Ухвала суду № 23619620, 28.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7859/11/0170/26

28.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Рузова А.О.

за участю сторін:

представник позивача: ТОВ "Кримхозснаб"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 30.06.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 02.09.11 у справі № 2а-7859/11/0170/26

за позовом ТОВ "Кримхозснаб" (вул. Чапаєва, 53,Чистеньке,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97570)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.09.11 адміністративний позов - задоволено.

Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення- рішення від 26.05.2011 року Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим. Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.09.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги вказує: податковий кредит ПП "Кримспецтехнолоджи" від постачальника ПП "ЕЧКІ" за січень 2011 року проведено на підставі нікчемних правочинів, а тому підлягає зменшенню; позивач не отримував товари (роботи, послуги) у зв'язку з тим, що не здійснював операцій по купівлі товару та послуг від постачальника ПП "ЕЧКІ"; у ПП "Кримспецтехнолоджі" відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності.

У судове засідання 28.11.2011 представник відповідача не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодився, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Кримхозснаб»є юридичною особою, яка зареєстрована 12.03.2009 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 632958 , довідкою АА № 461106 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

ТОВ «Кримхозснаб»взято на облік платника та є платником податку на додану вартість.

11.05.2011 Державною податковою інспекцією в М.Сімферополі на підставі ст. 20 п.п. 78.1.1, п. 78.1, ст. 79 гл. 8 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ та наказу № 14466/23-4 від 28.04.2011 року, виданого ДПІ в м. Сімферополі проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Кримхозснаб».

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки № 5869/23-4/36393734 від 11.05.2011, згідно якого перевірка проводилася в період з 29.04.2011 до 11.05.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 т. 188, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-IV, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року у сумі 7363,99 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі винесено податкове повідомлення - рішення № 0005522301 від 26.05.2011 року про збільшення ТОВ «Кримхозснаб»грошового зобов'язання на суму 7364,00 грн.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, і в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Судова колегія зазначає, що таке право органи податкової служби мають реалізовувати виключно при наявності підстав та умов, передбачених законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок встановлені частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, органи податкової служби стосовно угод, які вони вважають такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, можуть звертатись до судів із позовами виключно про стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими правочинами, посилаючись на їхню нікчемність.

Як зазначено у частині 2 статті 215 Цивільного Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Висновки про наявність або відсутність ознак угоди, які відносять її до такої, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства зазначаються судом у мотивувальній частині рішення по справі за позовом органів податкової служби про застосування наслідків вчинення угод, укладених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підстави недійсності господарського зобов'язання також встановлені ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України та до них законом віднесено вчинення угод з метою, що суперечить інтересам суспільства та держави.

З матеріалів справи вбачається, що виконання договору купівлі - продажу № 12/11 від 04.11.2011, укладеного між ПП «Кримспецтехнолоджі»та ТОВ «Кримхознаб» підтверджується податковими накладними від 10.01.2011 року №23 на суму 2878,92 грн., від 14.01.2011 року №41 на суму 3416,67 грн., від 18.01.2011 року № 28 на суму 380,40 грн., від 31.01.2011 року № 130 на суму 688,00 грн., в кожній з яких зазначено про відвантаження (виконання, постачання, оплати) товарів.

Виконання укладеного договору купівлі - продажу підтверджено також видатковими накладними №23 від 10.01.2011 року на суму 17273,52 грн., у тому числі ПДВ - 2878,52 грн., №41 від 14.01.2011 року на суму 20500,00 грн., у тому числі ПДВ - 3416,67 грн., №28 від 18.01.2011 року на суму 2282,40 грн., у тому числі ПДВ - 380,40 грн., № 130 від 31.01.2011 року на суму 4128,00 грн., у тому числі ПДВ - 688,00 грн. (а.с. 12-15). Оплата товару підтверджена банківськими виписками за 01.02.2011 року, 16.02.2011 року, 18.02.2011 року, 22.02.2011 року, 24.02.2011 року (а.с.50, 54).

Таким чином, угода між «Кримспецтехнолоджі»та ТОВ «Кримхознаб»виконана, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, що є в матеріалах справи.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

У матеріалах справи містяться всі первинні документи, що підтверджують здійснення сторонами вищезазначеної господарської операції, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Пунктом 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Всі первинні бухгалтерські документи та податкові накладні були надані податковому органу під час проведення перевірки, що підтверджено актом, в якому відсутні будь-які посилання на їх невідповідність вимогам зазначених Законів України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів, що сторони при укладені договору купівлі - продажу мали умисел направлений на несплату податків та одержання неоподаткованого прибутку на момент укладання такої угоди.

Також, відповідачем не надано доказів, що правочин між "Кримспецтехнолоджі»та ТОВ «Кримхознаб»вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не доведений факт наявності умислу на укладення угоди з цією метою, тобто, не доведений факт направленості умислу на несплату податків (зборів, інших обов'язкових платежів) обома сторонами угоди.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.09.11 у справі № 2а-7859/11/0170/26 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 грудня 2011 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва