вжито необхідних заходів для своєчасного повернення валютної виручки за експортовану продукцію по контракту від 05.05.2009 р. № 04-050509, а саме, позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України з позовною заявою до підприємства «VDV European Technologies GmbH» про стягнення заборгованості.

Суд апеляційної інстанції не може погодитись з доводами апелянта, що єдиною підставою для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами є прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором, оскільки це суперечить як Конституції України так і самому Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», визначено відповідальність за порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону та порядок вирішення пов'язаних з цим спорів у судовому порядку.

Разом з тим, у Законі України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» немає жодної норми, яка б передбачала нарахування пені у випадку погашення нерезидентом заборгованості за іноземним контрактом у проміжок часу, а саме з моменту прийняття позову Міжнародним комерційним арбітражним судом до моменту винесення кінцевого рішення, що мало місце у даному випадку, а саме з 25.01.2010 року (дата постанови про прийняття справи до провадження) по 18.10.2010 року (дата рішення), оскільки остаточне погашення дебіторської заборгованості нерезидентом відбулося 04.10.2010 року та 15.10.2010 року.

Частиною 2 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, оскільки Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не передбачено відповідальності за добровільне погашення дебіторської заборгованості нерезидентом за іноземним контрактом у період розгляду справи у Міжнародному комерційному арбітражному суді, підстави для застосування до резидента штрафних санкцій відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність у ДПІ підстав для застосування до позивача адміністративно-господарської санкції - пені за порушення положень статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність дій при прийнятті повідомлення-рішення від 18.12.2011р. № 0000262200/39908.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької обласної Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі № 2а/0570/86/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 10 квітня 2012 року.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

О.О. Радіонова