Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-4474/11/0170/4
09.11.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Цикуренка А.С.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Фокіна Ю.В.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.10.11
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща"- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 10.04.11
представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 1408/9/2330 від 20.07.11
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 01.06.11 у справі № 2а-4474/11/0170/4
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" (вул. В. Хромих, 21 А, Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)
до Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим (вул. Леніна 22-а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2011 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" до Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій, - задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим від 01.04.2011 року №0000362303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" (ідентифікаційний код 31395454) у розмірі 3400,00 грн.
Визнано протиправним і скасовано рішення Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим від 01.04.2011 року №0000362303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" (ідентифікаційний код 31395454) у розмірі 3400,00 грн.
В задоволенні решти позову, - відмовлено.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2011 року та прийняти нову постанову.
На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.
Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 31395454.
Відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами перевірки складено акт від 15.03.2011 року №171/23/31395454.
Згідно із висновками даного акту, встановлені порушення пунктів 9, 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" (далі -Закон №265), які полягали у проведенні розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій у барі за адресою: м. Алушта, вул. Алея Декабристів, 5, без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) (у касовому чеку №0043757 від 27.12.2010 року вказана реалізація товару "Март.Бьян 50г" на суму 16,00 грн., у касовому чеку №0043758 від 27.12.2010 року вказана реалізація товару "2 х Стелла 0,5" на суму 30,00 грн., тобто, згідно із актом перевірки, не вказана конкретна назва товару); незабезпеченні щоденного друку на реєстраторах розрахункових операцій фіскальних звітних чеків і незабезпечення їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій (встановлено відсутність фіскальних звітних чеків №0383 в КОРО №0102002364 "Р"/2 від 17.09.2008 року; №0714 в КОРО №0102001751 "Р"/3 від 03.07.2009 року; №1838 в КОРО №0102001913 "Р"/6 від 09.06.2009 року; №№ 2243, 2358 в КОРО №0102001913 "Р"/7 від 07.05.2010 року; №№ 1678, 1754, 1796 в КОРО №0102001752 "Р"/5 від 29.07.2008 року; №№ 1881, 1899, 2078 в КОРО №0102001752 "Р"/6 від 17.11.2009 року; №01155 в КОРО №0102002010 "Р"/4 від 24.12.2007 року; №№ 01535, 01576 в КОРО №0102002010 "Р"/5 від 08.01.2009 року).
Також згідно із актом, перевіркою встановлено порушення вимог ст. 15 Закону №481 у зв'язку із здійсненням торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії (в ході перевірки контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій, розташованого у барі за адресою: м. Алушта, вул. Алея Декабрістів, 5) встановлено продаж: 26.10.2008 року - 100 гр. вина "Алазанська долина" біле; 28.10.2008 року - пачки сигарет "Парламент", двічі продаж по 50 гр. алкогольного напою "Балантайс".
На підставі вказаного акту та відповідно до пунктів 4, 6 ст. 17 Закону №265 та абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону №481 відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 року №0000362303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 4845,00 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 6800,00 грн. від 01.04.2011 року.
Згідно із пунктами 4, 6 ст. 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій;
6) п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Згідно із абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Стосовно відсутності у відповідача повноважень приймати рішення про застосування санкцій за порушення Закону №481 суд зазначає таке.
Частиною 1, 3 статті 4 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»(далі -Закон №509) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно із пунктом 1 статті 8 Закону №509 на Державну податкову адміністрацію України покладено функцію безпосереднього виконання, а також організації роботи державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язаної із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
За порушення норм Закону №481 щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом сирцем-плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами статтею 17 цього Закону встановлено, що посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Рішення про стягнення штрафів, приймаються органом, який видав ліцензію. Таким чином, орган державної податкової служби є іншим органом, якому Законом №509 надано таке право.
Статтею 3 Закону №265 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати РРО, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування. Згідно з пунктом 11 статті 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності повинні проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Пунктом 12 Технічних вимог до електронних контрольно-касових реєстраторів для різних сфер застосування, затверджених протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 26 грудня 2002 року №14 встановлено, що ємність оперативної пам'яті фіскального блока повинна бути достатньою для реєстрації не менш як 5000 найменувань проданих товарів (послуг) у режимі реєстрації або занесення не менш як 5000 описів товарів (послуг) у режимі попереднього програмування при кількості символів опису товару (послуги) не менш як 24.
Позивачем не надано жодного доказу щодо особливостей конструкції реєстратора розрахункових операцій (програмного забезпечення, фіскального блоку), що використовувався позивачем (Datecs FP 3530T), які б унеможливлювали застосування належного режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем приписів п. 11 ст. 3 Закону №265, обгрунтовані.
Оцінюючи правомірність висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п. 9 ст. 11 Закону №265, судом встановлено, що фіскальні звітні чеки №0383 за 17.08.2010 року; №0714 за 14.08.2009 року; №1838 за 26.07.2009 року; № 2245 за 06.09.2010 року, №2358 за 27.12.2010 року; № 1678 за 10.07.2009 року, №1754 за 24.09.2009 року, №1796 за 05.11.2009 року; № 1881 за 14.03.2010 року; № 1899 за 01.04.2010 року; №2078 за 27.09.2010 року; №01155 за 22.07.2008 року; №№ 01535 за 04.08.2008 року - відсутні, чого не заперечував позивач.
Також відсутній звіт №01576 (наявні звіти за 13.09.2009 року №01575 та за 14.09.2009 року №01577).
Фіскальний звітний чек №2078 за 27.09.2010 року в в КОРО №0102001752 "Р"/6 наявний.
Стосовно встановленого перевіркою факту відсутності звіту №01576 слід зазначити, що вказана обставина утворює склад порушення, відповідальність за яке передбачена п. 4 ст. 17 Закону №265. Таким порушенням є невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, однак судом встановлено (чого не заперечував відповідач), що у КОРО наявні звіти за 13.09.2009 року №01575 та за 14.09.2009 року №01577 (тобто щоденний друк фіскальних звітних чеків позивачем забезпечений).
Стосовно пропуску встановлених Господарського кодексу України строків застосування фінансових санкцій. Відповідно до ст. ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Згідно із ч. 1 ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Порушенням правил здійснення господарської діяльності, за яке відповідачем застосовано штрафну санкцію є: недрукування фіскальних звітних чеків (вчинено 17.08.2010 року; 14.08.2009 року; 26.07.2009 року; 06.09.2010 року, 27.12.2010 року; 10.07.2009 року, 24.09.2009 року, 05.11.2009 року; 14.03.2010 року; 01.04.2010 року; 27.09.2010 року; 22.07.2008 року; 04.08.2008 року); незабезпечення режиму попереднього програмування товарів (вчинено 27.12.2010 року); здійснення торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами без ліцензії (вчинено 26.10.2008 року та 28.10.2008 року)
Тобто з моменту застосування санкцій за порушення, вчиненні 14.08.2009 року, 26.07.2009 року, 10.07.2009 року, 24.09.2009 року, 05.11.2009 року; 14.03.2010 року; 01.04.2010 року, 22.07.2008 року, 04.08.2008 року, 26.10.2008 року та 28.10.2008 року до дати прийняття спірних рішень (01.04.2011 року) минув рік.
Санкції, застосовані відповідачем за спірним рішенням є адміністративно-господарськими і на них поширюється правило щодо строків їх застосування, встановлене ст. 250 ГК України.
Отже, посилання представника відповідача на положення ч. 2 ст. 250 ГК України, відповідно до якої дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Вказаною частиною статтю 250 ГК України доповнено згідно із Законом України від 02.12.2010 року N 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набрав чинності 01.01.2011 року.
Згідно із ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № І-рп/99 зазна чається, що перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпо середня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що до спірних відносин (які виникли до 01.01.2011 року) підлягає застосуванню норма ст. 250 ГК України, у редакції, що діяла до 01.01.2011 року.
Але не може погодитись із твердженням позивача стосовно того, що з моменту вчинення порушення 01.04.2010 року до дати прийняття спірного рішення (01.04.2010 року) сплили строки, встановлені ст. 250 ГК України, оскільки за загальним правилом строк закінчується у відповідне число відповідного місяця, тобто останньою датою у межах річного строку, який почався 01.04.2010 року було 01.04.2011 року, тож строк, встановлений ст. 250 ГК України у даному випадку не пропущений.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 року №0000362303 підлягає скасуванню в частині застосування санкцій на суму 3400,00 грн. (застосовані за нероздрукування фіскальних звітних чеків 14.08.2009 року, 26.07.2009 року, 10.07.2009 року, 24.09.2009 року, 05.11.2009 року; 14.03.2010 року, 01.04.2010 року, 22.07.2008 року, 04.08.2008 року та нероздрукування фіскального звітного чеку №01576), а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.04.2011 року (за порушення, яки вчинені 26.10.2008 року та 28.10.2008 року) - скасуванню у повному обсязі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.06.11 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 14 листопада 2011 р.
Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя А.С. Цикуренко
Судове рішення № 23619605, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4474/11/0170/4. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: