Ухвала суду № 23620079, 09.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-16195/10/17/0170

09.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Фокіна Ю.В.

Сторони у судове засідання не з'явились.

розглянувши апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АР Крим та Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 07.06.11 у справі № 2а-16195/10/17/0170

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим (Київська, 125-б,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АР Крим (вул. Кім, 56/69,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95014)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2011 позов Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АР Крим про стягнення, - задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополь АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим (р/р 25600010045701 у КРУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", м. Сімферополь, МФО 324805, код в ЄДРПОУ 20725930) суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, в розмірі 1 000,97 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2011 та ухвалити нову постанову.

Сторони у судове засідання не з'явились.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно стаття 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Судом встановлено, що сторонами підписано акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за листопад 2010р. (а.с.19).

Відповідачем не прийнято до заліку за цей період витрати на виплату і доставку державної адресної допомоги, виплаченої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08р. №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" 71 громадянам за переліком наведеним у списку (а.с.20) у загальному розмірі 52 758,85 грн., з який 9 739,54 грн. -сума виплачених пенсій, 42 819,96 грн. -сума виплаченої щомісячної цільової допомоги на прожиття, 199,35 грн. -сума витрат з виплати і доставки пенсій. Відповідно до таблиці розбіжностей не враховані суми витрат на виплату пенсій, по справах, в яких Акти форми Н-1 не відповідають вимогам законодавства, відсутні довідки МСЕК встановленого для страхового випадку зразку, у зв'язку з чим сума пенсій, що виставлена управлінням Пенсійного фонду у розмірі 6 485,36 грн. до відшкодування, не прийнята відповідачем до заліку у листопаді 2010 року за вказаних підстав.

Статтею 4 Основ визначені види загальнообов'язкового державного соціального страхування, до яких віднесені, зокрема, пенсійне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. При цьому, відносини, що виникають за зазначеними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Так, відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України. При цьому, ст. 8 Закону визначено, що Пенсійний фонд формується, поряд з іншими надходженнями, за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.

Обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання визначений ст.ст. 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому, збір та акумулювання страхових внесків, згідно ст. 46 вказаного Закону, здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

В силу ч. 2 ст. 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Поряд з цим, вказаною нормою встановлено, що потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Пунктом 5 частини першої ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Згідно ст. 6 Основ, страховиками є цільові фонди, зокрема, з пенсійного страхування та страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Постанова від 04.03.03р. № 5-4/4 (зареєстрована Міністерством юстиції України 16.05.03р.), затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вказаним Порядком визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Нормами відповідного Порядку визначено порядок узгодження відповідних витрат, повноваження Головних управлінь Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України щодо узагальнення та узгодження відповідних витрат, порядок перерахування відповідних коштів тощо.

Разом з тим, норми вказаного Порядку та ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", визначають перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до визначеного переліку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

- допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

- одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

- щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

- пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- допомогу дитині відповідно до ст. 9 Закону.

Згідно п. 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Державна адресна допомога, виплата якої передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.08р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", а також витрати на її доставку, до зазначеного, узгодженого правлінням Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, переліку не включені.

За вказаних обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат сумою 4 805,87 грн. в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги, призначеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.08р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, за переліком визначеним позивачем за листопад 2010 р., задоволенню не підлягають.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.10.10р. по справі № 2а-1618/10/2/0170 за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим про стягнення заборгованості в сумі 441 764,39 грн., позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Сімферополі АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, в розмірі 20 623,79 грн. У задоволенні позову в іншій частині -відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходив з того, що не підлягають задоволенню вимоги з відшкодування витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги.

Згідно пункту 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, вказаним рішенням встановлено юридичні факти, що мають преюдиційне значення при розгляді цієї справи. Так, зокрема, за результатами досліджених у справі № 2а-1618/10/2/0170 доказів, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання відшкодування з виплати та доставки пенсій за 2009 рік у розмірі 20 623,79 грн. таким особам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17.

Що стосується виплати пенсії ОСОБА_18, то суд зазначив, що підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_18 є акт про нещасний випадок на виробництві від 24.11.1962 року, який стався з ним 20.11.1962 року в м. Сімферополі. Відповідач наполягав на тому, що рік народження ОСОБА_18, вказаний в акті про нещасний випадок, а саме 1931 рік, не співпадає з тим, що вказаний в акті МСЕК № 48 від 10.01.1969 року, а саме 1932 рік народження. Судом було досліджено вказані документи та підтверджено розбіжність в році народження, на яку було вказано відповідачем.

Всупереч приписів частини першої статті 71 КАС України, позивачем не представлено належних доказів, які б свідчили про достатність підстав для виплати пенсії ОСОБА_18 Відтак, суд, у своєму рішенні, зазначив про відсутність підстав для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії вказаній особі за 2009 рік в сумі 1 144,92 грн. (а.с.134-138).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України від 07.07.10р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції прийнято рішення відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополь АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко