Ухвала суду № 23620155, 02.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2499/11/0170

02.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Омельченка В. А. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

за участю сторін:

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" та Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 20.05.11 у справі № 2а-2499/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" (вул. Жуковського, 16, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000;

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

представник позивача ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_1

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.2011 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.02.2011 №0001222301/0 в частині нарахування суми грошового зобов'язання за основним платежем - 138 695 грн., за штрафними санкціями - 34673,50 грн.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс", 30.05.2011 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" до державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001222301/0 від 23.02.2011; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001222301/0 від 23.02.2011 в частині нарахування податкового зобов'язання в розмірі 138695,00 грн., штрафних санкцій в розмірі 34923,75 грн. та штрафних санкцій в розмірі 8581,50 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду відповідач: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, 14.06.2011 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову постанову, якою в позові товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" відмовити.

Сторони у судове засідання не з'явились.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно стаття 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 439337 від 14.08.2006 року, має ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (а.с. 11-12).

18 серпня 2006 року ТОВ "Юг-Транс" було взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі за № 4848, 08 вересня 2006 року, підприємством отримане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00966568 (а.с. 28,29).

11.02.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим було здійснено планову виїзну перевірку ТОВ «Юг-Транс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт № 935/23-7/34523585 (а.с.32-58).

Проведеною перевіркою було виявлено порушення ТОВ «Юг-Транс»п.п.7.2.3, п. 7.2, п.п.7.4.5, п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 173 021,00 гривень, у тому числі за березень 2008 року в сумі 19 280,00 гривень, за квітень - 24 900,00 гривень, за травень 2008 року - 31 570,00 гривень, за червень 2008 року -11 618,00 гривень, за серпень 2008 року-19 792,00 гривень, за жовтень 2008 року -11 618,00 гривень, у грудні 2008 року -19 917,00 гривень, за квітень 2010 року -14 455,000 гривень, за травень 2010 року -19 871,00 гривень.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення від 23.02.2011 року № 0001222301/0, яким встановлено суму грошового зобов'язання: за основним платежем 173 021 грн., за штрафними санкціями 43 255 грн.(а.с.59).

В акті перевірки зазначено, що до складу податкового кредиту за перевіряємий період було віднесено податкові накладні, виписані Приватним Підприємством «ТоргБуд -М»на адресу ТОВ «ЮГ Транс»за березень 2008 року на загальну суму ПДВ 19 280 (а.с. 89-91), за квітень 2008 року на загальну суму ПДВ 16 000 грн.(а.с.104), за травень 2008 року 11 570 грн. (а.с.104), за червень 2008 року на загальну суму ПДВ 11 618 (а.с.119), за серпень 2008 року на загальну суму ПДВ 11 618 грн. (138), за жовтень 2008 року на загальну суму ПДВ 11 618 грн. (а.с.147), за грудень 2008 року на загальну суму ПДВ 19 917 грн. (а.с. 123), а також податкові накладні, виписані Приватним Підприємством «Саар-Юг»за квітень 2008 року на загальну суму ПДВ 8 900 грн. (а.с.187), за травень 2008 року на загальну суму ПДВ 20 000 грн. (а.с. 174).

Факт оплати позивачем товарів та наданих послуг за цими накладними підтверджується наявними в матеріалах справи розхідними накладними, актами надання послуг, рахунками -фактурами, банківськими виписками (а.с. 85-87, 95-98, 101, 106-117, 121, 122, 125-126, 133,135-136, 137, 168, 173,185,186,199, 202, 210, 216).

Як слідує з акту перевірки, позивач за рахунок вищевказаних підприємств формував податковий кредит, включаючи до нього суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, а саме: на момент перевірки податкові зобов'язання постачальників відсутні. Так Приватне Підприємство ТоргБуд -М»визнано банкрутом та знято з обліку від 02.09.2010 року, Приватне Підприємство «Саар-Юг»ліквідовано, знято з обліку 02.09.2010 року.

По вказаним підприємствам - постачальникам, відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, відсутні трудові ресурси та необхідні машини, механізми та обладнання для здійснення такої діяльності.

Даний висновок зроблений на підставі проведеного аналізу звітної форми «Деталізована інформація по платнику щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за перевіряє мий період», податкової звітності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає такі висновки необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до п.п. 7.2.1, п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п. 7.4.5 п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товару (послуг) податкових накладних, які відповідають вимогам п.п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і сплата продавцю вартості товару та оплата наданих послуг з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Той факт, що Приватне Підприємство «ТоргБуд -М»визнано банкрутом та знято з обліку 02.09.2010 року, а Приватне Підприємство «Саар-Юг»ліквідовано та знято з обліку 02.09.2010 року, та було встановлено на момент перевірки, не є підставою вважати, що видані ними у березні, квітні, травні, серпні, жовтні, грудні 2008 року накладні, виписані постачальниками, які не мали на той момент податкові зобов'язання. Інших доказів щодо неможливості у зазначені місяці 2008 року, відповідно до вимог закону, виписувати податкові накладні суду не надано.

Згідно з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість»існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим законом не передбачено.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст. 215 цього же кодексу нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Угоди з Приватним Підприємством «ТоргБуд -М»та Приватним Підприємством «Саар-Юг»недійсними не визнавалися.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення № 0001222301/0 від 23.02.2010 року щодо встановлення розміру грошового зобов'язання на суму 138 695 грн. і відповідно нарахування до цього в 25% розмірі фінансової санкції -34 673 грн. винесено відповідачем протиправно та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Що стосується правомірності визначення іншої частини грошового зобов'язання в розмірі 34 326 грн. та нарахування до цього в 25% розмірі фінансової санкції -8 58150 грн., то в цій частині відповідач правомірно здійснив таке визначення.

Сума в розмірі 34 326 грн. визначена відповідачем як сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню позивачем до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, яку позивач повинен був визначити в податкових деклараціях з ПДВ за квітень та травень 2010 року. Однак декларації позивачем не було подано до ДПІ в м. Сімферополі АРК, що підтвердив представник позивача, надавши суду копії належним чином завірених декларацій за квітень та травень 2010 року ПДВ з самостійно визначеними податковими зобов'язаннями (а.с. 151-155). Отже за не подачу таких декларацій до позивача було застосовано штрафні санкції в розмірі 340 грн.

Стосовно правомірності розрахунку та визначення відповідачем податкового зобов'язання за квітень та травень 2010 року, визначеного позивачем фактично в такому же розмірі за ці місяці, не погодившись з нарахуванням щодо цього грошового зобов'язання штрафних санкцій, оскільки позивачем було перераховано 31.05.2010 року за квітень 2010 року податок на додану вартість в розмірі 16 680 грн. та 30.06.2010 року за травень податок на додану вартість в розмірі 19 920 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 153, 156). Судом встановлено, що відповідачем, зараховано їх в переплату, а не як сплачені податкові зобов'язання за квітень та травень 2010 року.

Відповідно до п.п.7.5.1.,7.5.2 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Як встановлено в акті № 835/23-7/34523585 від 11.02.2011 року, позивач за перевіряємий період занизив базу оподаткування операцій з придбання послуг: за квітень 2010 року в сумі 108 383, за травень 2010 року в сумі 103 820 грн. В том числі на зазначені суми, встановлено заниження податкового кредиту за перевіряємий період.

У неподаних позивачем податкових деклараціях, з визначеним податковим зобов'язанням, в тому числі і за операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпортів товарів, за послуги, отримані від нерезидента на митній території України, визначено податковий кредит: за квітень2010 року в розмірі 103 889 грн., з визначенням суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 13 949 грн., за травень 2010 року в розмірі 103 820 грн., з визначенням суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 19 871 грн. Вказані суми ПДВ фактично не відрізняються від сум, які визначив самостійно відповідач внаслідок не визначення їх позивачем в установленому порядку. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно дій відповідача щодо нарахування штрафних санкцій щодо податкового зобов'язання визначеного ним самостійно, внаслідок не подачі в установлені строки позивачем декларацій.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання у випадку , коли платник податків не подає в установлені строки податкову(митну) декларацію( п.54.3.1 ст.54), підприємство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Транс" - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.05.11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Г.П.Ілюхіна